USD28.2033

П’ять правил медіаграмотності. Як перевірити, чи можна довіряти ЗМІ

П’ять правил медіаграмотності. Як перевірити, чи можна довіряти ЗМІ

Чи можна якось натренуватися на пошуки істини з-поміж океану інформації, в якому ми тонемо? Спробуймо з’ясувати

Чи можна вірити медіа, які (навмисне чи ні) змінюють реальність на всіх етапах донесення «правди» до реципієнта — починаючи від інтерпретації? Звучить так собі. А чи можна якось натренуватися на пошуки істини з-поміж океану інформації, в якому ми тонемо? Спробуймо з’ясувати, пише журалістка Оксана Брошнівська у блозі на НВ.

Що таке об'єктивна реальність?

Ми еволюціонували для того, аби підтримувати гомеостаз й давати потомство. Наші рецептори й аналізатори спроєктувалися саме для виконання цих завдань, тож ми бачимо Всесвіт таким, яким він мусить для нас бути, щоб у ньому можна було вижити. Наші очі чутливі до того діапазону електромагнітного випромінювання, якого достатньо, щоб зрозуміти, які харчі безпечні, а від вживання яких пасувало б утриматись. Ці хвилі ми називаємо світлом. Поряд з нами цю планету населяють види, перед якими Всесвіт постав у інших формах: акули відчувають електромагнітне поле, кажани орієнтуються з допомогою ехолокації. Але що таке об'єктивна реальність — достеменно невідомо представнику жодного з видів на цій планеті.

Ірраціональна машина

Після «винайдення» мови, ми почали краще розуміти одне одного, зберігати й передавати інформацію. Втім, аналізувати її залишилась та сама машина в черепній коробці, яка будувала плани втечі від левів чи групового полювання на мамонтів. І вона завжди знаходить свою правду.

Часом ми схильні інтерпретувати ситуацію в такий спосіб, щоб доводити свої переконання чи гіпотези, навмисне шукати інформацію, яка б їх підтвердила, посилатися на авторитет чи бачити все у чорно-білих тонах. Через це ми є за замовчуванням вельми сприйнятливими до всіляких маніпуляцій.

Маніпулятивні повідомлення у медіа апелюють частіше до наших емоцій та упереджень, аніж до критичного мислення. При цьому не обов’язково геть брехати — достатньо лиш ретельно дозувати правду, зміщувати акценти чи постійно повторювати одне й те ж безглуздя, поки правда надійно не сховається десь у потоці між ним. Сенсації спалахують, застрягаючи у наших мізках немов віруси, а коли й затухають — доволі часто залишають по собі неприємний слід. Та чи можна якось набути від такого типу «вірусів» імунітет?

Читайте также:

В Украине за сутки – 3096 новых случаев COVID-19

Медіаграмотність

Покоління, які виросли, не знаючи світу без електронних пристроїв, ставляться доволі скептично до новин на кшталт «дельфін-марсіанин викрав двоголового малюка». Але, як і будь-які пристойні віруси, ті, що в медіа, також здатні мутувати: ми можемо не вірити в очевидну брехню, але не завжди знаємо, як реагувати на інформацію, яка всіляко мімікрує під справжні новини. Через це в наш час стало модним говорити про медіаграмотність. «Ставтеся до інформації критично» — кажуть медіаексперти у подкасті «Пост правди». Але що воно означає і чи є якісь практичні поради?

Читайте также:

В Україні змінять правила вступу у спадок: кому та за що доведеться заплатити

Насамперед радять іти до першоджерел. Це має сенс, якщо посилаються на якусь людину, підробивши скріншот, скажімо, з її твіттера, а в самому твіттері нічого подібного немає (ба більше, там вже може бути спростування). Це також має сенс, якщо посилаються на офіційні організації, тоді коли вони й близько про це не підозрюють. Це важливо, якщо підсовують чийсь коментар замість факту. Але це не має значення, якщо першоджерело — ноунейм, який, своєю чергою, може посилатися на щось не менш ноунеймне і привести читача у цикл нескінченних першоджерело-шукань.

Хороша порада — вчіть англійську. Це справді допомагає, бо на українські простори потрапляє далеко не вся інформація світу (а часом — із запізненням), рунету довіряти не можна, а весь світ домовився говорити між собою англійською. Але це не означає, що все, що пишуть англійською — правда. Наявність самого лиш посилання на англійськомовне джерело далеко не гарантує правдивості матеріалу.

Читайте также:

Аресты, подозрения и приговоры суда: что сделала СБУ за полгода

Цінною, але також не стовідсотковою гарантією успіху є порада щодо пошуків інформації на різних джерелах. І справді, комусь одному довіряти не варто, надто вже коли око щось запідозрило. Проте часом медіа люблять перепощувати одне в одного різні нісенітниці, навіть з ненавмисною помилкою автора першої ланки в цьому ланцюгу, а тому й тут це може не допомогти.

Найкраще — працювати над власним «брехометром» так, щоб пошуки правди перетворилися з доволі непевних порад на міцну інтуїцію.

Не панацея, але допоможе

Говорячи про інтуїцію, мається на увазі не магія чи сліпе вгадування, а відчуття, яке спирається на попередній досвід та знання. Досвідчені шахісти хвилюються, коли роблять неправильний хід, а уважні медсестри за роки роботи часто ставлять діагнози пацієнтам за одним лише їхнім виглядом. Впродовж тривалого часу вони взаємодіяли з певним середовищем, постійно отримуючи від нього зворотній зв’язок і формуючи відповідно до нього «правильні» нейронні мережі. Те саме можна зробити і з пошуками істини, коли навіть без раціональних пояснень брехня й маніпуляції відчуватимуться, так би мовити, серцем. Це, звісно, не дасть стовідсоткового імунітету, але, як мінімум, дозволить звикнути до поточного стану справ: ми живемо в непевному світі, де завжди треба бути пильними, а саме:

— Ставити запитання. Це більше з рубрики «медіаексперти радять», адже йдеться про принцип п’яти W: «хто?», «що?», «де?», «чому?», «коли?» (англійською — who, what, where, why, when). Сюди варто віднести також найважливіше запитання — «воно мені треба?». Чи стосується ця інформація безпосередньо читача чи хіба забиває йому голову всіляким непотребом?

— Враховувати контекст. Медіавірус може бути вирваним клаптем реальної події, тією «дозованою правдою», а без усієї картини фрагмент викликає хибні уявлення.

— Шукати підтекст. На фоні яких подій подають новину, кому може бути вигідним таке її висвітлення та, зрештою, кому належить медіа? Знайти правду не так просто, як і загалом її монетизувати. Якщо неможливо з’ясувати, кому належить медіа і що це взагалі за сайт або сторінка, то не варто довіряти такому джерелу.

— Не гарячкувати. Деякі складні теми потребують тривалого висвітлення й судження про них можна робити лише тоді, коли назбирається достатньо даних для формулювання логічного ланцюжка. Поки таких даних немає, краще втриматися від будь-яких висновків, а особливо від поширення такої інформації — у фейсбуках, твіттерах чи з допомогою банального рота.

— Відмежуватися від емоцій. Якщо медіа подає інформацію надто емоційно чи з оцінними судженнями (за винятком авторської колонки, де читач сам вирішує чи довіряти автору та з яких міркувань) — краще закрити вкладку й випити склянку води або прогулятись. І навіть якщо автори з добрих намірів пробують щось висміяти чи спровокувати у свого читача напад журби, гніву чи гордості — інакше, як художній твір таку інформацію сприймати не варто. В принципі, будь-яку інформацію з медіа без вагомих підтверджень краще саме так і трактувати, адже навіть якщо й ненавмисне, вона була зміненою на кожному з етапів її потрапляння в око чи вухо одержувача.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Любая политика всегда была и будет постоянным рассадником ненависти."

    © Генри Адамс

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    Названа дата выхода третьей части «Фантастических зверей»

    В Москве планируется провести митинг против ареста украинцев в оккупированном Крыму

    Встретится с генсеком ООН и Эрдоганом: подробности программы Зеленского в Нью-Йорке

    В Украине появится спецтюрьма, где изолируют криминальных «авторитетов»

    Facebook банить російського тренера з прізвищем Хохлов

    ГПСУ взяла на админгранице с Крымом боевика с медалями от Путина и Аксенова – фото

    Rocket Lab запустит спутник японского космического агентства

    Первые выводы по покушению на Шефира

    Евросоюз не признает российские “выборы” в оккупированном Крыму

    Борьба с дезинформацией в Украине стала более систематизированной – эксперт

    “Не говори про мою маму”: найкращий боксер світу влаштував бійку під час дуелі поглядів. ВІДЕО

    Чиновник разрешал предпринимателям раскапывать русло Тисы. Ущерб – более 56 миллионов

    В Україні вводять обов’язкову вакцинацію: для кого

    В Греции начали тестировать дроны для доставки лекарств

    У Вінниці склали 24 адмінпротоколи на паліїв листя 

    Совет судей шантажирует депутатов судебной реформой Зеленского и блокирует ее – ЦПК

    Водителя авто Шефира прооперировали – Монастырский

    Полиция назвала версии покушения на Шефира. Одна связана с иностранными спецслужбами

    В Україні вперше провели трансплантацію серця 13-річній дитині. ФОТО

    На выставке в Стамбуле представили боевой дрон с украинским двигателем