В останні тижні бокс зупинився. Через пандемію коронавірусу івенти переносять або скасовують. Боксери, тренери, менеджери, промоутери і боксерські федерації залишилися без роботи, пішовши на вимушені канікули, пише Василь Танкевич для Gazeta.ua.
Пандемію коронавірусу найчастіше порівнюють з іспанським грипом. Епідемія “іспанки” вирувала три роки – з січня 1918 до грудня 1920-го – і забрала від 50 до 100 млн людських життів. Тоді, як і тепер, індустрія боксу намагалася вживати запобіжні заходи, уникати масових скупчень людей, відкладала боксерські турніри. У 1918 році чемпіонський титул у жодній ваговій категорії не змінив свого володаря. Але боксерські турніри відбувалися, попри смертельні ризики.
Приголомшливо: 1918 року в США, на піку пандемії “іспанки”, провели 1770 офіційних турнірів з професійного боксу. Тоді багато відомих боксерів захворіли, немало – померли. Не дивно – половина померлих від хвороби були молоді люди віком від 20 до 40 років. Їх тоді “косило” найбільше.
Зокрема, тільки 1918 року пішли з життя Джим Стюарт і Джим Джонсон – обом було по 31 року, експретендент на чемпіонський титул у легкій вазі Метті Болдуїн – 33 роки, Террі Мартін – 33 роки, Джо Тубер – 21 рік, Балтімор Данді – 17 років. Колишній чемпіон світу у надважкій вазі Джим Джеффріс теж захворів на “іспанку”, але вилікувався.
Найбільший карантин для боксу припав на останні три місяці 1918-го. “Грип зупиняє боксерську діяльність” – це заголовок статті в New York Times від 13 жовтня 1918 року. Промоутери намагалися виконувати побажання місцевих органів охорони здоров’я про скасування поєдинків. Гаррі Греб 1918 року провів 22 поєдинки – до 21 вересня. Наступного разу в ринг вийшов аж у середині січня наступного року. Бенні Леонард до 23 вересня провів 12 боїв і більше не боксував того року.
Менш як двоє місяців тривала пауза між боями у Джека Демпсі – між 14 вересня і 6 листопада. Його жовтневий бій проти Баттлінга Левінські через “іспанку” декілька разів переносили і врешті провели 6 листопада. Тоді смертність трохи пішла на спад, і багато міст пом’якшували правила, які забороняли скупчення великої кількості людей в одному місці. Загалом того року Демпсі боксував 21 раз, причому п’ять разів у листопаді-грудні. Перемога над Левінські наблизила Демпсі до бою за звання чемпіона світу. В липні 1919-го він переміг Джесса Вілларда і відібрав у нього чемпіонський титул. Цей бій відвідала майже 20-тисячна аудиторія.
З часом іспанський грип затих, а бокс і життя відновилися. Навряд чи боксерська пауза триватиме надто довго і цього разу. Як тільки пандемія піде на спад, боксерські змагання відновляться. Звичайно, на перших порах з дотриманням максимальної безпеки. Глядачів тестуватимуть на коронавірус перед входом на боксерські заходи, і вони обов’язково будуть у масках. Як і 1918 року, під час бою на військовому кораблі (на світлині). Тоді бокс був одним із видів розваг для військових, а також слугував для збору коштів на військові дії.
