Не парламентсько-президентська: як ми помиляємося щодо України й кому це шкодить

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, президент Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Олексій Гончарук

Звісно, ви всі знаєте, що Україна – це парламентсько-президентська республіка. До 2014 року ми були президентсько-парламентською, а потім знову стали парламентсько-президентською.

У парламентсько-президентській республіці на першому місці має бути парламент, а не президент! Не дивно, що так часто можна зараз побачити слова обурення від журналістів про порушення Конституції через нехтування парламентсько-президентською формою правління.

Тільки, правду кажучи, із цим є декілька проблем.

У світі немає класифікації, яка б містила таку назву як “парламентсько-президентська” республіка.

Стривайте, тобто немає парламентсько-президентської форми правління? Ми вигадали це самі?

Схоже – так.

Навіть якщо вигадали, але ж це записано в Конституції. Ми маємо поважати її, адже це основний закон держави.

Не зовсім. У Конституції нічого не написано про парламентсько-президентську республіку. Так, немає слів “парламентсько-президентська” взагалі. Так само, як і не було слів “президентсько-парламентська” в тексті Конституції, який діє із 2014-го (а раніше ця версія діяла у 2006–2010 роках), норми якої зменшили повноваження президента та збільшили повноваження Верховної Ради. Проте експерти та журналісти почали писати, що тепер Україна – це парламентсько-президентська держава, а інші підхопили.

Повернімося до класифікації. То як називають форму правління в Україні?

У західному світі багато назв різних форм правління. Ті, що мають ознаки парламентської та президентської республіки часто називають “напівпрезидентськими” (semi-presidential). Термін увів французький науковець Моріс Дюверже в 1970 році, щоб описати Францію за її Конституцією в редакції 1962-го. В українській політичній науці ще послуговуються терміном “змішана” форма правління. Ми вважаємо термін “змішана” невдалим, оскільки, назва не пояснює суті. Незрозуміло, що там із чим змішали.

Читайте также:

Вышедший на волю профессор Соловей подтвердил планы по транзиту власти в РФ. ВИДЕО

Напівпрезидентські республіки поділяють на два головні підвиди. Перший – президентсько-парламентські республіки. А другий…

О, а другий парламентсько-президентські?

Ні. Другий має назву “прем'єрсько-президентська” (premier-presidential) форма правління. Зазвичай типовою рисою останньої є те, що лише парламент може звільнити прем'єра. А в президентсько-парламентській звільнити прем'єра має повноваження президент, і саме він відіграє більшу роль у формуванні уряду.

Які ще є “прем'єрсько-президентські” країни?

Франція, Польща, Румунія, Литва, Шрі-Ланка, Монголія, Туніс, Мадагаскар, Єгипет, Алжир і ще трохи інших.

Читайте также:

Голова КСУ побачив “конституційний переворот” в законопроекті Зеленського про перезапуск суду

Будьмо відверті, у нас головний президент, а не прем'єр. Прем'єр Гончарук сам визнає, що він є членом команди президента. Он і заяву про відставку президентові подав! То це ж він наплював на нашу Конституцію і форму правління?

Крім правил, записаних у законах, завжди мають значення політична розстановка сил і політичні традиції. Якщо у прем'єрсько-президентській республіці лідер партії виграє президентські вибори, а потім його партія перемагає на парламентських і формує більшість, тоді фактично вся повнота влади в руках президента. І навіть, не маючи формальних повноважень звільняти прем'єра, реально розв'язує це питання президент. А члени його партії дослуховуються до його рішень. Це не означає порушення Конституції і так саме це не є авторитаризмом.

Та яке взагалі має значення як це називати! Назва ні на що не впливає.

Не зовсім. Сама лише назва підштовхує людей до певних висновків. Задає певну рамку мислення й не випускає за її межі. Назва “парламентсько-президентська” сформувала дискурс, що повноваження треба забирати у президента й передавати Верховній Раді, бо саме вона головна і стоїть на першому місці. Якби люди більше мислили рамкою прем'єрсько-президентської республіки, то більше говорили про збільшення повноважень прем'єра й уряду. Тоді б ви почули “у прем'єрсько-президентській республіці Бюро фінансових розслідувань має підпорядковуватися прем'єр-міністрові”.

Або, наприклад, коли зараз точиться суперечка про префектів замість голів ОДА, то найголосніше мали б говорити про зменшення повноважень президента щодо призначення префектів або позбавлення його таких повноважень кзагалі. У прем'єрсько-президентській республіці виконавча влада на місцях має бути підпорядкована Кабінетові міністрів. І ніякої “президентської вертикалі”.

А є ще терміни, які так само “вигадали” українці?

Так, наприклад, “монобільшість” і “монокоаліція”.