Народний депутат Олег Барна є без перебільшення історичною особистістю. В тому сенсі, що постійно потрапляє у всілякі історії. То зненацька зустрінеться з трамваєм, то запропонує штрафувати за публічний прояв сексуальної орієнтації, то отримає яйцями по голові від вдячних виборців і побіжить скаржитися на них генпрокурору. А днями народний обранець перевершив самого себе: на запитання, чи не соромно йому кнопкодавити, просто послав журналіста на три букви.
Конфліктні ситуації між представниками преси і нардепами виникали завжди і в «десятиліття Кучми», і за часів Ющенка, і при “злочинній владі”, але, здається, до Барни ще ніхто не додумався послати журналіста у відповідь на питання, чи не соромно депутату порушувати норму Конституції.
До речі, про злочинну владу, якій так любить себе протиставляти влада нинішня. Пріснопам’ятному Олександру Єфремову, колишньому голові фракції “Партії регіонів”, регулярно діставалося від журналістів у часи, коли команда “легітимного”, здавалося б, правитиме Україною вічно.
Олександр Сергійович при цьому червонів, стискав кулаки, скреготів зубами на неприємні питання, проте дуже чемно відповідав, хоча видно було, що хотів матюкатися. Взагалі, у Раді 7-го скликання, було чимало обранців з “пацанським” минулим, однак значна їх кількість намагалися “тримати марку”, тобто принаймні публічно не вдаватися до “розпальцовок” і “фєні”, а деякі навіть окуляри носили без діоптрії, щоб інтелігентності набратися.
Проте нинішні не такі – вони носять вишиванки, говорять лише українською мовою, і це, поза сумнівом, “дає” їм право зневажати виборців. Що далі? А нічого. За всю історію українського парламентаризму не покарано жодного хама з депутатським значком, жоден не пішов сам з посади, не кажучи вже про засудження і вигнання з будівлі на Грушевського.
Нині в інтернеті ініціювали флеш-моб на адресу Барни – “ідіть у ср**у”. А його колеги пропонують розглянути цей інцидент на Регламентному комітеті. Можна бути впевненим, що ця справа завершиться нічим, тому що принцип “служи вірно господарю і роби, що хочеш” діє в нашій країні безвідмовно. Розглянуть на комітеті, можливо, присоромлять. А за тиждень-другий пристрасті вляжуться, з’являться нові скандали, а “небожитель” Барна продовжить плювати в очі журналістам, а через них – виборцям. Тому що, як казав один міщанин: “ви – ето шо-то одно, а ми – ето шо-то другоє”.
Так що, лишається тільки констатувати: депутат просто так послав людину на три літери. Але ж українською мовою і так патріотично.
