USD28.2033

Недовиконане домашнє завдання українських націоналістів

Недовиконане домашнє завдання українських націоналістів

Націоналізм має погану славу. Коли про нього пишуть чи говорять, часто додають епітети “кривавий” або “людоненависницький”.

Але націоналізм не конче означає ненависть. Бенедикт Андерсон, один із його найкращих знавців, стверджував: велике число людських жертв у ХХ ст. пояснюється не лише готовністю людей убивати заради ідеї нації, але їхньою готовністю заради неї жертвувати своїм життям.

Націоналізм викликає тепле почуття належності та любові до великої спільноти, якого жодна інша ідеологія дати не може. Тому, писав він, у кожній країні ви знайдете пам'ятник невідомому солдатові, символ самопожертви заради батьківщини, – однак тяжко уявити собі пам'ятник невідомому лібералові чи марксисту.

Бенедикт Андерсон був марксистом. Через те його слова заслуговують на особливу довіру як голос людини “з іншого берега”, яка змогла зберегти об'єктивність. Біда сучасних лівих і лібералів у тому, що вони не можуть подолати своєї упередженості до націо­налізму. У дискусіях про батьківщину вони віддають монополію Трампові, Орбану чи Качинському, з усіма належними наслідками.

Але націоналістам теж не зашкодило б повчитися у лібералів і лівих. Україна може послужити тут промовистим прикладом: Євромайдан не міг би перемогти без націоналістів – але націоналісти не змогли перемогти в Україні після Майдану. Їхня програма занадто дрібна для такої великої країни, як Україна. Вони говорять про мову й історію, а не про економічні реформи. Чому стається так: як тільки в Україні українськомовний президент, то економіка йде на спад?

Читайте также:

Россия своих бросает: Москва игнорирует предложение об обмене

Це питання пробують пояснити випадковим збігом. Мовляв, це є наслідком економічної кон'юнктури. Але приклад Ющенка, який замість реформ зайнявся гуманітарними речами, свідчить про інше – про первородний – якщо можна так сказати – гріх українського націоналізму.

Цей гріх історичний: народи, які не мають численної еліти і складаються майже винятково із селян, щойно хочуть стати нацією – тобто заявляють право на власну державу – кладуть в основу своєї ідентичності мову. Українці були одним із найбільших селянських народів. Тому український націоналіст донедавна був майже суто українськомовним інтелігентом, віддаленим одним-двома поколіннями від селянської стріхи.

Читайте также:

Украина и Аргентина договорились передавать заключенных

Але сильна держава неможлива без модерної економіки. Роман Шпорлюк, найкращий український знавець націоналізму, колись сформулював блискучу тезу: є нації, які сприймають ідею модернізації, а є нації, які культивують свої традиційні цінності.

Українці потрапляли у другу групу. Хоча у них були певні прориви: Франко і його покоління, національні комуністи 1920-х, ОУН наприкінці й після війни. Модернізація потребує відповідної ідеології. Якщо цю роль не може виконувати націоналізм, тоді її перебирає на себе марксизм. Характерно, що всі наведені вище приклади так чи інакше пов'язані з марксистськими впливами. Один із парадоксів української історії полягає в тому, що вперше постулат самостійної України сформулював не націо­наліст Микола Міхновський, а марксист Юліян Бачинський.

Сьогодні марксизм більше мертвий, аніж живий. Тому він не може виконати роль модернізаторської ідеології. Але є багато ліберальних рецептів – від Олександра Гершенкрона до Дуґласа Норта. Питання: коли українські націоналісти почнуть читати ці тексти?

Кажуть, що коли вийти на вулицю у ніч на 1 вересня і добре прислухатися, то можна почути плач школярів за літом. Але плач чи не плач – до школи йти треба.

Так само з нашими націоналістами. На них чекає недовиконане домашнє завдання.

Є однак надія, що розширення бази українського націоналізму за рахунок російськомовних українських націоналістів, “жидобандерівців” і молодого покоління – збільшує шанси на те, що Україна не застряне повторно в початкових класах, а таки виб'ється у люди.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Власть чаще переходит из рук в руки, чем от головы к голове."

Шоу продолжается: против Сытника возбудили уголовное дело, первые подробности

СМИ: Мураев покинул “За життя” по указке Банковой

Новая власть модернизировала компромиссную политику Кучмы и Януковича – журналист

Тимошенко работает – Москва одобряет: раскрыта “многовекторная” политика леди Ю

Что откровенно напрягло в выступлении Порошенко

Это просто катастрофа: Томенко указал на главные недостатки Конституции Украины

Заступника Генерального прокурора Єніна відсторонено від посади

Предвыборную программу Тимошенко жестко обстебали: Как стать президентом? Вот в чем вопрос

Доба на фронті: ситуація в районі проведення ООС була напруженою, але контрольованою

Украинцам разрешат ездить без прав, но при одном условии: к чему готовиться водителям

Осенняя распродажа ПАСЕ. Недорого

Люди стояли, как в хлеву, падали в обморок: Шахов рассказал о происходящем на КПВВ

В Верховной Раде зарегистрирован законопроект о противоминной деятельности

Закрытая вечеринка Roshen превратилась в пир на костях: шампанское рекой и пляски за миллионы гривен

За шаг до стрельбы: война НАБУ и САП стала главным средством обнуления антикоррупционной системы

Между НАТО и Россией может начаться военный конфликт: появились предпосылки

Паспортный скандал на Закарпатье: почему Европа может встать на сторону Венгрии

Як військова база на Азовському морі може вплинути на російського “гопника”

Украинскую власть предупредили: Киев поплатится гробами под сине-желтым флагом, если не заткнет рот тем, кто откровенно распространяет сепаратизм

Ветеран АТО: если бы националисты взяли за ухо Шуфрича и Новинского, то воспринимались бы это гораздо серьезнее, нежели есть на самом деле