Самі поклали на Зеленського обов’язок думати за вас. От і маєте: “слуга” варнякає про замирення на росТБ

Шикарний зашквар депутата “Слуги народу” з Мелітополя, Євгена Шевченка – це знову про інфантилізм і безвідповідальність Великого й Мудрого Народу. Безвідповідальність перед собою, я маю на увазі. Сей Шевченко, нагадую, вчора, 23 жовтня, включився в ефір на улюбленому нами всіма “Первом канале” РФ і накрутив там сім мішків гречаної вовни про кровожерних націоналістів, які підпільно організовують Майдани проти капітуляції, і що цих націоналістів уже ловлять хоробрі українські спецслужби, а як спіймають, то й настане мир-дружба-жвачка всіх з усіма.

Чому Шевченко став депутатом? Бо перед тим був представником кандидата Зеленського в регіоні. А чому був представником? А тому що представниками, головами штабів, “смотрящими” й так далі й від кандидата, й потім від партії були хто завгодно.

Бо, розумієте, “так було можна”. Його Величність Виборець чесно й відверто поклав на президента Зеленського обов'язок думати за нього, Виборця. Мовляв, хороший хлопець поганих не приведе. Який вигляд це матиме на практиці, ніхто з фанатиків “нових облич” не замислювався. Цареві видніше.

Читайте также:

Масові протести в Хабаровську дали привід знов замислитися над політикою Росії після Путіна

Бо ж наспраді ми геть не менше хотіли (й хочемо) царя, ніж росіяни. Тільки в них цар має бути суворим чекістом і “поражать супостата”, а український цар має за кожним вірнопідданим підтирати наслідки життєдіяльності, всім роздавати вареники в сметані й періодично запитувати, чи підданий у шапці (але не дуже часто, бо вільнолюбна натура вірнопідданого може рознервуватися).

Прямий і безпосередній наслідок делегування свого обов'язку думати цареві – шевченки, дубінські, бужанські й інші зашквари. Як і за-всім-“смотрящий” Богдан чи звідусиль-“виглядуючий” Коломойський.

Важливо, втім, те, що довго так тривати не може, і якусь систему вибудовувати президенту Зеленському таки доведеться. А спертися ні на кого. Але це вже інша історія.