USD28.2033

Не стати овочем: декомунізація по-малоросійськи

Не стати овочем: декомунізація по-малоросійськи

У березні цього року мені випала нагода бути причетним до перейменувань об’єктів топоніміки в Херсонській області. Кілька членів відповідної робочої групи попросили підготувати свої пропозиції. Мовляв, як краще перейменувати вулицю Леніна в місті Бериславі чи в Новій Каховці?

“Із любові до малої батьківщини” я кілька разів залишався на робочому місці до пізньої ночі. В режимі телефонних консультацій вів довгі наради із херсонським краєзнавцем Олексієм Паталахом. Хотілось не просто перейменувати вулицю Леніна на Соборну, а відобразити в кожній назві місцеву історію в контексті історії загальнонаціональної. Результатом тривалих суперечок і нарад став перелік пропозицій. Тут ми реалізували своє бачення “ідеальної декомунізації”: запропонували та обґрунтували кілька сотень топонімічних новинок.

У нашому доробку вулиці Князя Вітовта та Евлія Челебі, козацьких полководців Семена Палія, Дмитра Горленка, Івана Обидовського. Згадали й давні топоніми (вулиці Бургунська, Староєврейська, Скіфська, Половецька, Паланкова), і видатних земляків (вулиця Родини Скадовських), і українських авангардистів (вулиці Олексія Кручоних, Володимира Хлєбнікова, Футуристів), і про героїв новітньої російсько-української війни (вулиця Кирила Забєліна, Сергія Колотаєва) тощо.

Однак зовсім нещодавно до моїх рук потрапила зведена табличка всіх перейменувань по Херсонській області. Левова частка новацій – результат розпорядження голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва. Проте й місцеві ради не змарнували нагоди “лишити слід в історії”. Як і годиться, у фінальному тексті важко було відшукати бодай відблиск тих ідей, які ми запропоновали до розгляду. Читаєш список вулиць Херсонщини – наче гортаєш кулінарний довідник чи підручник з агрономії. Назви вулиць просто вражають: Центральна, Фермерська, Абрикосова, Вишнева, Садова, Сонячна, Горіхова, Квіткова, Зернова, Урожайна, Плодова, Баштанна, Яблунева тощо. Не вистачає лише проспекту Пекінської Капусти та площі ім. 20-ліття овочевого базару у Великих Копанях.

Читайте также:

Дожали: ПАСЕ придется обсудить украинских узников России

На жаль, аналіз перейменувань в інших областях демонструє стійку тенденцію: Ленін зазнав нищівної поразки на полях і городах українських сіл.

У чому ж справа?

Я не схильний до полеміки про “видатну роль українського села у процесі формування національної ідентичності”. В сучасному конкурентному світі перемагає культура і мова великих міст. Україна не є винятком. Біда в іншому: чимало українців досі бояться мати власну позицію. Головний постулат СРСР міцно закарбувався на рівні несвідомого: не висовуйся.

Читайте также:

14 миллионов за четыре рабочих дня: как депутаты Рады заработали на отпуск

Вам часто доводилось бачити, як люди йдуть на компроміси із совістю? Роблять речі собі огидні, але роблять – “бо так простіше”. Наприклад – хабарництво. Або згадайте продавчинь у крамниці, які спілкуються між собою українською, а зачувши голос покупця одразу запитують про “пакєтік“, “мєлоч на карточку“. Запитайте їх чому так – “бо так простіше, так уже звично”.

Щось схоже ми спостерігаємо і тепер. У той час, як у важких муках народжується новий українець, – поруч стоїть малорос, життєвим мотто якого стало “Чего изволите?”. Малорос не противиться декомунізації, не бунтує. Бунт і спротив – це не його стихія. Хай зі принуки, але він дасть необхідні показники. Однак зробить це “між крапельками”.

– А раптом рускіє прийдуть? А раптом фронт посунеться на 10 км, що – назад вулиці перейменовувати?

Не залежно від матеріального статусу, малоросові проблеми його побуту і дозвілля болять більше, ніж Інститутська та Іловайськ: хай то буде оформлення житлової субсидії чи новий шкіряний салон для джипа. Звісно, для годиться можна підкинути волонтерам 50 грн. Однак війна з Росією, боротьба за свободу і гідність завжди залишаться для малороса “собитіями в Криму і на Донбасє”.

Саме тому душа малороса огидна до будь-яких проявів сили, волі, боротьби й експансії. Якщо вже малороса спіткало таке лихо як перейменування вулиці – то нехай Леніна стане Центральною, а Чекістів – Урожайною. Головне – не робити кроків, які можуть зашкодити.

Висновок? Що на нас чекає у майбутньому? Ми приречені стати більш затятими і наполегливими. Це має проявлятися в усьому: від непоступливості в питаннях корупції до мовної стійкості.

Більшість завжди пристосовується. У цьому немає трагедії. Трагедія стається тоді, коли ініціативна меншість погоджується із правилами гри “колективного малороса”.

Павло ПОДОБЄД, “Тиждень”

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

Саакашвили возвращается: объявлена дата и раскрыты планы политика

Мощь против агрессора: ВСУ взяли на вооружение РК “Вильха”

Перерасчет субсидии: эксперт объяснил все нюансы

Остановим их: Закарпатье восстало против Венгрии

Выборы в Польше могут стать роковыми: что ждет украинских заробитчан

На Закарпатье появились билборды о “венгерском сепаратизме”

Погода на неделю: похолодание накроет Украину с небывалой силой и очень скоро

Украинцам назвали главный недостаток Конституции: Это иллюзия для честных людей

Загадывайте желание: Украину накроет зрелищный звездопад, где и когда можно наблюдать

Украинская церковь ставит крест на неоимперской идее РФ – Зоря

Украинцам подарят новый безвиз: что изменится

Более 200 тыс украинцев – жертвы торговли людьми – Минсоцполитики

Курс валют на 21 октября: доллар установит свои правила

Есть шанс: цены на бензин оставят украинских водителей за рулем

День работников пищевой промышленности Украины 2018: история и традиции праздника

Трамп объявил, что США выйдут из договора с РФ о ликвидации ракет

“Можно лакать прямо с берега! Вода темно-фиолетовая вдоль всей прибрежной полосы и запах непередаваемый!” – крымчане оказались на грани катастрофы

21 октября: какой сегодня праздник

Сын недавно арестованного “вице-премьера” Крыма Нахлупина живет со своей женой в Швейцарии

Нам и не снилось: украинец пытался дать взятку польским копам, но что-то пошло не так