USD28.2033

Путінська Росія приречена. Скільки ще протримається хазяїн Кремля?

Підступний і злий гоблін, такий собі планетарний демон  Володимир Путін  для росіянців – саме те. Це той випадок, коли вождь і народ  знайшли один одного. Повне взаєморозуміння між пастухом і стадом.  Як у тридцятих-сорокових  роках минулого століття  у двох тоталітарних  державах – Радянському Союзі на нацистській Німеччині. Як у 50-60 роках в Китаї. Як протягом багатьох  вже десятиліть у Північній Кореї. Можна було б привести аналогію з Російською  імперією допереворотних часів, але царі-батюшки  принаймні ставилися до своїх васалів не як до поголів’я рогатої худоби. Принаймні не гнали їх на убій заради власних хворобливих амбіцій. Принаймні не «геноцидили».  Та й взагалі мали чесноти, про існування яких нинішній «імператор всія Русі» і не здогадується. Проте мітить у помазаники божі. Із свиним (закреслено) кадебістським рилом у калашний (закреслено) монарший ряд. І йому це вдається. Народець наразі в Расєє невибагливий. Падкий на «божу росу».

Про це пише pic.com.uа.

Становлення фюрера

naroddd

За даними російського  Левада-центру, проголосувати за Путіна на наступних президентських виборах готові 82% опитаних росіян. «Независимая газета», яка опублікувала ці дослідження, пише: “Последние полгода вообще были крайне благоприятны для рейтинга Путина. С социологической точки зрения все просто: свою роль сыграла Олимпиада, которую многие расценивали как личный проект Путина, а затем и присоединение Крыма, что вызвало резкий всплеск патриотизма”. При  цьому віце-президент центру політичних технологій Ростислав Туровський вважає, що путінський рейтинг наразі досяг «апофігею», тобто стелі, оскільки 90- або 100-відсоткової підтримки бути не може. «Питання в тому, як довго вдасться втримати ці показники, – поки пропагандистська робота в цьому напрямку ведеться успішно», – каже Туровський.  І це питання  для Путіна тепер – найголовніше. Та й для нас воно не на останньому місці. Надто багато життів залежить від тарганячих перегонів,  які тривають у цій монаршій голівці.

За весь час своєї безперервної 15-річної каденції (ніхто ж серйозно не сприймав Мєдвєдєва в якості президента?) Путін звик до безкарності. Йому завжди все вибачали. Чужі – аби не псувати відносин із «Великим Карликом», свої – через  природну російську вайлуватість, інертність і тупість.  Каширка, Курск, Норд-Ост, Беслан, чеченська і грузинська війни – жодна з цих трагедій не зробила російського самодержця  нерукопотискаємим  ізгоєм.  Ані на міжнародній арені (очевидно, західним партнерам, ручкаючись з Путіним, було зручно  не помічати крові на його ціпких верхніх кінцівках). Ані, тим більше у сонній державі,  яка за визначенням Висоцького, вже «раскісла, опухла от сна».  Виграючи час від часу маленькі переможні війни,  колишнній кадебіст на прізвисько «Моль»  все більше переконувався у  своїй обраності  і  непогрішимості. Свої хавали на ура, чужі – кривилися, але ковтали. Тому, коли назріла необхідність у черговій побідоносній війні, жодних сумнівів у її доцільності не було.

Але стався нежданчик – після Криму млявий Захід стрепенувся, а Донбасу  Вові  так і зовсім не вибачив. Очевидно, через нехороші аналогії (наприклад, із Судетами), які західним лідерам освіжили пам’ять і примусили чухати потилицю: поки вони 15 років жували шмарклі і дивилися крізь пальці на «шалості»  розбещеного нафтою та ядерною кнопкою хулігана, він змужнів, знахабнів і виріс у новітнього фюрера. З усіма витікаючими.  Проте навіть ця стадія прозріння і «глибокого занепокоєння» затягнулася до непристойності, що зміцнило Володимира Адольфича ібн Путлєра  (а заразом – і всю «страну агромную») у правильності «лінії партії». Коли ж нарешті послідували довгоочікувані санкції третього рівня , згубні для російської економіки,  наш Саурон  відповів у рамках свого іміджу. Демонічного для усього світу, героїчного – для Мордору.  Наївні дядьки й тітки із цивілізованих  благополучних країн, вочевидь , здивувалися. За їх уявленнями, перед загрозою падіння економіки лідер країни має поводитися зовсім інакше. Ну, там вибачитись… Визнати свої помилки. Принаймні пригальмувати. Ха! Це ви про Путіна? Не на того нарвалися.

Про відморозків і людей

Знаєте, є така категорія гопників, називається – відморозки. Якщо звичайний, «нормальний» гопник, напавши на вас і отримавши жорстку «отвєтку» ,  витре юшку і  благорозумно відступить (хоча б через інстинкт самозбереження, знаючи, що далі знову буде боляче, а може, і летально), то відморозок, спльовуючи вибиті зуби і щерячись скривавленим ротом, знову попре на вас з ножем. Але відморозком він є для вас, а для місцевої гопоти  він герой і перший хлопець на селі. І щоб не втратити цього іміджу серед своїх, він пертиме на вас танком, примушуючи безкінечно відбиватися, і зрештою, або вирубити його «к чертям собачим», або самоусунутися від гріха подалі. Але піти подобру-поздорову вам не вдасться. Озирніться навколо:  місцева шантрапа, підігріта видом крові і мужністю свого ватажка, вже сама рветься в бій. Дзвоніть 02, кличте  на допомогу друзів, сусідів, діставайте із берців на крайняк припасений  шмайсер –  бо біда буде…

Протиставивши себе всьому світові в образі чи то відмороженого гопника, чи шизофреніка із гранатою, у рідному російському задзеркаллі Путін, навпаки,  залишається втіленням живого бога на землі.  Росіянці вже хором  оргазмують від його неадекватної (на перший погляд)  відповіді на санкції.  У Хабаровську  на вулицях стоять бігборди із життєрадісним гаслом:  «Больше санкцій – крепче Родина!» На чому тримається така зворушлива впевненість – х.з. Але це і не важливо. Головне – кинути клич. І ще тісніше згуртуватися навколо вождя і рідної партії. Як це було завжди, пам’ятаєте? (Уся пострадянська історія РФ доводить, що совок із більшості росіян вивести неможливо.  Надто довго і успішно усі совєцькі правителі, включаючи і останнього, працювали над цим результатом.)  Хоча кожній здравомислячій людині, безвідносно до країни проживання, зрозуміло, що заборона ввозу до Ерефії усіляких імпортних ніштяків  вдарить не по Заходу (як наївно думають патріотичні росіяни), а по самій Расєє -матушкє, прямо під дих «родімой».  Від голоду ніхто не помре (адже Казахстан і Білорусь від жодного імпорту  не відмовлялися),  жити будуть, але погано.  Прямо скажемо, хрєново будуть жити, безрадісно.

Читайте также:

Дело Холодницкого: стало известно о позиции западных партнеров Украины

Що до речі, вже зараз підтверджують і  наявні прогнози економістів. Наприклад, експерти російського Центру розвитку Вищої школи економіки дійшли неприємного висновку, що російські санкції вже у найближчий час можуть призвести до відчутного скорочення обсягів споживання в Росії продовольчих товарів.  Причому найболючіше ембарго вдарить по середньо- та низько дохідним прошаркам населення.  А за думкою  фахівців Російської академії народного господарства і державної служби, санкційна «відповідь Чемберлену»  призведе до того, що на межі виживання опиняться близько 30% російських родин, які і без того не доїдають.  Директор Центру агропродовольчої політики РАНГіДС Наталія Шагайда  пояснює  це так: «Через обмеження на імпорт продовольства збільшиться ризик зростання частки населення, яке не зможе забезпечити себе мінімальним необхідним харчуванням… По-перше, продовольство в цілому подорожчає через зниження конкуренції виробників. По-друге, з російських магазинів зникнуть окремі дешеві товари, якими харчувалися в основному незаможні: курячі «ніжки Буша» із США, український сир та яловичина».

Розбещені  хамоном

verim

Втім, тривогу б’ють не лише економісти. Ті з російських патріотів, які слухали 9 серпня радіоефір «Весті- ФМ», з жахом побачили (почули ), що п’ята колона в Росії поповнилась  новим націонал-зрадником. Причому тим, від кого і близько не чекали. Російські «санкції  проти Заходу»  несподівано розкритикував  у прямому ефірі один з найулюбленіших путінських пропагандонів  – Володимир Соловьйов. Наче зірвавшись із ланцюга, він  ніс у прямому ефірі таке, що у всіх свідомих великоросів повіяли вуха. Вони не могли зрозуміти, що сталося з Соловьйовим: обкурився чи хильнув? Бо у тверезій пам’яті та здравому умі такого  в Росії не скажеш.   Якщо у двох словах, основний меседж соловйовських одкровень був такий: заборона на ввіз товарів із ЄС і США  повертають Росію у часи совка, коли сидячи за залізною завісою, громадяни були позбавлені  права вибору та їли, пили і носили лише те, що визначав для них уряд.  Вводити санкції, які запхають цілу країну за таку завісу, можна, лише маючи потужні можливості. А в умовах лежачої економіки  це «чревато»  досить  неприємними наслідками. Якщо хтось ще не прослухав цього розгулу махрової антирадянщини, дуже рекомендую. Отримаєте  масу задоволення. Особливо у тій частині, коли прозрілий Соловйов опускає недалеку дівчинку-співведучу Анну Шафран, яка «ізвєртєлась на пупє», намагаючись довести, що  путінські санкції – то для Расєї добро, яке дасть поштовх власному виробництву,  «у нас нє хуже»,  расєйські  модельєри крутіші за імпортних,  вітчизняного інсуліну скоро буде завились, а вино можна пити і чилійське, хулє…

Читайте также:

Миротворці на Донбасі – ліки чи отрута

Я не знаю, чого ведучого так прорвало. Можливо, цей емоційний виступ був санкціонований? Наприклад  для того, шоб потім по коментах слухачів перевірити зріз суспільної думки і надійність скреп? Не думаю. Надто емоційним  і щирим був виступ Соловйова. Не знаю, яку сироватку правди він випив перед ефіром, але скидається на те, що чоловіка просто «прорвало». Очевидно, впахуючи вірою і правдою на вождя, він дозволив собі один раз сказати правду. Коли промовчати вже була несила. (Більше цього не повторювалось  -в інтервю «КП» через кілька днів телеведучий говорив про обмеження цілком політкорректно). А суспільна думка фонтанувала у коментарях, де Соловйова розіп’яли і розмазали Справжні Руські Патріоти:

«А по поводу санкций В.В.Путина, народ в отличии от Вас,господин Соловьёв,их одобряет»; «Видимо для Соловьева вкусненько поесть первично. Он, как и положено представителям его нации, очень быстро и очень сильно испугался. Не нужно бояться. Мы в войну выжили. Но честь и достоинство для русских превыше сытого живота»; «Остапа понесло… Пора ему подумать с кем он. Война как никак!»;  «Мерзавец дезавуировал себя»; «У него 6 детей уж не помню от какого количества жён, их кормить надо, так что не исключаю, что он, как и Сванидзе, и есть пресловутая Пятая колонна».

Мабуть, у нас  із росіянами все-таки різні генотипи. Не знаю як кому, а мені було б страшно жити серед них…

Звісна річ, нас не може не радувати раптове шлункове прозріння пана Соловйова. Це може означати те, що  розбещена хамоном російська еліта починає прокидатися. Поки 85-відсоткова біомаса біснується в ура-патріотичній істериці, його поводирі  чухають репу. І не тільки тому, що не хочуть жити за залізною завісою і їздити на жигулях замість меринів. Вони просто в силу свого загальноосвітнього рівня і гострого розуму бачать, чим ця вся духовноскрепна  вакханалія може закінчитись. Або погано, або ще гірше. Точка неповернення пройдена. Зловісні риси  Адольфа Алоізича  все чіткіше проступають на ботоксному обличчі вождя…  Це російському плебсу – різним кухарчиним правнукам  він може розповідати, що чим більше санкцій – тим міцніше батьківщина. Люди  більш-менш освічені  (навіть ті, хто професійно займається промивкою расєйських мізків), бачать зовсім іншу картинку: чим ділі в ліс, тим товщі партизани, тим ближче підкрадається пісєц. Причому – всім.

Завтра була війна?

puuu

Російський політолог  Микола Петров, до речі, вважає, що всезагальне руське тріумфування  закінчиться досить скоро:  “Поки санкції і відповідь на них сприймаються суспільством як демонстрація крутості політики Путіна. Проте вже до осені їх наслідки можуть вдарити по кишені пересічного росіянина і ура-патріотичними гаслами ситуації не виправиш. Поступове падіння рейтингу Путіна дасть негативний сигнал всій політичній системі “.

Володимир Володимирович і сам це добре розуміє. Ніякий він не шизофренік. Якщо факт зміненої свідомості і має місце, то  не в тому  важкому ступені, як у більшості васалів. З точки зору тактики, він  знає що робить. Розуміючи ментальність  свого народу, він турботливо поливає і вдобрює  насіння ненависті, кинуте у благодатний грунт.  Адже виховані у відповідному дусі росіянці принаймні на перших порах звинувачуватимуть у відсутності «жрачки» не Путіна, який макнув цілу країну у лайно, а саме укрів і піндосів. А, ще «Гейропу», як без неї. Цих фашистів і під*рів вони хотіли «ізнічтожить», ще будучи вгодованими дешевими курями.  Вгадайте з трьох разів, чи стануть вони лояльнішими, затягнувши паски. Коли паростки зійдуть і заколосяться.  Але тоді перед ВВП (Вождем усіх патріотів)  стоятиме інша проблема: наскільки довго можна буде тягнути зі збиранням врожаю з цього мутованого чортополоху. І коли він почне осипатися. Тобто, скільки  часу мешканці  «Великої Расєї», що  майже поголовно вступили до ордену Святої Фофудьї,  тащитимуться  від своєї богообраності та  протиставлення себе усьому світу.  Адже навіть якщо ввести поголовну моду на кокошники, косоворотки і лапті, людський шлунок (навіть расєйський) обдурити не можна. Шлунок хоче жерти. Бажано – щось їстівне. Коли у великої кількості народа (а надто – із соціально незахищених шарів населення – тобто швидких на підйом у плані воювати чи бити кому пику)  почне конкретно «смоктати під ложечкою»  від руської рєпи  та китайської локшини,  їх злу енергію треба буде спрямувати у потрібне русло. Аби  не забули проти кого воюють і не пішли з вилами на Кремль, прихопивши в якості нового харизматичного ватажка якогось Гіркіна.  Адже хто сказав, що Родіна і Путін – близнюки-браття? Це зараз ці  два слова  співіснують по-сіамськи. Що не дає ніяких гарантій  ані Росії, ані Путіну.

Читайте также:

Bloomberg удалил карту с “ничейным” Крымом

Лише лінивий не писав про те, що він сам себе загнав у глухий кут, звідки тільки два виходи – або в Гаагу, або на саморобну шибеницю. Але Гаага далеко, а народ – от він, під хоромами товчеться. Ловить кожне монарше слово. Більше за все цар Володимир боїться зрадницького зойку «Царь-то ненастоящий!».  Тому  необхідно постійно підтверджувати свою аутентичність. І підтримувати благородний образ  невтомного борця із світовим ворогом, а головно – украми і підносами, які сплять і бачать, аби заморити на корню весь руський мір.

Він би вже плюнув на це діло (хто ж знав, що об «Укропію»  можна зуби зламати, нічого ж ніби не віщувало), але пізно.  Олія розлита, злі духи випущені. Тіні забутих предків нависли над Кремлем. Але  ми б не називали це глухим кутом. Це було б надто оптимістично для нас і несправедливо до Володимира Володимировича (він все-таки ще рухається). Скоріше це  тунель,  в якому можна просуватися  лише в одному напрямку, не звертаючи нікуди, не повертаючись назад. Тобто  – підстрибувати,  стояти на голові, онанувати на своє відображення, ходити колесом, – але тільки  в  напрямі дірки на виході. А що там – на краю –  навіть ВВП  достеменно не знає. Хоча зазвичай такі тунелі закінчуються війною.

До речі, придворний путінський шут Володимир  Жириновський, кілька днів тому на сумнозвісному каналі Росія -24 прямим текстом анонсував третю світову, із властивою йому безапеляційністю заявивши, що «усі питання війни і миру у світі, і,зокрема, в Україні, вирішуватиме одна людина – Володимир Путін. Я впевнений, що це рішення вже прийнято,і поступово воно буде озвучуватися». І наговорив різних жахів про те, як російські ракети будуть змітати з лиця землі Польщу і Прибалтику, де розміщені натівські системи ПРО. Безумовно, Володимир Вольфович всього лише виконує свою роботу розумного клоуна, і його базар треба фільтрувати відсотків на 90%. Скоріш за все, це лише спосіб тиску на Захід, який думає: що у Путіна на душі, то у Вольфовича на язиці. Нехай навіть і на 10 %.

Порожні карти

putik

А в самого Володимира Володимировича на язиці дещо  інше. Не таке зухвале.  Під час зустрічі з членами фракцій політичних партій Держдуми у Ялті він знову показав себе нев*бенним миротворцем у всьому, що стосується України.  “Ми уважно стежимо за тим, що там відбувається, –  сказав «імператор», – ставимо ці питання і перед керівництвом України, і перед світовим співтовариством, перед ключовими міжнародними організаціями і будемо все робити, що від нас залежить для того, щоб цей конфлікт був припинений якнайшвидше”. 

Проте такі путінські меседжі скоріше сіють тривогу, ніж заспокоюють. Власне, він сказав те ж саме, що і Жириновський, але по-путінськи.  Це вже друга за останні дні миротворча потуга Володимира Володимировича. Перша стосувалася гуманітарного конвою. А, точніше,  ультиматуму стосовно того, що якщо українська сторона не пропустить білі вантажівки через Харківську область, вони підуть через зону АТО.  Що було сприйнято Україною ледь  як не оголошення війни. Проте відомий російський «путіновєд»  Володимир Голишев  в інтерв’ю «Російському монітору» сказав , що «цар»  усього лише блефує і постійно підвищує ставки, аби примусити  увесь світ повірити, що він готовий іти до кінця. Гіпотетична можливість того, що він  віддасть наказ, яким так довго лякає, деякою мірою зберігається, але «це вже буде агонія». У будь-якому разі гібридна війна йому подобається більше.

«Скорее всего, он в очередной раз впадёт в прострацию, а его фанаты скажут: «Путин выжидает». На самом деле, игра на этом закончится., – вважає Голишев. – Ставить Путину больше нечего. Но открывать «пустые» карты он будет долго. Очень долго. Так долго, насколько это возможно. В какой-то момент все эти бесконечные почёсывания, покашливания, напевание мелодий, вопросы «который час?» и пр. станут смешить не только игроков, давно догадавшихся о том, что Путин блефует, но и зрителей. И только верные «ватники» будут истово крестить лбы и верить, что «всё идёт по плану», что Путин «всё предусмотрел», всех «переиграл», всех перехитрил. А потом начнутся разговорчики в строю путинской элиты. И страна пойдёт вразнос…»

Отже, Путін по суті, приречений у будь-якому разі. Як, власне, і путінська Росія.  Якщо він зараз спробу зійти з власноруч прокладеного шляху  (того самого тунелю) – ризикує  бути підвішеним за яйця прямо у Кремлі – як головний націонал-зрадник. Якщо прогавить момент, коли шлункові соки  в населення потоплять духовні скрепи –  підвісять  за те ж місце, тільки збоку.  Якщо ж розпочне війну – залишиться зовсім без принад. Як власне і без усього іншого.

Тому Путін займається зараз тим, що усіма можливими засобами відтягує свій кінець (у переносному  сенсі, звичайно).  Йому нічого більше не залишається, як витягати «пусті карти» – грати м’язами перед  підносами, лякати Європу,випускати на арену  Жириновського,  знущатися над Україною.  Попутно – накачувати ординців  ненавистю до всього світу, вирощуючи в них почуття народа-завойовника, яке  при правильному використанні  на якийсь час притупляє голод.  І, звичайно, втримувати цю крихку «гібридну» рівновагу,  щоб зголодніла  країна,  зрозумівши нарешті, що її банально на*бали, не вийшла з берегів і не пішла «вразнос».  Але Путін  не може відтягувати цей момент до безкінечності. До того ж, він, здається, ще сам не вирішив, що для нього гірше – «рознос»  чи війна.

Отже, перспективу початку  третьої світової  можна оцінити як 50 на 50. Або путіновєд  має рацію  і недофюрер   надалі бавитиметься  у танчики  поки вистачить сил і креативу, або під загрозою «розносу»  в нього все-таки здадуть нерви. Нам же залишається сподіватися,  що тунель,  яким сунеться останній російський імператор,  виявиться не надто коротким, і  Путін просто не встигне дошкандибати до виходу. По своїй або чужій волі. Росію це вже навряд чи врятує:  центробіжні процеси у «матушці» розпочалися, а  процес перетворення на Мордор, навпаки, завершився. Хіба що станеться  диво?  Але скоріш за все дезорієнтований монстр ще якийсь час харкатиме в усі боки, намагаючись зібрати докупи свою протухлу тушу.  Та й яке нам до нього діло? Ми матимемо нарешті можливість розібратися із своїми власними потворами, не відволікаючись на чужинців. Тобто проблеми  відразу не закінчаться (не Путіним єдиним), але принаймні  світ зітхне з полегшенням . Чогось скидається на  те, що по стопах новопреставленого не піде ніхто.

– See more at: http://www.pic.com.ua/2211kinets-putinizmu-bunt-rosiji-abo-vijna-z-usim-svitom-v-yaku-hru-bavytsya-ostannij-rosijskyj-imperator.html#sthash.10EUBpqa.dpuf

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Политики всегда всё врут!"

© Владимир Андреев

Министр-диетолог ошибся: выяснили, на что украинцы тратят больше всего денег

ЦИК подсчитал, во сколько украинцам обойдутся выборы: цифры поражают

Забудьте о зиме: украинцев испугали прогнозом

В Гарварде доказали искусственность Голодомора украинцев

Черная суббота европейской дипломатии

Путинский клоун Жириновский пробил дно дна высказываниями об Украине

В Украине изменился размер алиментов: что важно знать

Смертельное ДТП в Киеве: копы схватили любителя наркоманить

“Хотим домой”: Укрзализныця с позором опустилась на самое дно

В Минобороны прокомментировали аварию с “Буком” в центре Киева

Манафорт очень надеется на то, что если и будет признан виновным, его бывший босс Трамп, помилует его

Есть два сценария: украинцам рассказали, как увеличится пенсия

Встреча Меркель и Путина: украинцев предупредили о неприятных последствиях

День независимости: на парад в Киев едут 300 военных из 18 стран

Армагеддон движется вглубь: украинцев предупредили об опасной стихии

Долго беседовали наедине в парке: первые подробности встречи Путина и Меркель, на которой обсуждалась Украина

Встреча Меркель-Путин под свадебные звуки

Главное за ночь: скандал в Киево-Печерской лавре и новый удар по Путину

Вливания Китая могут существенно изменить баланс сил в противостоянии США и Турции

Приняли по-братски: российские пограничники жестко избили украинца