6 квітня «Барселона» й «Інтер» влаштували другий епічний матч за тиждень, організувавши на двох сім голів упродовж 120 хвилин другого півфінального поєдинку Ліги чемпіонів. Учора на стадіоні «Джузеппе Меацца» пересічний уболівальник міг побачити весь спектр емоцій, який дарує футбол: від сліз дітей, які ще вчора були у школі, до несамовитої радості людини, яка двічі подолала онкологію та депресію і стала героєм матчу.
Півфінальний поєдинок був останнім шансом для низки вікових гравців у складі «Інтера» і водночас – трампліном для нахабних каталонських юнаків. У цьому власне і є краса гри. У цьому й відповідь на питання про справедливість перемоги. Чому і як «Інтер» зміг здолати «Барселону» – на LB.ua.
Фраттезі під час переможного голу
Протистояння двох стилів
Перед грою букмекери не змогли обрати фаворита. Занадто вже різними були команди. «Інтер» – класична італійська команда, яка грає від оборони, яка за потреби нехтуватиме красою заради результату. «Барселона» водночас – це яскравий приклад по-хорошому недоумковатості й відваги. Каталонці намагаються грати яскраво й ефектно (!), тому що по-іншому ще не вміють.
З минулого півфінального протистояння цих команд минуло 15 років. Тоді, у 2010, після впевненої перемоги вдома (3:1) «Інтер» «припаркував автобус» біля своїх воріт у другому матчі півфіналу й у меншості зміг забезпечити собі необхідний результат. Здається, що ця історія знайшла продовження саме у вчорашньому матчі.
Барелла (праворуч) з "Інтера" проти Педрі
«Інтер» був господарем поля, але вирішив не форсувати подій і діяв від оборони. Команда грала з трьома центральними захисниками у формації 3:5:2. Під час захисту флангові латералі Дюмфріс і Дімарко опускалися до трикутника Бісек-Ачербі-Бастоні, щоб допомогти в обороні. Натомість центр поля випалювали Ніколо Барелла, Хакан Чалханоглу і знайомий українському вболівальнику Генріх Мхітарян. Усі троє півзахисників встигали й в обороні, й в атаці. Очевидно, більше роботи було саме в захисті. Мхітаряна ледь не приклеїли до Ламіна Ямаля, а Ніколо Барелла постійно стежив за рухами Рафіньї.
В атаці грали Мартінес і Тюрам. Перший намагався стягнути на себе якомога більше суперників, а другий нав’язував боротьбу у повітрі й чіплявся за м’яч.
Мхітарян намагається забрати м’яч у Ямаля
Каталонці ж очікувано взяли «круглого» під контроль і намагалися закрутити суперника комбінаціями. Окрему роль відвели Ямалю – чаклувати. Захисники «Барселони» вже звично підіймалися до центру поля, створюючи більшість під час розіграшів. Так минули 120 хвилин гри незалежно від того, яким був рахунок. На це вказує статистика: каталонці володіли м’ячем протягом 71 відсотку часу матчу.
Дисципліна б’є клас
«Інтер» намагався діяти максимально ефективно. Щойно м’яч був біля їхніх ніг, його кросом запускали вперед, щоб Тюрам і Мартінес зачепилися попереду. Якщо каталонці обрізалися на своїй половині поля (а вони так неодноразово робили), півзахисники міланців пасували у вільну зону. Форвардам залишалося не потрапити в офсайдну пастку.
Мартінес святкує гол
Дюмфрісу вдалося це зробити на 21 хвилині. Він відірвався від захисників, вийшов на Щенсного і відпасував на пусті ворота Мартінесу, який не схибив – 1:0. У кінці першого тайму вже Мартінесу вдалося випередити захисників, витримати офсайдну лінію і завалитися прямо у штрафному каталонців після підкату 18-річного оборонця Пау Кубарсі. Арбітр вказав на позначку, хоча спочатку здалося, що юний іспанець зіграв чисто. Після перегляду відеоповтору стало зрозуміло, що арбітр Шимон Марчіньяк зробив усе правильно. У підсумку Чалханоглу подвоїв перевагу своєї команди.
Невдалий підкат Кубарсі
У середині другого тайму каталонцям вдалося зрівняти рахунок. Спочатку Ерік Гарсія відгукнувся на пас Жерара Мартіна і вколотив у дотик у ліву дев’ятку Яна Зоммера. Потім Дані Ольмо першим зорієнтувався на подачу того таки Мартіна і головою прошив ворота міланців.
Якщо ви думаєте, що після двох пропущених «Інтер» почав бігти вперед, то ви помиляєтеся. Міланці продовжували захищатися, але не витримали під натиском молодших суперників. За даними transfermarkt середній вік гравців «Барселони» – 25,1 роки, а «Інтера» – 29,5.
Рафінья забиває третій гол "Барселони"
На 87 хвилині Рафінья з другої спроби пробив Зоммера і вивів свою команду вперед. Здавалося, що це стане крапкою у матчі, адже для камбеку в міланців було вкрай мало часу й сил. Однак, футбольна фортуна помножена на юність гравців «Барселони» зробила свою справу. На 92 хвилині Ламін Ямаль отримав м’яч біля воріт «Інтера» і наважився пробити – м’яч влучив у стійку… Притримай він ігровий прилад біля себе, потягни час, «зажуй», як то кажуть, гру і все закінчилося б. Ямаль натомість обрав грати яскраво…
Ачербі зрівнює рахунок
В наступній атаці «Інтер» зрівняв рахунок – 37-річний (!) Ачербі відгукнувся на простріл Дюмфріса і в один дотик відправив м’яч у ворота. Після голу віковий італієць зняв футболку і впав на вогкий від зливи газон.
Франческо Ачербі (без футболки) святкує з партнерами по команді
У 2012 році Франческо Ачербі втратив батька, впав у депресію і страждав на алкоголізм. Після цього у нього діагностували рак яєчок, двічі… Пізніше італієць скаже, що саме онкологія допомогла йому знайти сили на життя. Він зміг вилікувати усі хвороби й повернувся на поле. У 2021 році Ачербі виграв Євро у складі збірної Італії, а за 5 років зрівняв рахунок в одному з найбільш драматичних матчів в історії Ліги чемпіонів УЄФА, який, ясна річ, не завершився після пізнього голу Франческо.
Фраттезі під час переможного голу
В овертаймі каталонці, які мали більше сил через юний вік гравців, намагалися добити суперника. Ламін Ямаль щонайменше тричі мав шанс вивести свою команду вперед, але проти цього був голкіпер «Інтера» Ян Зоммер. Він врятував свою команду під час ударів іспанського вундеркінда. До речі, зріст швейцарського воротаря всього 1.83 сантиметри, але цього вистачило, щоб дотягнутися до усіх м’ячів, які летіли в його ворота після ударів Ламіна.
Фраттезі святкує
Долю матчу вирішив Фраттезі. Під час однієї з нечисленних атак «Інтера» він витримав паузу у штрафному і філігранно покотив м’яч у лівий кут воріт – 4:3. Нерви були на межі, а гравець «Інтера» – на газоні після голу.
Під час другої 15-хвилинки міланці показали молодшим візаві, як потрібно зберігати результат і змогли дотягнути до фінального свистка.
Гравці "Барселони" після фінального свистка
«Джузеппе Меаца», повний уболівальників «Інтера» святкував, поки футболісти на полі плакали. Діти з «Барселони» – Мартін, Форт і Педрі – від гіркоти поразки, а ветерани «Інтера» – Мхітарян, Ачербі і Зоммер – від щастя. Так завершився один з кращих півфінальних матчів в історії…
Франческо Ачербі і тренер "Інтера" Сімоне Індзагі
Сьогодні, 7 травня, ПСЖ й «Арсенал» визначать другого фіналіста Ліги чемпіонів. Початок матчу – о 22:00 за Києвом. У першому поєдинку французи мінімально (1:0) обіграли англійців.
