USD28.2033

Шанс на ривок: як жити далі у зоні АТО

Усі ми бачимо, до чого призводять бойові дії на сході України. Гинуть люди, знищується приватна і суспільна інфраструктура, валиться бізнес. Збройні конфлікти сильно впливають на економіку. Зазвичай відразу після громадянської війни загальний обсяг продукції, виробленої в країні, падає на 6%. І це тільки одна цифра з тих, що наводять у своєму дослідженні Валері Серра з МВФ і Свєта Саксена з Банку міжнародних розрахунків. 

Як відомо, всі війни коли-небудь закінчуються. Однак постає питання, як нинішні події вплинуть на економіку постраждалих регіонів у довгостроковій перспективі. Песимістичний сценарій такий: містам на сході України судилося опинитися в «пастці бідності». Вибратися з неї виявиться непросто, а то і зовсім неможливо. Відновлювати зруйновану інфраструктуру або не стануть, або робитимуть це повільно. Кваліфіковані фахівці, які виїхали з регіону, додому не повернуться – вважатимуть за краще жити і працювати там, де сьогодні знайшли тимчасовий притулок. У підсумку східні регіони на довгі роки залишаться депресивними.

Є й оптимістичний сценарій. Як тільки на сході України запанує мир, люди почнуть повертатися в рідні місця. Вони вхопляться за можливості, які відкриває для бізнесу необхідність відновлювати регіон. Соціально-економічна інфраструктура почне швидко відроджуватися. Будуватимуть її більш якісно та раціонально в порівнянні з тією, що була зруйнована війною. З’явиться основа для подальшого економічного зростання.

Читайте также:

Журналістка: Невже Порошенко не знає, що Сербія послідовно підтримує позицію РФ?

Краще зрозуміти обидва сценарії допомагає стаття, написана в 2010-му Крістофером Блаттманом з Єльського університету та Едвардом Мігелем з Каліфорнійського університету в Берклі. У роботі вчені проаналізували літературу про економічні наслідки громадянських воєн.

Цілком закономірний підсумок дослідження: найсильніше від війни страждають ті, хто опинився безпосередньо в зоні бойових дій. Іноді довгострокові економічні наслідки війни позначаються навіть на зовнішньому вигляді жителів зруйнованих регіонів. Наприклад, внаслідок недоїдання діти в Зімбабве і Бурунді, ставши дорослими, залишилися нижчими на зріст, ніж їхні однолітки, що не бачили війни. Посилюються і соціальні відмінності. Дівчатка в Таджикистані, котрі втратили дах через збройний конфлікт, рідше отримували середню освіту. Але найбільше страждають безпосередні учасники зіткнень. Час, проведений у боях, часто виливається в недоотримані освіту і трудовий досвід. Підсумок – низькі заробітки після війни.

Читайте также:

Муженко: Мы готовимся к отражению полномасштабной агрессии России

Загалом Блаттман і Мігель малюють досить песимістичну картину: людям, постраждалим від війни, буває складно повернутися до звичайного життя. Але в регіональному масштабі ситуація виглядає не настільки гнітюче.

Дослідження показали, що кількість жителів японських і німецьких міст, різко скоротившись після бомбардувань під час Другої світової війни, відновилася за 20-25 років. За ті ж 25 років відродилися зруйновані війною райони В’єтнаму. Вони наздогнали за чисельністю населення та рівнем життя ті області, де бойові дії були набагато менш інтенсивними. У своїй роботі Серра і Саксена вказують на цікавий факт: після фінансової кризи виробництво в країні відновлюється повільніше, ніж після громадянської війни. В останньому випадку половина втраченого обсягу виробництва зазвичай відновлюється за пару років.

Найважливіша умова успішного відродження регіону – повне припинення збройного конфлікту, як у випадку з Другою світовою і В’єтнамською війнами. Доки є загроза відновлення бойових дій у постраждалих областях, люди та інвестиції повертатимуться туди неохоче. Блаттман і Мігель з’ясували також, що фінансове або військове втручання міжнародної спільноти допомагає зміцнити віру в те, що війна не розгориться знову. Іноді домогтися більш міцного миру і стабільності державних інститутів допомагає повна військова перемога, а не угода про припинення вогню.

Україна має гарні шанси на відродження. Як тільки тут запанує мир, країна і всі її регіони отримають можливість відновити економіку. І навіть домогтися того рівня економічного зростання, який був би недосяжний, якби не сталося війни. Однак людям, які живуть на територіях, безпосередньо порушених бойовими діями, може пощастити далеко менше.

Джерело: Forbes.ua

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политике приходится делать много такого, чего не следует делать."

© Теодор Рузвельт

Воровство и сепаратизм: как “Укрэнерго” грабит украинцев

Порошенко дуже хоче стати “українським Путіним” – політолог

Порошенко готовит громкую отставку: к середине октября его здесь не будет

О чем не говорил президент в своём послании ВР?

Пиарщики поиздевались: Тимошенко скопировала наряд популярного киногероя, в сети смеются

Нарешті політика переходить до змістовності, а не гасел, – Саакян

Одесса и Харьков не выходили в состав Украины: угрожающее заявление Путина всколыхнуло с новой силой

“Чи буде Україна” – залежить від того, куди ми повернемо після 2019 року

Азаров насмешил украинцев очередным потоком бреда: забыл, как брать лопату и “не скиглить”

5 позицій, на яких ґрунтується Новий економічний курс Юлії Тимошенко

Интересует только удовлетворение потребностей: Мураев выдал очередную порцию кремлевского бреда

Верх цинизма: Порошенко обвинил бизнесменов в том, что люди бегут из страны

Банковая заполучила Мураева – СМИ

Надменная Меркель публично унизила Терезу Мэй, видео позора

До ГПУ надійшло подання на зняття депутатьської недоторканності з Мосійчука

Бегают с протянутой рукой: Шахов рассказал о новых издевательствах над шахтерами

Мураев собирает своих

Священнослужитель ответил на выпады шоумена против УПЦ

Мосийчука хотят лишить неприкосновенности: “верный друг” Ляшко вляпался в громкий скандал

The Washington Post: Кто угодно, только не Путин: россияне начинают искать альтернативу