Пинзеник: Депутатами й міністрами не народжуються. Ними стають або не стають

Учора побував у Трускавці. Працював із новими депутатами від партії “Слуга народу”. Не робитиму оцінок та узагальнень за підсумками зустрічі. Це було б передчасно і неправильно. Та два важливих моменти відзначу. 

Перший. Власне навчання, організоване на базі Київської школи економіки. Чи сподівався я чогось навчити новообраних депутатів за одну зустріч?

Взагалі я вже давно не вчу в традиційному розумінні. Завжди прагну навчити і спонукати думати, шукати рішення, обґрунтовувати їх. Звичайно ж, це неможливо зробити за одну, дві чи більше зустрічей або дискусій. Але якщо це стане частиною процесу, його початком, що включатиме не тільки навчання, а й щоденну самостійну роботу над собою, то це, безумовно, хороший крок. Бо депутатами й міністрами не народжуються, їх не випускають університети. Ними стають. Або не стають. Сподіваюся, що саме такий задум мали організатори цього першого навчання.

Читайте также:

Усі плачі за права російськомовних зводить нанівець лише один простий факт

Другий момент, який я побачив, – це прагнення пізнання, здатність слухати, що є досить нетиповим для українських політиків. Але я помітив це прагнення в більшості присутніх новобранців.

Чи виллється це у правильні рішення зараз не скаже ніхто. Але без такого прагнення вникати і розбиратися сподіватися на правильні дії неможливо.