Політик: Найголовніше, що треба вбити – ресурсність українських виборів

Поширюються чутки щодо того, що в парламенті збирають голоси для зміни виборчих правил. Хочуть, кажуть, бахнути мажоритарку і зробити пропорційні списки. Ті, які невідкриті.

Вбити мажоритарку – це беззаперечно добре. Але найголовніше, що треба вбити –  ресурсність українських виборів.

Не втомлююсь це повторювати, розраховуючи, що рано чи пізно, але зрушить й з'явиться сильний суспільний запит: поки вибори коштують для партій чи кандидатів в президенти мільярди гривень, країною правитимуть олігархи й їх маріонетки.

І тому суто ліквідації мажоритарки не є достатньо. Й відкриті списки теж самі по собі задачу оновлення правлячого класу, деолігархізації не вирішують.

Бо поки участь у виборах, як і політика загалом, потребує десятків чи сотень мільйонів доларів, то доступні вони будуть винятково тим, хто має такий ресурс.

Читайте также:

Втомлений міст Патона, або Дискусія між дебілами та брехунами

Це, знаєте, такий собі грошовий бар'єр. Політика для дуже і дуже багатих. А в Україні, де не створена партійна інфраструктура і вже ясно, що швидко створена не буде, де ще немає культури фінансувати свої партії і, ймовірно, й ніколи вже в великих масштабах її не буде, політика залишається для олігархів.

Тримаєш планку необхідного ресурсу високою, маєш контроль над екраном телебачення, то країна в твоїй кишені.

Ресурсність – основний фундамент чинної системи.

Його й треба руйнувати. А будувати систему, доступну для участі великій кількості громадян. Тоді матимемо країну середньго й креативного класів. А не олігархів й бідних людей, як зараз.