USD28.2033

Не прорив, але успіх: про які зміни у відносинах з ЄС домовляється Шмигаль у Брюсселі

Не прорив, але успіх: про які зміни у відносинах з ЄС домовляється Шмигаль у Брюсселі

Що Україна очікує отримати за результатами засідання Ради асоціації? І чи є підстави вважати, що воно буде успішним? 

Про це для ЄвроПравди пише Юрій Панченко, Сергій Сидоренко, інформує .

Зустріч як привілей

У Брюсселі уникають живих зустрічей із закордонними партнерами. Це – цілком серйозно. Річ у тім, що у Бельгії кількість загиблих від COVID-19 на одиницю населення є найвищою у світі, та ще й з відривом від усіх інших (якщо не рахувати карликове Сан-Марино). А тому ставлення до епідемії відрізняється від українського. 

Усі міжнародні зустрічі перевели у відеоформат. Кількість двосторонніх самітів з країнами-партнерами чи засідань подібних колегіальних органів, що відбулися “уживу” після початку пандемії, можна порахувати на пальцях. 

І тим більше дивно, що серед цих лічених зустрічей тепер будуть аж дві українські – саміт із президентом Зеленським, що відбувся у вересні 2020 року, та Рада асоціації з прем’єром Шмигалем у лютому 2021-го.

Чому таке ставлення до України? 

У Брюсселі кажуть, що це – демонстрація особливої ваги України.

Втім, можна лише здогадуватися, чи не мають європейські посадовці додаткових аргументів на користь порушення власних “ковідних” правил. Адже, як ми всі зрозуміли за останній рік, розмови онлайн не можуть стати повноцінною заміною особистій зустрічі.

І не виключено, що у випадку України потреба поспілкуватися з партнером віч-на-віч відчувається особливо гостро.

Втім, таке особливе ставлення створює й високі очікування від візиту, які, втім, не в усьому будуть виправдані. 

Небо, яке так і не відкрилося

Рада асоціації за форматом має підбивати підсумки року по всьому спектру співпраці, тож перелік питань на порядку денному завжди є дуже широким – від “промислового безвізу” до міжлюдських контактів, від планів України провести масштабне оновлення асоціації до звіряння годинників щодо переговорів про нові угоди України з ЄС.

Читайте также:

Юрист: Що робити аби подібна конституційна криза не трапилась у майбутньому?

Саме з останнім пов’язане найбільше розчарування. 

Зустрічі Ради асоціації не часто супроводжуються якимись проривними рішеннями, але нинішня мала стати винятком: у Брюсселі під візит Шмигаля готували “вишеньку на торті”. ЄС погодився, що цього дня буде підписаний договір про спільний авіаційний простір, відомий також як “відкрите небо”. 

Ця обіцянку рівно два місяці тому дав особисто очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель. І хоча згодом українські посадовці були обережними у формулюваннях, додаючи, що підписання “можливе”, численні джерела ЄП запевняли: обіцянка Брюсселя є твердою і вона звучала на кількох рівнях.

Угода про спільний авіаційний простір має на меті урівняти у деяких правах українські та європейські авіакомпанії, зняти монополію на окремі маршрути, встановлену двосторонніми договорами, полегшити відкриття нових маршрутів між українськими та європейськими містами, та як наслідок – має зменшити ціни на квитки.

Читайте также:

Atlantic Council: Парламент України може нарешті позбутися давніх насмішок

Лишається додати, що цей документ чекає на підписання понад сім років! Його парафували ще за президентства Віктора Януковича, але надалі документ виявився наглухо заблокований через суперечку двох членів ЄС – Великої Британії та Іспанії – щодо належності Гібралтару, на який має поширюватися угода. 

Здавалося, що після завершення Brexit ця перепона знята.

Проте, як стало відомо минулого тижня, підписання вкотре переноситься. В офісі президента заявили, що причини перенесення – технічні, тож це ненадовго.

Втім, існують ризики, що ця пауза може знову затягнутися. 

Оновлений текст знову викликав запитання Іспанії. 

Їхні деталі у ЄС не розголошують. Ще є шанс, що йдеться про технічний момент, проте ймовірність нового неприємного сюрпризу виключити теж не можна. Розуміють це і на Банковій – не дарма наприкінці січня Володимир Зеленський дзвонив до прем’єра Іспанії саме стосовно цієї угоди.

Читайте также:

Георгій Тука: Кремль намагається діяти в України за сценарієм, що був реалізований у Придністров’ї

Навряд чи зустріч у Брюсселі додасть ясності у це питання. Але Україні під час Ради асоціації варто вимагати від ЄС офіційного оголошення чіткіших часових рамок підписання багатостраждальної угоди.

Адже рано чи пізно пандемія завершиться – і ми маємо бути готові до відновлення авіаподорожей. 

Торгувати по-новому

На жаль, немає підстав сподіватися на прорив і у питанні так званого “промислового безвізу” – приєднання України до угоди ACAA. 

В даному разі дорікнути Києву також немає чим, адже уряд зараз чекає на висновки оціночної місії, яка ще не завершила свою роботу. А відповідно, ЄС не може сформувати “домашнє завдання”, виконання якого стане умовою для подальшої лібералізації торгівлі промисловими товарами. 

Втім, є питання, щодо якого Денис Шмигаль зможе заявити про успіх. Ця “перемога” буде радше бюрократичним етапом – але від того не менш вагомим. 

Темою №1 у переговорах України та ЄС щодо торгівлі вже давно стала ідея Києва про оновлення Угоди про асоціацію. 

Трохи більше ніж рік тому Єврокомісія ставилася до цієї ідеї украй скептично і відмовлявся говорити про жодну конкретику, та відтоді опір змінився на прийняття. Принципову згоду на це ЄС дав ще минулого року. А під час візиту Шмигаля до Брюсселя він та віцепрезидент ЄК Валдіс Домбровскіс офіційно запустили процедуру перегляду Угоди.

Тож якщо досі всі консультації України та ЄС з цього питання мали неформальний характер, то з 11 лютого стартують вже офіційні переговори. 

Проте, окрім символічного старту переговорів, жодних результатів наразі чекати не варто. Хоча б тому, що Україна ще не завершила формування свого списку пропозицій щодо перегляду, а відповідно, фактичного предмета для дискусій ще немає. 

Зелена співпраця

Ще одна сфера, яка буде однією з ключових на переговорах у Брюсселі – це так званий “Зелений курс” ЄС, включно з питаннями кліматичної нейтральності. 

Україна вже висловила готовність доєднатися до “Зеленого курсу” і навіть обіцяє одночасно з Євросоюзом досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. Зобов’язання украй амбітне, і досі немає ясності, як Україна планує його впроваджувати – але такі ініціативи досить позитивно сприймаються у ЄС. 

Тож невипадково, що кліматичній темі в рамках засідання буде присвячено окрему панель. 

Та навіть якщо довіра Брюсселя до обіцянок Києва не є абсолютною і плани щодо 2050 року викликають у ЄС певні сумніви – є принаймні одне питання, де українські потужності будуть для Євросоюзу безумовно вигідними.

Це – питання виробництва водню, екологічно чистого палива, та його транспортування до ЄС. Україна просуває ідею, що водень вироблятимуть на потужностях, які генерують українські АЕС, а далі він буде транспортуватися до Євросоюзу системою магістральних газопроводів.

І саме з цього питання за підсумками засідання можливі гучні (та приємні для Києва) заяви.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Демократия - это такое устройство, которое гарантирует, что нами будут управлять не лучше, чем мы того заслуживаем."

    © Телемах Рейд

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    У Вінниці відновили роботи з реконструкції Палацу дітей та юнацтва

    За яким графіком у Вінниці з 6 по 8 березня працюватимуть медичні заклади

    МОЗ оновило перелік країн “зеленої” та “червоної” зон

    Мощные камеры и большие батареи: Redmi представил сразу три смартфона

    Увидел фейк – жми «пожаловаться»: Ткаченко призывает противостоять информационной угрозе РФ

    В Украине разрешат двойное гражданство, но не с Россией – Кулеба

    Стоимость занижена в 73 раза. Таможня изъяла крест с 300 брильянтами и рубинами – фото

    Впродовж минулої доби у Вінницькій області підтвердили 816 випадків COVID-19

    Депутата “Євросолідарності” виключили з фракції у Харківській облраді після виступу російською. ВІДЕО

    Комаровский: Пожалуйста, прививайтесь и не слушайте политиков. Они готовы погубить любую вакцинацию ради того, чтобы заработать себе пару процентов рейтинга

    В Facebook подтвердили, что выпустят «умные» очки уже до конца года

    Минздрав планирует вакцинировать педагогов к началу нового учебного года

    В ЕС хотят знать, как РЛС России оказалась на Донбассе и призвали РФ повлиять на боевиков

    На високу посаду в ДФС призначили обвинуваченого у вимаганні податківця Тетеру, – нардеп Холодов

    Бабченко: Если были махинации с закупкой вакцины – суд и тюрьма. Но как это определяет тот факт, что прививаться не надо?

    Honda первой в мире начнет продажу беспилотных авто с третьим уровнем автономности

    В Украине за сутки – 10 155 случаев коронавируса

    Дело Стерненко. В суде Одессы прокомментировали якобы бюсты Ленина и Сталина у дома судьи

    У Києві займуться реконструкцією старого житлового фонду

    В Украину уже переехали около 40 белорусских ІТ-компаний