Раптові фінансові навчання: чому їх варто застосувати проти Росії
Як сказав мені американський високопосадовець, зруйнувати російську економіку дуже просто. Але ж треба водночас не знищити й економіки наших союзників. Ще одна проблема: більша частина російських грошей перебуває в юрисдикціях, де суди, регулятори й особи, відповідальні за ухвалення рішень, реагують повільно або не йдуть на співпрацю. Мова про держави, які не входять до складу НАТО: Австрію, Кіпр, Ліхтенштейн і Швейцарію. Та й деякі країни-члени НАТО мають вади: офшорні юрисдикції Великої Британії, зокрема Британські Віргінські острови, славляться непрозорими системами.
Виявляти проблеми та боротися з ними нам допоможе практика. Пропоную “фінансові раптові навчання”. Я беру за основу улюблену тактику “раптових навчань” Кремля. Російські збройні сили час від часу серед ночі рухають війська й техніку так, ніби збираються напасти на західних сусідів. Такі навчання бувають дуже масштабними, а якось росіяни навіть імітували застосування ядерної зброї.
Читайте также:
В Слуге народа заявили, что у опроса Зеленского будут политические последствия
Ці дії дошкуляють НАТО. Доводиться будити людей серед ночі, спрямовувати супутники на РФ і витрачати додаткові ресурси. Хоча нічого насправді не відбувається, росіяни лоскочуть усім нерви.
Країни-члени НАТО рідко проводять раптові навчання. Наші солдати й політики ненавидять, коли їх дарма будять серед ночі. У деяких арміях НАТО солдати навіть дістають багато вихідних у компенсацію за те, що їх потурбували. Це аж ніяк не сприяє кращій готовності.
Читайте также:
Дубинский не задекларировал бизнес в ЕС – ЦПК
“Фінансові навчання”, які я пропоную, мали би бути схожими на воєнні тренування, але без кінетичної зброї. Ми могли б збирати команди осіб, відповідальних за ухвалення рішень, і відпрацьовувати миттєве замороження та конфіскацію російських активів у відповідь на якийсь небезпечний чи провокаційний крок Кремля (гіпотетичний, але ймовірний).
Для цього треба швидко й безпомилково об’єднувати зусилля розвідки, кримінальної юстиції, фінансових регуляторів і судових органів у багатьох країнах Європейського Союзу й НАТО та поза ними. Само собою це вже стане хорошим тренуванням нашої командної роботи. Ще корисніше – виявляти перешкоди, щоби вчасно позбутися їх до наступних навчань.
У такий спосіб ми розвинемо свій потенціал, та й репетиції надсилатимуть Росії серйозний сигнал стримування.
Проблема з усіма навчаннями в тому, що слід поєднувати оповіщення з таємністю. Росіян треба вразити нашою фінансовою та юридичною міццю, але вони не повинні знати, що саме ми робимо, бо можуть вжити контрзаходів. Реалізувати це нелегко, але без стримування нам загрожує велика небезпека.