USD28.2033

Новий рівень відносин: як минулий рік змінив співпрацю України з ЄС та НАТО

Новий рівень відносин: як минулий рік змінив співпрацю України з ЄС та НАТО

Чим став минулий рік для європейської та євроатлантичної інтеграції України?

Протягом минулого року Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями НАТО, наші пропозиції врахували у розробці стратегічної візії Альянсу до 2030 року, ми почали діалог щодо оновлення Угоди про асоціацію та долучення України до Європейського зеленого курсу.

Проте ключові зміни відбулися на ментальному рівні. 2020 рік приніс фундаментальну зміну відносин України з Євросоюзом і НАТО.

Про це для ЄвроПравди пише віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, інформує .

Ці зміни визначатимуть наші відносини і в 2021 році.

Рік “зшивання”

Фактично відбулося фізичне “зшивання” нашої країни з цими організаціями, вихід на рівень стратегічного партнерства, яке неухильно буде вести нас до повноправного членства в них.

Стратегічне партнерство – гучне словосполучення, яке часто залишає людей байдужими. Мовляв, у їхньому житті це ніяк не проявляється. Але в тому і річ, що проявляється.

Україна починає дедалі більше жити за європейськими та євроатлантичними стандартами і цінностями.

Це знаходить своє відображення в можливостях, які з’являються для бізнесу, освіти, подорожей, безпеки.

Ось декілька прикладів.

“Промисловий безвіз”, процедура отримання якого має стартувати вже цього року, означатиме, що українському виробнику ліфтів буде однаково вигідно відправляти свій виріб і в Житомир, і в Кельн. І це дозволить розширювати виробничі потужності, створювати нові підприємства та робочі місця.

“Відкрите небо” з ЄС, яке ми плануємо підписати в лютому, означатиме, що літак, який прямує з Одеси до Вільнюса, перебуватиме в одному “юридичному просторі”. А відтак, літаку та його капітану не потрібно проходити додаткових бюрократичних процедур, що спрощує пересування – і робить подорожі доступнішими.

Читайте также:

СМИ сообщили, что Тищенко нашли новую должность в партийной системе “Слуги народа”. Его отправили в ссылку? 

Взаємосумісність із Північноатлантичним альянсом, спільні навчання – це також не лише про військову безпеку.

Але і про ту внутрішню стійкість, якої набуває Україна завдяки запровадженню натовських стандартів і практик.

Свої приклади цього фізичного “зшивання” є на кожному рівні життя держави. І коли ви заходите в новий зручний Центр надання адміністративних послуг, ви теж на практиці стикаєтеся з тими позитивними змінами, які приносить у наше життя євроінтеграція.

Читайте также:

Снєгирьов: Тиск на Росію щодо Нормандського формату не мав наслідків

Спільні обрії

Новий рівень відносин: як минулий рік змінив співпрацю України з ЄС та НАТО

Союзи створюються і тримаються разом завдяки наміру сторін брати участь у проєктуванні разом спільного майбутнього.

У 2020 році ми розпочали Євроінтеграцію 2.0: наш діалог вийшов за межі спільної торгівлі і тепер стосується спільних візій, розгортаючись на різних треках. Україна стає частиною політик ЄС і НАТО – чи щодо Європейського зеленого курсу, чи щодо Стратегічної візії НАТО-2030.

І ключовий момент: ці політики не формуються для нас як даність – вони формуються разом із нами.

Така зміна підходів стала можливою завдяки потужному суспільному запиту на євроінтеграцію, який визначає напрям роботи влади.

Усе, що ми робимо, проходить крізь призму європейської та євроатлантичної інтеграції. 

Читайте также:

Просто в середмісті Києва діє філія ворога, а Зеленський їй потурає – юрист

У 2020 році інтеграція до ЄС і НАТО була об'єктом спільних зусиль президента, уряду і парламенту. Ми почали просувати справді масштабну адженду – попри коронавірус, пов’язані з ним економічні труднощі та, будемо відверті, стриману позицію окремих членів ЄС щодо України.

Я не новачок у цій сфері і з впевненістю можу сказати, що вперше євроінтеграційна тематика пріоритизована як на урядовому рівні, так і на парламентському та президентському. І ця пріоритизація, не на словах, а в діях, означає не просто яскраві заяви та візити, а підтримку ключових законопроєктів та активізацію роботи міністерств із виконання Угоди про асоціацію.

Це не приносить гучних заголовків, однак саме це рухає практичну, а не декларативну інтеграцію у західний цивілізаційний простір.

Власне, ця внутрішня потреба України повернутися до єдиної родини європейських народів і знаходить своє відображення у тій великій кількості процесів та ініціатив, які фізично об’єднують нас з ЄС і НАТО.

“Домашня робота” на цей рік

Фраза, що “Україна має виконати домашню роботу”, походить з тих часів, коли наша євроінтеграція була швидше набором стихійних (і часто – демонстративних) дій, ніж стратегією держави. Втім, “домашня робота” актуальна і сьогодні – тільки вона має дещо інший зміст.

Сьогодні наші внутрішні зусилля полягають не лише в тому, щоб у державі зникли прецеденти типу скандального рішення Конституційного суду.

Наші зусилля також у тому, щоби позиція й інтереси України, які влада просуває у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції, базувалися на реальних потребах суспільства.

Між євроінтеграцією та національними інтересами України має стояти знак рівності.

Наприклад, ми виступили з ініціативою оновити Угоду про асоціацію не зненацька – фундаментом нашої переговорної позиції стали інтереси та побажання українського бізнесу, зібрані нами під час декількох раундів діалогів.

Так само і в намірі України долучитися до формування Європейського зеленого курсу є не лише усвідомлення можливостей, які відкриваються у сфері промислових альянсів, зеленої економіки, енергоефективності та справедливої трансформації вугільних регіонів.

Не менш важливим у цій ініціативі для нас є пом'якшення застосування до українських товарів вуглецевого корекційного механізму і приведення його у відповідність до угоди про зону вільної торгівлі, наших економічних спроможностей та кліматичних амбіцій.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Власть чаще переходит из рук в руки, чем из головы в голову."

    © Станислав Ежи Лец

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    В Китае разработали «умное окно», которое меняет режим прозрачности

    После ликвидации. У Зеленского рассказали о возможной судьбе судей скандального ОАСК

    Питання про ліквідацію ОАСК було відкрите вже давно: Ющенко не зміг, Порошенко не захотів – Шабунін 

    Android позаботится, чтобы пользователи чаще смотрели по обе стороны улицы

    В Украине за месяц зарегистрировали почти 1,7 тысячи случаев туберкулеза

    Суд отказался привлекать к ответственности судей КСУ за конфликт интересов – НАПК

    Байден позвонил Путину: глава Белого дома поддержал Украину

    Hubble показал галактическое скопление во Вселенной

    Офис президента и Госуправление делами Зеленского запутались в своих “Кадрах”

    Сазонов: Без русских туристов любая страна сразу становится привлекательнее, чище и популярнее. Одичалые должны отдыхать за стеной

    Вторжение в Украину не даст Путину высокий рейтинг, как 7 лет назад – Washington Post

    Intel планирует производить чипы для авто

    Рада отклонила законопроект о штрафах за нарушение обязательной самоизоляции

    Донбасс. Зеленский усомнился в решении взять под контроль военные позиции у Шумов – Time

    В Україну намірився черговий атмосферний фронт. Він буде із непростим характером, – Діденко

    Береза: Кремляди повышают ставки. И не удивлюсь, если они будут бомбить свои Воронеж и Ростов, а обвинят в этом США и Украину

    За добу вінницькі рятувальники виїжджали понад 30 разів на гасіння пожеж в екосистемах 

    Столтенберг: Росія не має жодного права забороняти Україні рух до НАТО

    На Вінниччині успішно завершився перший етап реформи шкільного харчування

    У Ткаченко назвали пять «ритуалов» космонавтов перед вылетом