Пекар: У тому, що Зеленський відмазує Татарова, немає нічого дивного. Ба більше – це цілком логічно

Олег Татаров

Читаю коментаторів і бачу, що ніхто нічого не розуміє у справі Татарова

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Валерій Пекар, повідомляє .

Бо всі пишуть приблизно одне й те саме: ми не розуміємо, кажуть вони, як можна з такими жахливими порушеннями закону, втрачаючи обличчя, ризикуючи відносинами із Заходом, усупереч своїм передвиборчим гаслам, ховаючи очі навіть без спроби публічної комунікації відмазувати від суду корупціонера, щодо якого назбирано стільки доказів, а ще він відомий як поплічник Януковича, один із катів Майдану та спільник Портнова.

Тому що коментатори дивляться на все це з юридичної позиції. А рішення приймають на основі зовсім іншої мотивації. Як відомо, культура їсть стратегію на сніданок (вислів Пітера Друкера), а юридичні папери – це те, у що культура свій сніданок загортає.

Спробую пояснити.

Читайте также:

The New York Times: Росія може розмістити біля України ядерну зброю

1. Суспільний устрій України – це олігархічний феодалізм. Президент України за посадою є найголовнішим феодалом.

2. Феодальні стосунки є двосторонніми, договірними. Сюзерен панує, але за згодою васала; васал добровільно приймає на себе зобов'язання. За неписаним договором, сюзерен зобов'язаний забезпечити васалові дві речі: безпеку й поле для годування.

3. За феодалізму злочином є не корупція (забезпечення поля для годування), а антикорупція (перешкоджання сюзеренові в наданні васалові поля для годування). Антикорупція зазіхає на священне право васала отримати повну безпеку від свого сюзерена, разом зі священним обов’язком сюзерена таку безпеку гарантувати й забезпечити.

Читайте также:

Зеленський вважає, що ті люди, які готували держпереворот, “трохи змінили свої плани”

4. Найближчим колом короля – людьми, що працюють у його палаці – є двір короля. Двір короля є недоторканим за визначенням, бо інакше король не зможе виконувати своїх феодальних функцій.

5. Видати людину із двору для короля означає повністю втратити свій королевський статус.

6. Все ускладнюється двома факторами. По-перше, король є найстаршим феодалом, але не є ані олігархом (першим серед рівних), ані арбітром – а це означає, що він “слабкий король”, якому місце за столом великих хлопців не гарантовано, право на нього треба виборювати й підтримувати.

7. По-друге, слабкий король для посилення свого двору запроваджує в ньому не бюрократичну (“синю”), а лідерську (“червону”) культуру, тим паче, що в нашому випадку вона ще й відповідає особистим уподобанням. А для “червоної” культури видати людину з особистого оточення – це повністю втратити обличчя перед членами клану й іншими феодалами.

Отже, видати людину із двору, із палацу для короля – це швидко й остаточно попрощатися з королівським статусом.

Подивіться на цю історію з такої позиції.