USD28.2033

Прогноз для гривні негативний

“Навіть за найкращого сценарію розгортання ситуації на Сході різкого зміцнення гривні очікувати вже не варто”.

Про це пише expres.uа.

Нові помилки Національного банку за лічені дні роздмухали панічні настрої: долар цього тижня перетнув нову психологічну позначку – 13 гривень за долар.

Я уважно слухала виступ голови НБУ у вівторок в парламенті, коли вона пояснювала, чому гривня зазнала нового обвалу.

“Усім зрозуміло, що ніяких економічних чинників для курсу 13 або 13,5 не існує. Ми бачимо тільки панічні настрої. Всі розуміють, що курс значно відійшов від свого збалансованого рівня, це 11,5 — 11,9 гривні за долар”, – зазначила Гонтарева. Скажу щиро: мене головна відповідальна особа за наші гроші не переконала. І поясню чому. Бо те, що робила пані Гонтарева в останні сім банківських днів, цілковито суперечило тому, що вона казала депутатам.

Простежмо дії Нацбанку цими днями. Першого удару гривні завдає Арсеній Яценюк. Його істерична заява про відставку здіймає першу хвилю паніки. Курс різко йде вгору – 12,40 за долар.

Що мав би у цих умовах робити Нацбанк? Якщо пані Гонтарева сьогодні каже, що гривня має коштувати 11,5 — 11,9, то вона мала б, бачачи паніку на валютному ринку, негайно здійснити інтервенцію за курсом, який вважає справедливим. Та дзуськи! Нацбанк починає продаватир долар аж по 12,26!

Звісно, це провокує нову хвилю паніки. Курс починає стрімко зростати — 12,8. Чи робить Нацбанк висновки зі своєї помилки. Аж ніяк. Він оголошує нову інтервенцію — вже по 12,6. Курс росте як на дріжджах – 13! І це не зупиняє Нацбанк, він робить третю невдалу спробу приборкати паніку, але замість того, щоб почати знижувати курс, піднімає його ще вище. І третю інтервенцію проводить за курсом 12,7. Чи варто дивуватись, що паніка сягає апогею — вже у вівторок долар купують і по 13,5, і по 14.

Отож, можна упевнено констатувати, що саме дії Нацбанку стали цього разу основною причиною, яка призвели до нового обвалу гривні. Є ще один доказ цього: досить глянути на структуру інтервенції. У дні, коли Національний банк начебто пробував загасити паніку, продаючи долари, він одночасно долари скуповував! Нечувана поведінка в умовах паніки. Наприклад, під час другої інтервенції Нацбанк продав 31 мільйон доларів, а купив – 35 мільйонів.

Водночас абсолютно зрозуміло, що насправді Нацбанк не мав на меті утримання курсу гривні. Бо якби він справді цього хотів, то досить було б у будь-який з останніх днів продати мільйонів двісті, і, з огляду на мізерні обсяги міжбанку, курс міг би за лічені години стати й 10 за долар.

Отже, насправі є якісь інші причини, що змушували Нацбанк діяти так непрофесійно. І причину цю пані Гонтарева у своєму виступі завуальовано тричі назвала – “вимоги МВФ”.

 А це вже дещо пояснює. Цілком можливо, що, побачивши результати економічної діяльності уряду Яценюка за перше півріччя, МФВ поставив вимогу провести глибшу девальвацію гривні, яка б аварійно перекрила провали.

Нацбанк просто поставили до стiнки: вiдкоригувати курс гривнi вiдповiдно до економiчних показникiв другого кварталу. Тим паче, що ця умова є однiєю з ключових вимог задля отримання кредитiв вiд МВФ: чим слабша економiка, тим слабший i курс.

Читайте также:

Нардепы рассказали, как будут экономить на коммуналке: “умный дом” и солнечные батареи

I не дивно, що МВФ вiдмовився надавати наступний транш, поки ця вимога не буде виконана.

Судячи з усього, це найбiльш вiрогiдна версiя, яка пояснює, чому вiдбувся новий обвал. Панiка, як можна зрозумiти, зробила цей обвал дещо глибшим, нiж передбачали. Ось тому панi Гонтарева i з’явилася на трибунi парламенту, щоб спробувати заспокоїти ситуацiю.

 I навiть якщо їй у короткостроковiй перспективi це вдасться, майбутнє гривнi пiсля цього нового обвалу видається все примарнiшим. I рiч тут навiть не в тому, якими будуть економiчнi показники за третiй квартал чи друге пiврiччя. А в тому, що такими дiями, ламаючи гривню без жодного попередження, чиновники знищують найважливiшу опору грошей – довiру. I саме це, мабуть, буде для гривнi найбiльшим ризиком у найближчi мiсяцi.

Справдi, найгiрше — попереду. I в бiльш-менш спокiйнi часи девальвацiйний тиск на гривню завше посилювався восени.

Прогнозувати, що цього разу все минеться, особливо коли країна перебуває у станi вiйни, просто безглуздо. Треба готуватися до того, що негативний економiчний ефект, зумовлений подiями на сходi України, буде найбiльш вiдчутним у третьому-четвертому кварталах.

Читайте также:

Курс валют на 10 октября: гривна поразит стабильностью

То до якого рiвня за таких умов може впасти курс гривнi? Це та iнше питання ставимо Євгеновi Пенцаку, викладачевi фiнансiв i ризик-менеджменту Києво-Могилянської академiї, Павловi Мельнику, експерту консалтингової компанiї “МРР Consulting”, Олександровi Михайленку, фiнансовому аналiтику компанiї “Альпарi”, та економiчному експерту Вiкторовi Лисицькому.

– Чому, на вашу думку, курс гривнi знову обвалився?

Є. Пенцак: – Основним чинником, що впливає на курс нацiональної валюти, звичайно, є воєннi дiї на сходi країни. Показникiв бюджету не вдасться виконати, падiння ВВП перевищить 5-7%. Фiнансувати захищенi статтi бюджету стає все важче. Тому iнфляцiя – єдиний спосiб для всiх громадян профiнансувати державу. В умовах, коли зарплати зростати не будуть, а податки та всi комунальнi платежi пiдвищуватимуть, залишається девальвацiя та iнфляцiя як iнструмент монетарної полiтики Нацiонального банку.

Ще одним чинником є проголошена Нацбанком полiтика. Вiн каже, що коли золотовалютнi резерви мiзернi, то не можна з ринком грати в iнтервенцiї на стримання курсу.

О. Михайленко: – Так, гривня перебуває пiд тиском як економiчних, так i полiтичних факторiв. Роздрiбнi продажi знижуються третiй мiсяць поспiль, у липнi зафiксовано зменшення цього показника на 9,3%.

Споживачi витрачають все менше, що свiдчить про загальне погiршення добробуту населення та вiдображає суспiльну думку про перспективи нацiональної економiки. Водночас прогнози ВВП весь час переглядають у гiрший бiк, золотовалютнi резерви залишаються на низькому рiвнi. Не перестає зменшуватися обсяг промислового виробництва – у липнi цей показник був на 5% нижчим, анiж у вiдповiдний перiод минулого року.

Читайте также:

Перерасчет субсидии: эксперт объяснил все нюансы

Але ключовою причиною надмiрних рухiв курсу є вiйна, яка ставить пiд сумнiв довгострокову стабiльнiсть банкiвської системи та нацiональної валюти. Це, думаю, своєю чергою призводить до пiдвищеного попиту на iноземну валюту на мiжбанкiвському ринку.

– Якi ще є причини?

В. Лисицький: – Ризик прямого вторгнення РФ в Україну призвiв цими днями до такого стрiмкого знецiнення гривнi. Думаю, на цей момент вiдбуваються й елементарнi спекуляцiї на безготiвковому ринку. Бо бачимо, що готiвковий ринок бiльш-менш спокiйний. Дорогу валюту населення купує, коли є крайня потреба.

До спекуляцiй на мiжбанку вдаються деякi фiнансовi гравцi, зокрема й банки, у яких є значнi фiнансовi обороти в iноземнiй валютi. Цю iнформацiю менi пiдтвердили в певних колах. Тобто не можна вiдкидати, що ситуацiя пiдiгрiвається “штучно”. Гонтарева нiбито намагалася навести лад, але поки що в неї не виходить.

П. Мельник: – Найбiльше нинi впливає на знецiнення гривнi вихiд росiйських гравцiв з нашого ринку пiсля заяв про те, що Україна має право блокувати або нацiоналiзувати тi об’єкти, що належать росiйському бiзнесу.

Весь росiйський бiзнес, який прогнозує, що матиме хоч якiсь проблеми в Українi, забирає наявнi активи. I виводить кошти, звiсно, не в гривнях, а у валютi – доларах, євро. Через це й зчинився ажiотаж на валюту на мiжбанку. Банки з росiйським капiталом (BTБ, Сбербанк, “Альфа”) не продають валюту, бо їм самим потрiбно буде її виводити, але iншi гравцi через iншi банки створюють такий ажiотаж.

– Чи достатньо зусиль докладає НБУ, щоб згладити курсовi коливання? Якимись дивними є виходи Нацбанку на ринок протягом останнього мiсяця. НБУ бiльше купує валюти, анiж продає, тобто фактично “вкладає” в долар.

П. Мельник: – Так, справдi, Нацбанк не виходить на ринок з тими обсягами, що потрiбнi, та не загашує “спалахи” великими обсягами так, як робив це ранiше. Вiн вибрав таку полiтику. I це також грає на зниження курсу гривнi.

Є. Пенцак: – Але, з iншого боку, НБУ нiчого не залишається в теперiшнiх умовах. Потрiбно дбати про державу, а не про громадян. Коли не стане держави, то й заощадження нiчого не вартуватимуть. Ми всi повиннi платити за можливiсть утримання держави на плаву.

– Чому пiсля кожної заяви очiльницi НБУ курс гривнi знижується? От варто було сказати панi Гонтаревiй недавно в iнтервю, що НБУ не має намiру витрачати золотовалютнi резерви для пiдтримання курсу гривнi, як гривня знову суттєво “просiла”.

 П. Мельник: – Такi месиджi посилають спецiально, щоб спрямувати ринок туди, куди потрiбно. Впродовж останнiх двох тижнiв Нацбанк, виходячи на ринок, давав зрозумiти, що нижче як 12 долар опускати не можна. От ринок i почав шукати верхню планку, i долар перетнув позначку 13 гривень.

— Чи можна спрогнозувати курс гривнi надалi? Що буде восени?

Є. Пенцак: – Навiть при найкращому розвитку ситуацiї на сходi змiцнення гривнi нам не варто чекати. Допомогти можуть тiльки мiжнароднi донори — США, Японiя, Британiя, Нiмеччина. Можемо сподiватися на списання боргiв i новi кредитнi траншi вiд МВФ. Проте тепер цi донори будуть поводитися розумнiше, не допускаючи “дерибану”. А це означає, що на посилення курсу гривнi навiть у перспективi одного року розраховувати не варто.

З iншого боку, не думаю, що гривня девальвує швидко до 15 грн за долар чи 20 грн за євро. Хоча до кiнця 2014 року i такi курси мають ймовiрнiсть реалiзацiї.

П. Мельник: – Якщо Нацбанк тепер не буде серйозно повертати курс назад, у коридор 12-12,50, то швидше за все матимемо 13-13,50 гривень за долар.

О. Михайленко: – Причин змiцнення курсу гривнi на цей момент немає. Гривня може повернутися до позначки 12 гривень за долар, якщо стабiлiзується ситуацiя на сходi країни. Якщо ж конфлiкт затягнеться, а макроекономiчна статистика погiршуватиметься й далi, гривня буде падати. Доки? Невiдомо.

В. Лисицький: – Девальвацiя гривнi боляче вдарить по населенню. Якщо курс закрiпиться на позначцi 13 гривень за долар, то найперше подорожчають товари, якi iмпортують, – лiки, автомобiлi, побутова технiка, пальне. Дороге стане ще дорожчим.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"У нас начинается тяжелый период жизни: парламентские, затем еще страшнее - президентские выборы"

© А.Лукашенко

Придет время – вернете и Курилы, и Сахалин, и Крым, и Кубань!

Срыв марша памяти трансгендерных людей: МИД осудил нетерпимость

Вибори, як засіб до обману очікувань

Украина передала НАТО доклады о российских наемниках

Аваков: Россиянин во главе Интерпола – угроза всему миру

Бондаренко: Исход “газовиков” из Оппоблока состоялся

Саакашвили назвал главную проблему Украины: Дело не в Путине, нас продали

Посол Канады: Полиция должна пресекать агрессию ультраправых

Последнее слово Януковича: после реанимации президента-беглеца ждет новый удар

Полиция задержала помощника Надежды Савченко – СМИ

В США рассказали о готовности выгнать Путина из Украины: известны два условия

Янукович в реанимации: последнее фото президента-беглеца ужасает

Янукович обездвижен и пропустит суд по делу о госизмене – адвокат

Адвокат Януковича заявил, что экс-президент не будет выступать в суде с последним словом

Срочно: Янукович попал в реанимацию

Россия жестоко отомстит Украине за автокефалию: экс-советник Путина раскрыл план

Фейк: УПЦ КП о появившейся “дате” объединительного собора

В Польше Украину напугали полномасштабным военным вторжением: Ничто не остановит

В МВД вспыхнул громкий скандал: на что из карманов украинцев вытянули миллионы

Янукович в Москве попал в больницу, он не двигается