USD28.2033

Рада Європи: атаку РФ відбито, але наступ триває – Гетьманчук

Рада Європи: атаку РФ відбито, але наступ триває – Гетьманчук

Те, що відбулось вчора у Раді Європи, безперечно заслуговує на окрему реакцію. Неймовірними зусиллями, які докладались впродовж останніх кількох місяців, вдалось зробити так, що російська делегація не повернеться з тріумфом у Парламентську Асамблею Ради Європи вже у січні 2019 року. З тріумфом – це значить без виконання жодної з передумов, які значились у щонайменше 8 резолюціях ПАРЄ після початку агресії Росії щодо України.

Хто стежив за розвитком ситуації, добре знає, що Росія у своїй традиційно зухвалій манері навіть вигляд не збиралась робити, що планує бодай символічно щось виконувати, змінювати свою поведінку. Натомість придумала фішку зі зміною правил і процедур Ради Європи. Із серії: якщо не вдається змінити політику Ради Європи, треба спробувати змінити її правила і процедури. Змінити так, щоб потім ніхто не посмів і заїкатись про якісь там санкції щодо Росії, максимально ускладнивши їх запровадження у майбутньому.

Тобто, ідеальний сценарій для РФ виглядав таким чином: вона відкрито ігнорує свої зобов”язання, далі не платить внески у бюджет Ради Європи (приблизно 7%), шантажує своїм виходом з цієї організації, гарантує незапровадження санкцій проти себе у майбутньому через ускладнення відповідної процедури і урочисто повертає свою делегацію у ПАРЄ у січні наступного року.

І так би й сталось, якби потрібні їй рішення були проголосовані вчора. Вони не були. Були відправлені на доопрацювання. Саме тому в Україні назвали вчорашні події в РЄ нашою проміжною перемогою. За словами добре обізнаних інсайдерів у Страсбурзі, цю проміжну допомогу забезпечили кілька факторів. Зокрема, ефективно спрацював ситуативний альянс у цьому питанні України і Британії; перетворення історії з безпідставним поверненням РФ з маргінальної та камерної у публічну в ключових країнах-членах; зухвала поведінка Генсека Ягланда, який хотів підрізати повноваження ПАРЄ у питанні санкцій з допомогою замовленого ним тишком-нишком юридичного аналізу; правильної тональності виступи на самій сесії.

Цікаво, що буквально кілька тижнів тому в дипломатичних європейських колах (як і певних українських) домінувала думка, що Росії ніщо не зашкодить повернутись до ПАРЄ у січні, і Україна має працювати вже над планом Б. Мені ж доводилось наполегливо просити своїх співрозмовників з європейських країн сфокусуватись все ж на плані А – ніякого прощення ціною зміни процедур.

Читайте также:

Письменник: Доведено Кремлем. Бути “носієм російської мови” небезпечно!

Дехто, можливо, зауважить, що важливість цієї історії перебільшена, як і важливість Ради Європи як організації загалом. Тим паче, що історія зі зміною правил і процедур сама по собі досить складна, комунікувати її вкрай важко, розбиратись у процедурах стануть лише одиниці. Однак, чи варто зайвий раз наголошувати, що це якраз той випадок, коли йшлось не лише про Раду Європи і доречність її подальшого існування. Йшлось, швидше, про небезпечний прецедент, який могла спровокувати ця історія з санкційною політикою щодо Росії загалом.

Адже це був би перший випадок з 2014 року, коли б санкційний режим проти Росії був би пом'якшений без жодних на те передумов. Якщо, звісно, такою передумовою не рахувати шантаж з російського боку. Як мені вже довелось писати у колонці для Euronews напередодні запланованого голосування, фактично це був би початок кінця західної політики обумовленості (conditionality) щодо РФ. Хто знає, скільки б європейських політиків після “прощення” Росії в Раді Європи, почали б вимагати аналогічного “прощення” Росії і по лінії Європейського Союзу? Наратив, яким користувались представники національних делегацій у Раді Європи, місцями абсолютно аналогічний тому, який побутує і в євросоюзівських колах. А саме “ви ж розумієте, що Росія на жодні поступки ніколи не піде, то, можливо, нам варто зробити перший крок до діалогу і примирення заради деескалації відносин?”.

Читайте также:

Що далі: рухаємося по дуже тоненькій кризі, під якою океан холодної води

Страх втратити дієздатність Ради Європи, сенс її існування як захисника верховенства права і прав людини, мізерний порівняно зі страхом загострення конфлікту з Росією. По-різному в Європі бачать і свою місію щодо Росії. Для одних ця місія полягає у тому, щоб чітко довести Росії: без зміни агресивної політики їй нема місця в Європі навіть на рівні ПАРЄ.

Читайте также:

Пожар в Чернобыльской зоне: масштабы, потери

Для інших ідеєю фікс є навпаки повернути Росію до Європи за будь-яку ціну. Мовляв, поки вона в ПАРЄ, поки вона в Раді Європи, ми принаймні хоч якось можемо на неї впливати (що, звісно ж, швидше ілюзія). Такі змішані сигнали, звичайно ж, окрилюють кремлівську братію, дають їм натхнення й далі працювати в поті чола на досягнення результату шляхом, який не передбачає жодної зміни ВЛАСНОЇ поведінки. Виключно поведінки європейців.

Для того, щоб публічного і освяченого генсеком Ради Європи Ягландом прощення Росії вчора не відбулось, було, звичайно, вжито значно більше зусиль, ніж може передати будь-яка новинна стрічка. Мені особисто було дуже приємно знову працювати на спільний результат у складі неформальної і створеної винятково на вирішення цього конкретного завдання task force з українських дипломатів, політиків, експертів, правозахисників й представників окремих медіа. У принципі цей досвід міг би стати прообразом такої собі коаліції “Україна”, яка, по ідеї, могла б бути задіяна і на вирішення інших важливих завдань на міжнародних напрямках. Завдяки роботі нашої неформальної групи вдалось посприяти перетворенню питання з поверненням РФ у ПАРЄ з камерного у цілком публічне в окремих важливих середовищах країн ЄС. Наприклад, було підготовлене й опубліковане на кількох європейських ресурсах звернення понад 100 європейських політиків та інтелектуалів до країн-членів Ради Європи з закликом не повертати російську делегацію без зміни поведінки Кремля.

Велика заслуга у всьому цьому процесі посла Дмитра Кулеби, який, на відміну від деяких інших українських послів на важливих напрямках, не замикається з проблемами України в своєму посольстві чи в комунікації зі своїм керівництвом в Києві. Якщо чесно, в якийсь момент навіть здавалось, що крім посла Дмитра Кулеби і Володимира Ар'єва з ВР, ніхто з українського уряду і політикуму особливо цією темою і не переймається.

Такого враження не повинно складатись ні у Києві, ні за межами України. Очевидно, потрібно більше задіювати посольства в окремих країнах ЄС. Інтенсивніше працювати з парламентарями у важливих країнах-членах. Хоча б тому, що рішення в Парламентській Асамблеї приймаються національними парламентськими делегаціями, і ніхто не заважає максимально підключати парламентську дипломатію, щоб роз”яснювати колегам важливість цієї історії завчасно. А так виходило, що деякі політики, дипломати у дуже важливих країнах банально ще місяць тому не були поінформовані про те, що насправді затіяла Росія, і які це може мати наслідки. Не знали про важливість саме жовтневої сесії у цьому процесі. Всіх не охопиш, але принаймні ключові країни – Німеччина, Франція, Італія – мають бути у фокусі. Тим паче, що неодноразово надходили сигнали: саме на німецьку делегацію будуть у своєму рішенні рівнятись чимало й інших делегацій. Це лише один з уроків цієї історії. Інші – не для формату блогу – так само мають бути проаналізовані вже найближчим часом.

Адже важливо пам'ятати: вчора ми відбили атаку Росії. Але наступ Росії продовжується. І по лінії ПАРЄ, і по іншим напрямках. І те, що вчора було названо проміжною перемогою може вже на початку наступного разу трансформуватись у відкладену поразку. Якщо не вирішили раптом задекларувати свою поразку у війні з Росією і перейняти на себе всі атрибути переможеного.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Демократия - это такое устройство, которое гарантирует, что нами будут управлять не лучше, чем мы того заслуживаем."

© Телемах Рейд

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Волонтерка: Або ми даємо дітям з ОРДЛО шанс побачити, як живуть інші, або ця війна навічно

Лесной пожар в Луганской области достиг населенных пунктов, жителей эвакуируют

Президент Венгрии пожаловался Зеленскому на карпатский мусор

На Вінниччині патрульні зупинили водія, що був під дією трьох наркотичних речовин

Эстония отправила Украине 2400 пистолетов Макарова для укрепления обороны

У Зеленского выступили за конституционность языкового закона

У Вінницькому районі поліція викрила подружжя, яке виготовляло та розповсюджувало дитячу порнографію

Чи вдасться бодай трохи “приземлити” проросійські сили на місцевих виборах?

Укрзализныця уже принимает цифровой студенческий с приложения “Дія”

У Вінниці з 11 поверху ЖК “Набережний квартал” випав чоловік

Hyundai доставил в Швейцарию первый десяток грузовиков на водороде

КПВВ під час карантинних обмежень: системна дія чи випадковість?

У Вінниці відновив свою роботу відділ контролю за обігом зброї

Сбитый Boeing в Иране. Зампрокурора рассказал о препятствиях в расследовании

Восени у Вінниці відкриють новий інститут

Впродовж минулої доби у Вінницькій області зафіксували 16 випадків COVID-19

Поляки подожгли хостел с украинцами

Дубинский снимал ролик на Южном мосту в Киеве и спровоцировал пробку

Tesla планирует построить еще один завод в Азии

Береза: Доверчивые избиратели не дождались “конца эпохи бедности”, но скоро дождутся “конца эпохи владения землей”