USD28.2033

Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткині

Сотні фотографій, тисячі негативів, двісті саморобних книжок, ікони, малюнки, скульптура і витинанки – в Мистецькому арсеналі триває виставка гуцульської мисткині Параски Плитки-Горицвіт. Грандіозний проєкт готувався два роки, його метою було повернення творчості Параски до сучасного культурного контексту, пише керівниця музейного відділу Ольга Мельник для УП. Життя.

Виставка ще триватиме в Арсеналі, але вже потрібно поставити питання руба – в які умови громада Криворівні прийме відреставровану спадщину Параски Плитки?

Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткиніАвтор фото – Олександр Попенко, Мистецький Арсенал

Чи знову у стареньку хатку без опалення, де і далі все вкриватиметься пліснявою? Чи все ж спроможеться гідно представити мистецьку спадщину мисткині в рідному селі і виділить приміщення під справжній, хай і невеликий, музей?

Саме так – несподівано, доля мистецької спадщини  гуцульської художниці, фольклористки, філософині та фотографки Параски Плитки-Горицвіт виявилась залежною від новітніх адміністративних перетворень.

На перший погляд, логіка реформи децентралізації дуже проста – передача повноважень від державних органів місцевим громадам, зрештою, наближення влади до конкретної людини. В економічній площині її переваги є очевидними.

Значно складніше з культурою, де наслідки децентралізації відчуватимуться лише в стратегічній перспективі.

На жаль, ми не виробили традиції прагматичного ставлення до неї, і не сприймаємо локальні культурні особливості як додану вартість з конкретними перспективами для спільноти.

Сьогодні лише поодинокі громади обирають культуроцентричну модель, завдяки чому отримують бюджетні надходження зокрема від розвитку туризму.

Такий успішний локальний кластер – Центр спадщини Вигодської вузькоколійки на Івано-Франківщині, частиною якого є музей.

Експозицію розмістили в старому будинку, який упродовж років спільно використовували й майже зруйнували міліція та бібліотека. Тепер тут досліджують екосистему Карпат і навчають екологічній поведінці.

Отже, старий музей змушений був модернізуватись не лише технічно, а й продукувати нові  актуальні сенси. Цей приклад доводить, що децентралізація може стати нехай жорстким, але дієвим, інструментом інституційної селекції.

Не секрет, що більшість краєзнавчих музеїв залишається рудиментом радянської пропаганди, де в експозиціях цілком мирно співіснують імперський і національний наративи. І якщо громада шукає модель ефективного використання цих культурних активів, рано чи пізно вона змушуватиме музеї або змінитись, або ліквідуватись.

Очевидним порятунком для них стає первинність автентики, що базується на колекціях дотичних до місцевого контексту.

Історія навколо спадщини Параски Плитки-Горицвіт у цьому контексті є дуже показовою.

Все більше туристів прямують до карпатського села Криворівні, аби побачити її хату й мистецькі твори in situ.

Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткиніАвтор фото – Олександр Попенко, Мистецький Арсенал

Читайте также:

Эвакуация из Китая: все украинцы и иностранцы на момент посадки в самолет здоровы – Минздрав

Тутешні підприємці давно вловили попит на автентику й запроваджують різноманітні атракції під назвою  “музей”.

Усілякі “музеї гуцульської магії”, на жаль, лише  посилюють давно сформований лубочний образ Карпат, де правдиві сенси підмінені фальшивками.

Безпретензійний кітч затуляє невигадану історію Параски Плитки-Горицвіт, яка є оригінальним підґрунтям для  формування культурного профілю Криворівні.

Чи бачить місцева громада цей ресурс?

Ніби так, але поки що не знайшла способу його використання. Річ у тому, що сама мисткиня воліла, аби її творчий доробок залишався в рідному селі.

Показово, тут і досі найбільш дієвим правовим механізмом залишається звичаєве право. Саме тому місцеві мешканці, не дуже переймаючись юридичними тонкощами, з власного сумління незмінно дотримувались цього заповіту від смерті Параски в 1998 році.

Лише через 20 років судове рішення  юридично закріпило все майно мисткині за територіальною громадою села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області.

Саме так – “майно”: рухоме (графічні твори, ікони, рукописні книжки, витинанки, скульптури, колажі, фотоархів, документи, особисті речі, зокрема й те, що сьогодні можна побачити на виставці в Мистецькому арсеналі) і нерухоме (хата Параски на присілку Ґрашпарівка).

Читайте также:

Суд отпустил Марусю Звиробий под личное обязательство

Її місцеві називають Музеєм Параски Плитки-Горицвіт, вважаючи наявність споруди ознакою музеєфікації.

Водночас хата, що не опалюється, зазнає значних пошкоджень – вона вражена вогкістю, тому поволі руйнується попри локальні ремонти, що час від часу самотужки проводить громада.

Об’єкти, які в ній перебувають, зіпсовані грибком і шкідниками. Реставраторці Мистецького арсеналу довелося багато працювати напередодні виставки, аби надати експозиційного стану привезеним звідти до Києва предметам.

Водночас ділянка навколо хати є приватною власністю. У разі проведення там нової забудови Парасчине обійстя і навіть сам будинок можуть зникнути разом із автентичним ландшафтом.

Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткиніАвтор фото – Олександр Попенко, Мистецький Арсенал

Але музей – це передусім колекція. Сьогодні достеменно не відомо навіть її кількісний склад. Парасчина спадщина мандрує між хатою та Музеєм Івана Франка, де діє невелика експозиція присвячена творчості мисткині, іноді відправляється за межі села на виставки.

При цьому жоден предмет не має інвентарних номерів і не зафіксований у жодному фондово-обліковому документі.

Отже, з юридичної точки зору музею досі не існує, а спадщина Параски Плитки-Горицвіт не має статусу музейних об’єктів. Тому представники органів виконавчої влади, які зобов’язані дбати про культурне надбання, не мають формальних підстав втрутитися в ситуацію.

Читайте также:

“Жодних нових податків”, – Державна податкова служба спростувала інформацію про податок на карткові перекази

Першість так і належить територіальній громаді Криворівні, для якої збереження спадщини Параски є величезним викликом. Тут не дуже довіряють стороннім і не дуже вітають зовнішнє втручання у місцеві справи.

Варіант передачі на тимчасове зберігання до одного з музеїв Івано-Франківщини, який зможе забезпечити належні умови, категорично не сприймається. Тут воліють особисто пізнати своїх партнерів і радше повірять вам на слово, ніж перейматимуться документацією.

Чітко працює маркер “свій – чужий”. Водночас, не своїм, а отже – потенційно недружнім,  іноді вважають навіть мешканця сусіднього села. Натомість наївно довіряють обіцянкам столичних гостей – чи то створити в Криворівні філію поважного національного музею, чи то накрити Парасчину хату скляним павільйоном.

Бездумно кинуті кимось поради підживлюють невпевненість у можливостях місцевої спільноти й острах взяти на себе відповідальність – мовляв, якщо з Києва не можуть розв’язати проблему, то ми й поготів не подужаємо.

Ініціативна група зі створення музею Параски, яку організували в Криворівні, вдало виконує роль наглядової (у буквальному сенсі слова) ради при колекції. Саме цьому ареопагу (з грец. – пагорб Ареса, вищий судовий і урядовий контролюючий орган Стародавніх Афін), до складу якого належать поважні мешканці села, завдячуємо тим, що творчий доробок Параски Плитки-Горицвіт упродовж двох десятиліть залишається недоторканним. Проте не можна вимагати від цих людей фахових компетенцій проектних менеджерів, музеологів, реставраторів.

Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткиніАвтор фото – Олександр Попенко, Мистецький Арсенал

І тут нам знову варто згадати про децентралізацію. У Криворівні вона ще не завершена. Порівняно невелике за кількістю мешканців село має порозумітись із сусідніми, створивши об’єднану територіальну громаду з центром у Верховині.

Виглядає так, що спадщиною Параски керуватиме виконавчий орган новоствореної ОТГ. Чи матиме він у своєму складі окремий підрозділ, що опікуватиметься культурним розвитком – питання відкрите.

Очевидно, що ОТГ не відчуватиме такого пієтету до Параски Плитки-Горицвіт як її односельці, і до використання її спадщини буде ставитися більш прагматично. Цілком ймовірно, це матиме позитивні наслідки.

У будь-якому разі важливо, аби подальша доля спадщини Параски Плитки-Горицвіт залишалася у фокусі суспільної уваги, а фахова спільнота підтримала місцеву громаду конкретними акціями.

З неформальної ініціативи, між іншим, постав виставковий проект “Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації”, коли незалежних дослідників підтримали Мистецький арсенал та Український культурний фонд.

Проте фрілансери обмежені в своїх повноваженнях. Наприклад, існують грантові можливості у сфері локальної культурної спадщини – від вже згаданого УКФ до House of Europe. Проте відповідальність за використання наданих ресурсів має брати на себе територіальна громада села Криворівні чи новоутворена ОТГ.

Важливо діяти поетапно, і перший крок зробити негайно. Об’єкти, які перебувають у хаті Параски, терміново потрібно евакуювати у більш-менш придатне приміщення.

Надалі потрібно розпочати процедуру юридичного оформлення музею. Згідно з Законом “Про музеї та музейну справу” сама територіальна громада  може стати його засновником.

Крім цього, спільнота може звернутися до нинішнього державного музею із проханням створити в Криворівні його філію. У такий спосіб, доробок Параски Плитки-Горицвіт з розряду “майна” перейде в статус “культурна спадщина”, стане складовою Музейного фонду України, цілісність якого контролюють органи виконавчої влади.

Надалі логічно порушувати питання щодо реставрації хати, розбудови музейного приміщення, створення на базі Криворівні культурного хабу тощо, адже із селом пов’язана низка видатних особистостей від Івана Франка до Сергія Параджанова.

Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткиніАвтор фото – Олександр Попенко, Мистецький Арсенал

Водночас наближається завершення виставки в Мистецькому арсеналі й постає практичне питання: в яке приміщення наприкінці січня наступного року повернуться об’єкти, що були експоновані?

Уявіть, що в той момент, коли ви читаєте цю колонку, у Парасчиній хаті в Криворівні панує вологість, мороз, а шкідники знищують її листи, малюнки та книжки…

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"У нас начинается тяжелый период жизни: парламентские, затем еще страшнее - президентские выборы"

© А.Лукашенко

Питання не в тому, як ти змінюєшся, а чи зберігаєш себе у змінах

Украина снова вляпалась: что учудили на чемпионате по биатлону

В Минсоцполитики насчитали более 1,4 миллиона переселенцев в Украине

Чоловік втратив понад 50 млн євро в біткоїнах. Господар орендованої квартири вирішив прибрати вдома – і викинув коди доступу

Кабмин возобновит должность главного государственного санитарного врача – МОЗ

Портников: Головна мета Путіна очевидна – “один народ”, одна держава

Наші кораблі стріляли в Азовському морі. ФОТО, ВІДЕО

Украинцы с Diamond Princess не хотят эвакуироваться в Украину

Три причины падения рейтинга Зеленского

Минздрав рекомендует отказаться от путешествий в страны, где зафиксировали коронавирус

На Львівщині затримали підозрюваних у скоєнні низки резонансних злочинів. ФОТО

Atlantic Council опубликовал статью с отрицанием “террористической” природы “Азова”

23 лютого: чому його не так просто позбутися

У Вінницькій мерії дали відповідь на петицію про стоянку біля музею Пирогова

Не удивляйтесь, что живете в бардаке, – это привычное для этого Кабмина положение дел, – экснардеп

Украинцев среди зараженных коронавирусом в Италии нет

Sony представила флагман с поддержкой 5G

В киевском метро курсирует поезд, посвященный военной драме “Черкассы”

Шістьох співробітників вінницької колонії підозрюють у вбивстві ув’язненого

В ООС усі КПВВ змінюють графік роботи