USD28.2033

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подій

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійСловник московсько-український” і “Словник українсько-московський”. Упорядник Віктор Дубровский. Видавництво “Рідна мова”, Київ, 1918 рік

Те, що в окремих регіонах України домінує російська мова, русофіли пояснюють: мовляв, так “історично склалося”. Проте чомусь вони забувають, що таке становище речей передусім було обумовлено довготривалою політикою русифікації українських земель, яка здійснювалася урядовими структурами. Не будемо говорити про часи царської Росії, коли, завдячуючи Валуєвському циркуляру 1863 року та Емському указу 1876 року, використання української мови у сфері культури потрапило під жорстку заборону. І лише революційні події 1905–1907 років створили незначні можливості для виходу української мови й культури “з підпілля”.

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійКнижка Лонгина Цегельського «Русь – Україна а Московщина – Росія: історично-політична розвідка: з картою України», видана в Царгороді в 1916 році. Лонгин Цегельський (1875–1950) – український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець

Визвольні змагання українців 1917–1921 років показали: царизму не вдалося знищити український народ, перетворити його в частину росіян. І українці здатні боротися за свої національні права, в тому числі й у сфері мови й культури, пише голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія», професор, заслужений діяч науки і техніки України Петро Кралюк для Крим.Реалії.

У 1917 році на українських землях, які входили до складу російської держави, українською мовою вийшло 747 видань, натомість російською – 452. Наступного, 1918 року, на землях УНР та Української держави з’явилося 1084 україномовних видань, а російською – лише 386.

Якби вдалося зберегти українську державність, немає сумніву, що тенденція українізації мала б продовження і, зрештою, наслідки багатолітньої русифікації були б подолані.

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подій«Граматична термінологія і правопис, ухвалені Комісією мови при Українському т-ві шкільної освіти в Києві». Видання 1917 року. Надруковано в Києві у друкарні Української Центральної Ради

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подій«Найголовніші правила українського правопису», видання 1921 року

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійУкраїнська літературна мова й правопис / [Є. Чикаленко та ін.]; УАН. – Берлін: Укр. Слово, 1922. – 52 c. – (Бібліотека «Українського Слова» ; ч. 7). Видання є 7-ю частиною серії Бібліотеки «Українське Слово». Містить працю Української Академії Наук «Найголовніші правила Українського Правопису, ухвалені Спільним Зібранням Академії 1919-1920 р.» та твір Євгена Чикаленка «Про українську літературну мову»

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійДругий том видання «Словарь української мови. Украинско-русский словарь», авторства Бориса Грінченка. Видання 1924 року

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подій«Український стилістичний словник» авторства Івана Огієнка, видання 1924 року

Однак визвольні змагання 1917–1921 років закінчилися поразкою. Українські землі опинилися в складі різних держав. На більшості з них (Лівобережжі, Наддніпрянщині, Півдні, Поділлі, Східній Волині) встановилася радянська влада, яка спочатку продовжила стару царську політику русифікації.

Читайте также:

Медики харьковской больницы массово увольняются из-за коронавируса

Зрештою, нічого дивного тут не було. Адже серед компартійних та радянських функціонерів в Україні в той час явно переважали росіяни та зрусифіковані елементи. Останні часто були ще більшими російськими шовіністами, аніж самі росіяни. Показово, що в 1922 році в радянській Україні українською мовою було надруковано лише 186 видань, у той час російською – 491. Порівняйте це з 1917 чи 1918 роками!

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійДіалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua

Русифікаторські тіні українізації

Щоправда, радянська влада, аби утвердитися в неросійських регіонах Радянського Союзу, а також маючи певні зовнішньополітичні розрахунки, почала здійснювати так звану політику коренізації. В Україні розгорнулася українізація, яку започаткували в 1923 році, і яка тривала до початку 1930-х років.

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійБрошура «Українізація радянських установ (декрети, інструкції і матеріяли)», 1925 рік

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійБрошура «Голос українізатора», 1927 рік

Однак політиці українізації чинили спротив русофільські елементи, які мали значний вплив у партійних та державних органах. Вони розглядали українську мову й українську культуру як щось вторинне. Мовляв, це мова й культура села. Таке розуміння знаходило вияв навіть на рівні законодавчому.

Читайте также:

Глава КСУ заявляет, что не знал, как задекларировать крымскую землю

Так, у Кодексі законів про народну освіту Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), ухваленому в 1922 році, зокрема, зазначалося, що українська мова – це «мова більшості населення України, особливо на селі», а російська мова – це «мова більшості населення в містах і загальносоюзна мова». Власне, утверджувався пріоритет російської мови й культури перед українською.

Маховик русифікації, запущений у перші роки радянської влади, давав про себе знати навіть у період українізації. Не дивно, що вона гальмувалася й саботувалася компартійними та радянськими чиновниками-русофілами. Наприклад, преса в радянській Україні у перші роки українізації залишалася переважно російськомовною. Так, у 1924 році тут виходило 68 газет. Із них лише 22 друкувалися українською мовою. Наступного, 1925 року, таких періодичних видань було вже 74, із них україномовних – 34.

Звісно, в перебігу українізації ситуація виправлялася. У 1930 році в радянській Україні україномовна преса, книга помітно домінували над російськомовною, становлячи приблизно 80 відсотків. Правда, треба враховувати, що в Україні масово поширювалися російськомовні загальносоюзні видання, також сюди завозилися книги з Росії. Тобто сегмент російськомовної друкованої продукції в радянській Україні залишався доволі значним, так чи інакше підтримуючи русифікацію.

Відбулася українізація початкової й середньої школи. На початку 1930-х років українською мовою навчалося понад 80 відсотків учнів, що загалом відповідало відсотку українців серед людності республіки. Однак у сфері вищої й професійно-технічної освіти ситуація виглядала інакше. Так, у 1926/7 навчальному році частка викладання предметів українською мовою становило 32,9 відсотка в інститутах і 46,5 у технікумах. Правда, ситуація дещо виправлялася. Наприклад, у 1928/9 навчальному році в інститутах частка викладання предметів українською мовою становила вже 58,1 відсотка, а в технікумах – 59,9. Тобто, попри певну українізацію вищої й професійно-технічної освіти, вона й далі сприяла русифікації.

Читайте также:

Зеленский с супругой почтили память жертв Голодоморов

До того ж лишалися сфери, де русифікація фактично мала продовження. Ще на ХІІ з’їзді Російської комуністичної партії (більшовиків), який пройшов у квітні 1923 року і проголосив політику коренізації, один із активних прихильників українізації Микола Скрипник публічно заявив: «Армія досі залишається знаряддям русифікації українського населення…»

І хоча, окрім Скрипника, це питання порушували й інші промовці, в армії в плані коренізації зроблено було небагато. Вона й далі, за великим рахунком, лишалася інструментом русифікації.

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійМикола Скрипник (1872–1933) – український радянський державний і політичний діяч. Був одним із головних ідеологів та провідників українізації

Ще одним інструментом русифікації стала індустріалізація. Як правило, українські селяни, потрапляючи в міста на промислові підприємства, часто опинялися в російськомовному середовищі. Адже чимало таких підприємств мали загальносоюзний характер, де управлінці послуговувалися російською мовою. Тому колишні українські селяни, ставши пролетаріями, русифікувалися. Та й, зрештою, міське середовище в радянській Україні залишалося переважно російськомовним. Це був спадок із часів царської Росії.

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійПосвідка про складання іспиту на знання української мови, без якої не брали на роботу. Київська область, 1928 рік. Написи: «Українізація здійснить єднання міста і села» і «Знання укрмови – є лише перший крок до повної українізації»

Зрештою, незважаючи на певну українізацію партійного й державного апарату, в ньому приблизно 40 відсотків становили росіяни й русифіковані елементи. Звісно, ці люди не поспішали впроваджувати українізацію й часто користувалися російською мовою. До того ж в радянській Україні працювали загальносоюзні установи, де діловодство здійснювалося російською мовою. Тому в управлінській сфері українізація була далеко не повною. І тут залишалися певні можливості для русифікації.

Відновлення русифікації

У 1932–1933 роках маємо остаточний відхід від українізації й початок поступового відновлення русифікаторської політики.

Саме в ці роки відбувся Голодомор, який призвів до знищення мільйонів селян – носіїв української мови й культури.

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійОбкладинка брошури, виданої Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» до роковин геноциду

Розгорнулися широкомасштабні переслідування української інтелігенції. За українофільство можна було поплатися життям.

Показово, що саме в 1933 році відбулася критика й зміна українського правопису, розробленого українськими мовознавцями в 1926–1927 роках й затвердженого наказом Народного комісара освіти УСРР 6 вересня 1928 року. Цей правопис, який враховував наддніпрянські й галицькі мовно-літературні традиції, помітно різнився від правопису російського. Його розробників звинуватили в націоналізмі, а також у тому, що вони спрямували розвиток української мови на польську й чеську буржуазну культуру. Багато хто з них був репресований.

Русифікація проти українізації у 1920–1930-х роках. Хронологія подійВидання 1933 року українського правопису, який був ухвалений у 1927 році на Всеукраїнській правописній конференції, яка відбулася в Харкові (тодішній столиці УСРР), за участі представників українських земель, які тоді перебували в складі різних держав

Метою ж зміни правопису стало його наближення до російського. 4 жовтня 1937 року в газеті «Правда» з’явилася стаття, де йшлося про те, що українську мову потрібно більше наблизити до російської. Незабаром після цього політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову, в якій пропонувалося ввести в словник української мови «добре знайомі українському народу російські слова». Тобто був узятий курс на русифікацію української мови. Утверджувалася думка, що між цією мовою й мовою російською не така вже й велика різниця.

Саме події 1930-х років (Голодомор, репресії проти української інтелігенції, припинення українізації, зміна правопису тощо) стали важким ударом по українській культурі й, зрештою, по українській мові, відкривши широкі можливості для русифікації.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "В политических играх, в отличие от игры в жмурки, лишь немногие видят всё, а у всех остальных – повязки на глазах."

    © П. Буаст

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    В воскресенье произошла крупнейшая за последние три года солнечная вспышка

    В этот день состоялся Всеукраинский референдум по вопросу независимости

    Введення локдауну в Україні: що сьогодні вирішили на Банковій і які можливі дати

    СБУ провела обыски в венгерской организации на Закарпатье: МИД Венгрии возмущено

    Три мобильных оператора будут предоставлять цифровые решения для развития Запорожской области

    Сексуальне виховання у сучасному світі: як захистити дитину від міфів, домислів та небезпек

    Замом Кличко могут назначить чиновника, которого рекомендовал Ермак

    Обзор инновационных ветроэлектростанций Украины

    На Закарпатті СБУ перевіряє доброчинний фонд: виявили брошури про “Велику Угорщину” та “етнічну автономію”. ФОТО

    Власти считают, что нужно вводить локдаун, но даты еще нет – Мендель

    Microsoft разработала систему для измерения «успешности» рабочих встреч

    “Секс, інста і ЗНО”. В українських серіалах відбулася грандіозна еволюція

    Рада внесла свою версию “наказания за ложь в декларациях”. ЦПК говорит: “Это насмешка”

    Зеленський не може бути не в курсі, – блогер про таємні зустрічі чиновників з бізнесменами

    Первый украинский гирокоптер проходит испытания

    Репер Баста оголосив себе українцем, однак говорити про анексований Крим відмовився

    ЕСПЧ объединил несколько дел по Донбассу – это усилит позицию Украины в суде

    Непобежденный британский супертяжеловес завоевал чемпионский пояс и бросил вызов Усику

    ЄСПЛ долучив Нідерланди до позову України проти Росії – уповноважений з питань ЄСПЛ

    Стриминг-платформы: в Украине выбрали IT-шников, которые поедут на стажировку в Кремниевую долину