Українець був першим в рейтингу на турнірі та підтвердив свій статус.
Останнім часом успіхи українських шахістів та шахісток суттєво знизилися. Та все ж таки, час від часу наші земляки, радують нас досягненнями. Одним з таких стала переконлива перемога ексчемпіон світу Руслана Пономарьова на традиційному Меморіалі Капабланки, який проходив на Кубі. Можливо, не всі читачі, особливо молоді, добре знають біографію цього видатного шахіста.
Уже в чотирнадцять років юний Руслан став наймолодшим у світі гросмейстером. А двадцять два роки тому, у 18 річному віці, Пономарьов несподівано став чемпіоном світу серед дорослих. Причому, у фіналі він переміг земляка – славнозвісного Василя Іванчука. На жаль, матч Руслана з найсильнішим шахістом тих років – Гаррі Каспаровим – так і не відбувся. А це було б дуже цікаве змагання…
Потім ще з десяток років українець був на вершині світових шахів. Зокрема, двічі ставав переможцем шахових Олімпіад у складі збірної України. Але поступово його успіхи знизилися. Причому було видно, що киянин часто-густо не витримує напруги протягом партії. Все рідше він знаходився на чолі турнірних таблиць…
Руслан Пономарьов під час гри в шахи. Тому особливо приємно було бачити беззаперечну перемогу Пономарьова на 57-му Меморіалі Капабланки. Тут шестеро гросмейстерів у два кола сперечалися за перемогу. Звичайно, тріумфом цей успіх назвати важко, хоча б тому, що Руслан мав перший рейтинг на турнірі.
Водночас саме чудова гра киянина багато про що свідчила. Його гра нагадувала «старого» юного чемпіона. Зокрема, партія проти кубинського гросмейстера Луїса Кесади. Киянин захопив ініціативу та продемонстрував чудову стратегічну гру по білих полях. Але чого варта в шахах лише стратегія, без допомоги тактики? Наприкінці партії Руслан завдав потужного удару, який можна порівняти з нокдауном Усика в його чемпіонському поєдинку. Кубинець ще зробив пару непотрібних ходів, та під загрозою мату змушений був скласти зброю.
Ще одну потужну партію Пономарьов провів на старті другого кола, коли він білими обіграв російського гросмейстера Євгена Романова, який нині виступає за Норвегію. У цьому двобої українець продемонстрував чудове поєднання стратегії та тактики.
Руслан Пономарьов міркує над розвитком шахової партії. Вже в дебюті білі захопили центр, потім встановили коня на чудове поле в таборі суперника. Романов змушений був віддати слона за коня. Але два слони в руках нашого шахіста виявилися страшною силою. Крім того, після жертв спочатку тури (від якої чорні змушені були відмовитися), а потім і якості, позиція Євгена стала зовсім безпорадною. Прохідні пішаки білих стало неможливо зупинити.
На фініші Пономарьов спокійно довів справу до логічного кінця й фінішував першим з 6,5 очками з 10, на один пункт випередивши найближчого конкурента.