Запуск “Дії” – знакова подія. Але для чого Мінціфре всі дані?
Президент Володимир Зеленський зі своєю командою нарешті офіційно презентували мобільний додаток Дія. Це знакова подія. Дуже тішусь, що держава дійсно рухається в напрямку діджиталізації послуг.
Але в мене є деякі побоювання, що сам підхід до диджиталізації в нинішніх очільників держави має закладений баг “by design”.
Він полягає у ігноруванні факту, що персональні дані громадян України є цінністю, і до їх збору, обробки та зберігання потрібно підходити виважено. В принципі, держава повинна збирати тільки ті дані, без яких вона не може виконати якусь функцію.
Під час авторизації у додатку Дія (а це можна зробити через Приват24 або БанкID), програма захоче отримати від вашого банку ваші дані: ПІБ, стать, індивідуальний податковий номер (облікову картку платника податку), адресу електронної пошти, номер телефону, місце проживання та народження. І у вас є лише один варіант – дозволити банку передати Мінцифрі всі ці дані, або не користуватись додатком.
Для чого додатку Дія всі ці дані?
Є ІПН, який є наскрізним ідентифікатором, і який дає можливість знайти вас в базі даних водійських прав.
Для чого, щоб я зміг мати в додатку електронну версію водійських прав, знати мою стать, мій імейл, місто в якому я народився, телефон? Фактично Мінцифра зараз збирає додаткові дані про користувачів, які не мало б збирати.
Суть додатку Дія – це місток між вами та реєстрами даних. Додаток має лише правильно ідентифікувати вас і додати доступ до даних відповідного реєстру з метою надання якоїсь послуги чи видачі документу. Але для цього не потрібен весь набір даних, які Дія хоче отримати від користувача, і потім буде їх зберігати в себе.
