USD28.2033

Правила для Гонтарєвої

На початку липня, виступаючи на конференції «Європейський вектор України: вплив на бізнес», глава НБУ Валерія Гонтарєва підкреслила, що є прихильником політики інфляційного таргетування.

Про це пише forbes.uа.

За певними оцінками, до кінця 2014 року інфляція досягне 19%. Щоб знизити її темпи до більш прийнятного рівня й утримувати інфляцію під контролем у майбутньому, НБУ, швидше за все, перейде до більш жорсткої монетарної політики.

Імовірною метою може стати інфляція близько 4%. Цей рівень перевищує більш традиційні для розвинутих країн 2-2,5%, але при цьому перебуває в межах норми для ринків, що розвиваються, таких як Польща чи Угорщина. Отже, чого чекати українській економіці та громадянам в середньо- і довгостроковій перспективі?

Не будемо поки що зачіпати невирішені структурні проблеми, і припустимо, що безпосередні загрози для національної валюти, такі як спекулятивні атаки на гривню, буде успішно усунено. Замість цього давайте розглянемо загальні механізми зниження інфляції та їх негативний вплив на економіку в перехідній період на прикладах, узятих із міжнародного досвіду.

В арсеналі центральних банків існує безліч інструментів, за допомогою яких реалізується монетарна політика. Серед них − норми обов’язкових резервів, виплата відсотків по них, ширше надання дисконтних кредитів комерційним банкам і деякі інші, менш поширені методи, що використовуються в останні роки. Однак традиційно найпопулярнішим важелем впливу центробанку на економіку залишаються операції на відкритому ринку. З їх допомогою можна впливати на пропозицію банківських резервів і тим самим регулювати їх неявну ціну − ставку на міжбанку.

Зазвичай жорстка обмежувальна політика передбачає агресивний продаж центробанком держоблігацій, що призводить до зростання ставок за короткостроковими позиками. Теорія вказує, що таке зростання має негативний ефект на сукупний попит. У короткостроковій перспективі це шлях до рецесії, зокрема, через зниження привабливості інвестицій.

Відомий приклад з історії США − дефляціяПола Волкера в 1980-1986 роках. Посиливши монетарну політику, Федеральна резервна система успішно знизила інфляцію з 13,5% до 1,9%. Однак у перехідній період це спричинило скорочення виробництва і зростання безробіття з 7,1% до 9,7%. Чи слід очікувати аналогічного ефекту в Україні? І так, і ні. Такий крок дійсно може призвести до негативних наслідків, але їх масштаби будуть відрізнятися від тих, яких зазнали США. У цій ситуації вкрай важливо враховувати інфляційні очікування в суспільстві й рівень довіри до НБУ.

Відсутність впевненості населення в тому, що центробанк хоче і може контролювати інфляцію, посилює інфляційний тиск, що, в свою чергу, збільшує негативний вплив жорсткої монетарної політики на ВВП, посилюючи рецесію. Включається наступний механізм: при укладенні нових довгострокових трудових договорів обмовляється більш висока зарплата з поправкою на очікувану інфляцію, що веде до подорожчання робочої сили і падіння виробництва.

Читайте также:

Курс евро 28 марта: украинцы получили неожиданный подарок

Поки в людей є привід сумніватися в мотивах НБУ, інфляційні очікування негативно впливатимуть на економіку. Важливо зазначити, що це не залежить від реальних намірів регулюючих органів, нехай навіть Валерія Гонтарєва цілком щиро прагне боротися зі знеціненням гривні.

На жаль, у людей дійсно є причини не вірити заявам НБУ про активну боротьбу з інфляцією. Причиною цього стала низка факторів, головні з яких − корупція і тісні (в усякому разі, вони такими здаються) зв’язки між НБУ та урядом.

Оскільки членів правління НБУ призначають і звільняють Президент і Верховна рада, центробанк України складно назвати незалежним. Політична залежність і корупція, як правило, ведуть до появи так званої інфляційної тенденції. Сутність її полягає в тому, що чиновники центробанку, користуючись можливістю проводити монетарну політику на свій розсуд, навмисно знижують процентні ставки безпосередньо перед виборами. Домігшись короткочасного зменшення безробіття, вони, таким чином, підвищують шанси своїх патронів на переобрання.

Читайте также:

Война между Кличко и Нафтогазом заморозит киевлян

Однак у довгостроковій перспективі подібна експансіоністська політика веде до підвищення інфляційних очікувань роботодавців і найманих співробітників. Зарплати і ціни зростають, і єдиним результатом виявляється перманентно висока інфляція за відсутності будь-якого збільшення зайнятості.

Статистика підтверджує, що в країнах із залежними центробанками темпи інфляції дійсно вищі, ніж у країнах, де функціонують незалежні центральні банки. Цілком очікувано, що в нинішніх українських реаліях політичний тиск буде особливо сильним, оскільки жорсткість монетарної політики посилить і без того складну економічну ситуацію.

Чи можна переконати людей у тому, що центробанк дотримає слова? Знизить і контролюватиме інфляцію? Зупинить і навіть зменшить інфляційний тиск, і не дозволить нічим не виправданими прогнозами погіршувати стан економіки? В принципі, можна.

Оскільки неможливо миттєво усунути корупцію, яка стала частиною культури, або просто змінити Конституцію, залишається ще один шанс − зменшити вплив людського фактора. Сама наявність можливості чиновників проводити незалежну монетарну політику, діючи на власний розсуд, породжує недовіру людей і сумніви в їх неупередженості. Якщо позбавити чиновників цього права і зобов’язати дотримуватися певних суворих правил чи інструкцій, проблема зникне сама собою.

Який же вигляд мають подібні правила монетарної політики? Правила − це керівництво до дії, яке заздалегідь зумовлює обов’язкову реакцію чиновників на певні показники, наприклад, рівень безробіття чи інфляції. Така стратегія кардинально відрізняється від нинішньої стратегії НБУ, коли чиновники вільні у виборі реакції центробанку на економічну ситуацію.

Читайте также:

Курс доллара в Украине на 2018 год: прогноз от НБУ и экспертов

Одне з найбільш відомих і успішних подібних правил − правило Тейлора. Воно свідчить, що центральний банк повинен коригувати ставку на міжбанку в суворій відповідності з відхиленням рівня інфляції від цільового значення, а також із відхиленням показників виробництва − від тренду. Критично важливо, щоб сукупний коефіцієнт при інфляції перевищував одиницю.

Тоді під час інфляційного шоку номінальна ставка буде зростати швидше, ніж рівень інфляції, збільшуючи реальну ставку. Загальноприйнятим вважається коефіцієнт 1,5. Як показує практика, він добре працює для багатьох країн. У випадку з коефіцієнтом при розриві ВВП погляди не такі однозначні, але рекомендоване значення зазвичай коливається в діапазоні між 0,5 і 1,0.

Головна перевага використання правил монетарної політики − послідовність економічної політики в часі. Якщо чиновник змушений дотримуватися жорсткого плану, йому буде складніше надавати послуги своїм політичним покровителям.

Також є докази, що правила знижують імовірність помилок при реалізації монетарної політики і призводять до ефективніших економічних результатів, порівняно з необмеженою свободою в прийнятті рішень. Найбільш наочно всі ці переваги проявляються в корумпованих країнах із залежними центробанками. Без сумніву, сьогодні Україна належить саме до цієї категорії.

Звісно, для того щоб ці правила стали працювати, Верховна Рада має прийняти закон, який зобов’язує НБУ їм підкорятися. В іншому випадку правила не будуть відрізнятися від існуючої практики прийняття рішень.

Самі правила не позбавлені недоліків: через свою простоту вони можуть не враховувати важливої інформації, зокрема, експертних думок. З цієї причини відхилення від правил чи навіть певні зміни в них у виняткових випадках можуть бути виправданими, наприклад, під час структурних змін в економіці. Таким чином, законодавство має бути достатньо гнучким, щоб у разі необхідності чиновник мав обмежену свободу дій. Водночас правила мають бути достатньо жорсткими, щоб центробанк суворо виконував свої зобов’язання.

Хороша відправна точка − проект закону США «Про підзвітність та прозорість Федеральної резервної системи 2014 року». До всього іншого, цей документ вимагає від ФРС розробки та підпорядкування «Директивному правилу монетарної політики». Визначати його принципи буде Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку ФРС США. Він вирішить, як оптимальна ставка за міжбанківськими федеральними фондами повинна реагувати на зміни економічних показників. До їх переліку, імовірно, включать темпи інфляції і ще кілька параметрів − розрив виробництва, рівень безробіття і зростання реального ВВП.

У разі якщо ФРС відхилиться від правила, її керівник буде зобов’язаний надати необхідні роз’яснення щодо причини порушення в Конгресі. Може здатися, що аналогічний закон в Україні зробить НБУ ще більш залежним. Однак насправді це додасть його рішенням прозорості та підзвітності. Політичним угрупованням буде складніше маніпулювати діями центробанку.

Слід зазначити, що в запропонованому законопроекті не існує обмежень на форму «Директивного правила». У документі навіть не вказано, чи повинно воно мати вигляд простої лінійної формули, як правило Тейлора, чи бути набором інструкцій про те, як діяти при певному рівні економічних показників: вибір залишається за керівництвом центробанку.

Практично будь-яке обгрунтоване правило захистить центробанк від популістських рішень. У разі ж вимушеного відхилення від правила обов’язок керівництва банку довести необхідність подібного кроку додасть діям НБУ прозорості.

Імовірні короткострокові завдання НБУ − відображення спекулятивних атак на гривню і боротьба із впливом на неї війни на сході України. Керівництво центробанку має використовувати цей час для побудови і зміцнення своєї репутації: йому необхідно спочатку давати, а потім послідовно виконувати власні обіцянки. Таким чином НБУ завоює довіру людей. А впровадження правил монетарної політики допоможе зберегти її в майбутньому.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

Главное за ночь: скандал в Киево-Печерской лавре и новый удар по Путину

Вливания Китая могут существенно изменить баланс сил в противостоянии США и Турции

Приняли по-братски: российские пограничники жестко избили украинца

Это повлияет на выборы: экс-премьер готовит удар по Тимошенко, грядет непредсказуемое

Путину устроили в Германии «горячий» прием, указав на его главное преступление

Порошенко может стать фигурантом в деле о хищении средств, выделенных Украине, – адвокат

Полукриминальные юристы объединили усилия с коррумпированными политиками – эксперт

Украинских водителей предупредили о новой обязаловке

Наглая провокация Путина: российские военные перешли Днестр, в Киеве забили тревогу

Украинцы вместо маршруток ездят в гробах: результаты проверки ужасают

Дороже колбасы: украинцы отдадут за воду последнюю “заначку”

Главное за ночь: коммунальный ад и удар смертоносной стихии

Прогноз погоды на 19 августа: осень наступит раньше времени

Кремль: Встреча Путина и Меркель нужна была для “сверки часов”

Доплавались: “гордость Путина” прикрыли в украинском порту

Бессмертный: Луценко предотвращает звонки президента о поручениях

Wizz Air подсунула украинцам огромную свинью

Россию оставили «с носом»: Украина не заплатит агрессору ни копейки, принят судьбоносный закон

Можно все: одиозная террористка из Донецка закатила россиянам истерику в сети

На Донбассе обострение: Путин начинает воплощать свой самый коварный план