USD28.2033

Підписані у певний історичний момент “Мінські домовленості” цілком можна розглядати як капітуляцію – Олещук

Підписані у певний історичний момент "Мінські домовленості" цілком можна розглядати як капітуляцію – Олещук

Звісно, Порошенко може відпочивати будь-де у відведений для цього час. Будь-де та у будь-який спосіб. Я не іронізую, а справді так вважаю. Серйозно.

Коли він залишив пост президента і став народним депутатом, обсяг його зобов'язань суттєво зменшився. Він уже не Головнокомандувач. Все, що він нам зобов'язаний – декларувати доходи та займатися законодавчою діяльністю. Зокрема, брати участь у засіданнях ВР та парламентських комітетів, вносити законопроекти та особисто за них голосувати.
Поїхав кудись у міжсесійний період? Ну і чудово. Це нас обходити не повинно.

Але це зовсім не означає, що ми не можемо давати цьому всьому політичні оцінки. Наприклад, той факт, що Порошенко поїхав з України в день, на який була призначена чергова акція “Руху опору капітуляції”, означає лише одне – сам Порошенко цю акцію серйозно не сприймає. Так само як і “загрозу капітуляції” тут і зараз. Очевидно, що зараз для нього це лише тема, “аби поговорити”. І його дії це виразно демонструють.

Таким чином, ми бачимо, як сам “опір капітуляції” перетворюється на “тему додаткової політичної кампанії” – це класика вітчизняних політичних технологій. Береться якась важлива тема, і з неї на “постійних засадах” видоюють суспільну увагу та інтерес. Ну а сама тема перетворюється із чогось самоцінного на спосіб постійно про себе нагадувати.

Але найважливіше, що саме слово “капітуляція” знецінюється. Воно перетворюється на щось типу “зубожіння”. Я впевнений, що прочитавши про “зубожіння”, чимало читачів посміхнулися. Але ж нічого смішного у цьому слові немає. Зубожіння – це страшно, і це страшна реальність багатьох людей, але українські політики так затерли це слово, так замацали своїми масними лапами, що воно уже у політичному контексті може сприйматися лише іронічно. “Капітуляція” рухається у цьому ж напрямку. Бо якось не може вона серйозно асоціюватися із “боротьбою на Бодрумському фронті”.

Читайте также:

Кочетков: Байден и Путин традиционно согласятся с тем, что “Минск 2” является безальтернативной основой для достижения мира на Донбассе

Тепер по місту самої капітуляції. Підписані у певний історичний момент “Мінські домовленості” цілком можна розглядати як капітуляцію. Так, я знаю, що скажуть про “важкі умови” про збережені життя і про виграш часу. І це все буде правдою. А що, колись капітуляції підписували від доброго життя? Думаєте, що Йодль підписав Акт про капітуляцію Німеччини тому, що раптово розчарувався у нацизмі? Ні, він просто не міг продовжувати вести бойові дії. Чому Мінські домовленості можна тлумачити як капітуляцію? Бо вони передбачають, що Україна має здійснити ряд внутрішньополітичних дій в обмін на виведення зі своєї території окупаційного контингенту. Водночас, жодна інша сторона, яка підписала Мінські домовленості, подібних зобов'язань щодо своєї внутрішньої політики на себе не брала.

Читайте также:

ФСБ готується висаджувати в повітря будинки в Криму?

Але це капітуляція епохи пост-правди, коли зміст ховається за двозначними формулюваннями, які, за певної інтерпретації, можуть бути подані як “перемога”. Водночас, ця двозначність дозволяє під тими або іншими приводами відтягувати імплементацію тих або інших норм, що, власне, і робить Україна останні роки. Це перетворило “Мінські домовленості” на “капітуляцію Шрьодінгера”, яка одночасно і існує, і не існує.

Відповідно, варіантів, що робити, у цій ситуації може бути лише 3. Ратифікувати капітуляцію. Відкинути її. Тягнути час.

Читайте также:

“Про особливий статус України як партнера США поза НАТО взагалі не йдеться”, – політолог-американіст щодо візиту держсекретаря США 

Ратифікація капітуляції несе у собі багато політичних ризиків. Це м'яко кажучи. Це якщо абстрагуватися від моральної оцінки таких дій. Відкидання її – це роздмухування війни.

Найцікавіше, що якби чинний президент Зеленський обрав саме такий шлях, то він би залишився у повній політичній ізоляції. Більшість тих, хто зараз виступає проти капітуляції, його би теж не підтримали. Бо їх не цікавлять кроки Зеленського, їх цікавить місце Зеленського. Вони би сказали, що наш недосвіччений президент, прагнучи сподобатися виборцям та в інтересах піару піддався на російську провокацію та зруйнував вибудувану попередниками систему санкційного тиску на Росію. Я у цьому не сумніваюся ні на хвилину.

Тягнути час? Саме подібна стратегія вважалася у нас офіційною за часів Порошенка. Нам розказували про Анаконди, які от-от розчавлять Росію. Треба лише почекати. І нам усе повернуть. Ще і з репараціями. А потім ще почекати… А потім виявилося, що російським режим нікуди не дівається. Більше того, він проводить активну зовнішню політику, витрачаючи на це свої дуже помітні ресурси. І от уже в Європі почали лунати голоси різних “альтернативних політиків”, що, мовляв, треба миритися з Росією.

Україна може дати Заходу мало. Росія – багато. Загроза від України – не дуже велика. Від Росії – серйозна. Це треба враховувати та розуміти. тому навіть затягування часу по відкладеній капітуляції Порошенка вимагатиме все нових хитрих ходів та спроб якось перекласти провину за все на Росію. Так, шановні друзі, Україна змушена перекладати провину на Росію, хоча сама стала жертвою агресії, бо в цьому світі завжди сильна спокуса обвинуватити у всьому слабшого. Так простіше.

Тому усі ці “танці з бубном” та намагання вгодити всім (що неможливо) можуть тривати довго. Але було б помилкою вважати, що сама Росія тут – пасивний суб'єкт.

2014 року Росія, очевидно, мала не дуже адекватну оцінку ситуації в Україні. Вони там реально марили різними “Новоросіями” та вважали, що лише по одному руху пальця мільйони російськомовних увіллються в “армію Путіна”. Реальність виявилася дещо іншою, але видно, що в Росії зробили “роботу над помилками”. Зараз вони не намагаються організувати у нас якусь одну “п'яту колону”. Вони просто сіють хаос, спираючись на природній стан української ненависті до себе. Ну але це вже дещо інша історія.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Лучший аргумент против демократии — это пятиминутная беседа со средним избирателем."

    © Уинстон Черчилль

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    СБУ заборонила в’їзд в Україну заступнику повішеного Віталія Шишова

    Литва отправила в Украину первую партию подаренной вакцины AstraZeneca

    У Вінниці Центри масової вакцинації від коронавірусу працюють щодня

    Расстрелы на Майдане: о подозрении сообщили бывшему командиру харьковской роты Беркута

    Аварія на “Рівнеазот”: вміст нітратів у ґрунті в 10 разів перевищує норму

    Boeing во второй раз отложил запуск ракеты с космическим кораблем Starliner

    Ліга чемпіонів: Шахтар переміг в першому матчі 3-го раунду кваліфікації. ВІДЕО

    Зеленский назначил Чауса главой Черниговской ОГА. Не того, о ком вы подумали

    Кабмин утвердил стратегию энергобезопасности

    У Вінниці відбудеться ярмарок для допомоги безпритульним тваринам

    COVID-19 | Украина получила полмиллиона доз вакцины Vaxzevria: прислали из Дании

    Як у Вінниці на Старому місті реалізовують масштабний проєкт каналізування

    Кулеба с Ермаком прибыл в Вашингтон и заявил: Зеленский будет с Байденом в сильной позиции

    Ситуація з COVID-19: станом на 4 серпня у Вінницькій області підтверджено 71588 випадків захворювання

    Заместителю Шишова запретили въезд в Украину – Белорусский дом

    Стало відомо, що буде з субсидіями у разі нового локдауна

    SpaceX обновила приложение Starlink – будет легче мониторить перебои с интернетом

    Эпидемиолог требует остановить проведение Олимпиады — Handelsblatt

    “Следим за расследованием в Украине”. США отреагировали на смерть беларуса в Киеве

    В посольстве США отреагировали на смерть Шишова