USD28.2033

Що не так з тезою ”в НАТО нас не чекають”?

Що не так з тезою ''в НАТО нас не чекають''?

Україна за півкроку до того, щоб убезпечити від популістичних коливань та переглядів такий стратегічно важливий напрямок, як інтеграція до НАТО.

Важливість проходження цієї відстані складно переоцінити. Адже закріплення євроатлантичного вектору у Конституції – історичний шанс для України інтегруватися до безпекового простору вільного світу. Питання у тому, чи вистачить у політиків здатності мислити стратегічно і прислухатися до суспільного запиту. Остаточне затвердження конституційних змін заплановано на лютий 2019 року.

Цей стратегічний поворот не був несподіванкою і не впав з неба. Він обумовлений дією щонайменше трьох факторів.

Перший – це, звісно, російська агресія проти України, яка не лише не припиняється, а охоплює дедалі ширший спектр методів і механізмів атак. Кремль своїми діями зробив для підвищення симпатії українців до НАТО, мабуть, більше, ніж всі інформаційні та агітаційні програми, які проводилися в Україні. Десятиліттями Кремль залякував нас “агресивним блоком” країн Заходу, а потім сам, не вагаючись, захопив українські території.

Другий фактор – значні позитивні результати співробітництва з НАТО та країнами-членами. Пересічний українець не завжди може уявити масштаби цієї співпраці в оборонній сфері, яка включає і навчання наших воїнів, і забезпечення армійським устаткуванням, і рішення окремих країн-членів про постачання зброї. Країни НАТО через 10 трастових фондів виділили майже 40 млн євро на підтримку України. На двосторонньому рівні держави-члени Альянсу лише у 2018 році надали технічної та гуманітарної допомоги на 111 млн долл. Українських військовослужбовців навчають 500 іноземних інструкторів. Нам вдалося значно збільшити інтенсивність військових навчань. У 2018 році Збройні Сили України взяли участь у 214 командно-штабних навчаннях, у 9411 тактичних навчаннях бригадного рівня і нижче, що майже вдвічі більше, ніж у 2017 році.

Третій фактор – суспільна підтримка. Якщо у 2009 році частка українців, що проголосували б на референдумі за вступ до НАТО, була на рівні 17%, у 2013-му – 20%, то сьогодні різні соціологічні опитування демонструють підтримку майже половини українських громадян. У 17 з 25 українських регіонів частка прибічників вступу до НАТО переважає частку противників. Навіть у південно-східних регіонах, де пропаганда в’їлася надто глибоко у свідомість людей і де слово “НАТО” й досі лякає, росте розуміння, що безпека країни пов’язана радше з інтеграцією на Захід, ніж з безхребетним і безперспективним “нейтральним статусом” і вже точно – не з рухом на Схід.

Читайте также:

Ханука 2018: традиции и обряды главного еврейского праздника

Дія цих факторів робить з політиками чудеса. Політик, яка десять років тому уникала натівської тематики, а після підписання “листа трьох” про надання Плану дій щодо членства (ПДЧ) на перемовинах в ключових столицях напередодні Бухарестського саміту Альянсу не підтримала зусилля із лобіювання рішення про надання Україні ПДЧ, тепер пише на білбордах “безпека України – у НАТО” та звинувачує “неефективну” українську дипломатію у тому, що Україна досі не є членом НАТО.

На жаль, позиція Юлії Тимошенко не є винятком в українській політиці. Тоді, у 2008 році, Україна мала реальний шанс отримати ПДЧ, якби всі українські лідери продемонстрували єдність щодо безпеки та майбутнього держави. У 2014-му ми отримали жорстокий урок, до чого приводить подібна короткозорість та невизначеність.

Понад сотню років тому американський автор Джеймс Кларк сказав: “Політик думає про наступні вибори, державний діяч — про наступне покоління”. В новітній історії України було багато політиків та мало державних діячів. Розплатою ледь не стало саме існування української держави.

Читайте также:

Российские тюремщики изъяли письма капитана “Яны Капу”

Не менше дивують заяви інших потенційних кандидатів у президенти, що НАТО нас не чекає. Невже на п’ятому році виснажливої боротьби з агресором ми досі говоримо про євроатлантичну інтеграцію як про якийсь “клуб за інтересами”, в який ми підемо лише, якщо нас запросять? Ми нарощуємо співпрацю з Альянсом та реформуємося відповідно до стандартів НАТО, аби стати сильнішими. Обіцяти потрібно не членство, а виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері реформ, адже вони гарантують нашу безпеку, конкурентоспроможність та економічне зростання. Інакше всі ці заяви про членство у кращому разі – нерозуміння змісту та цілей співпраці з НАТО, а у гіршому – цинічний популізм. Щодо самого членства в Альянсі, то коли ми досягнемо сумісності з країнами-членами НАТО, матимемо зовсім іншу розмову.

Водночас, важливо зрозуміти, коли ми говоримо про інтеграцію до НАТО, ми насправді говоримо не тільки про безпеку та військове співробітництво. В НАТО вступають не лише Збройні Сили. В НАТО вступає вся країна.Євроатлантична інтеграція є значно ширшою, ніж приведення Збройних Сил у відповідність до стандартів НАТО. Завдяки масштабним реформам у сфері оборони маємо сьогодні сильну та дієздатну українську армію. Але Україна не буде розглядатися реальним кандидатом на членство в НАТО за відсутності серйозного прогресу в усіх сферах розвитку держави. Необхідні успішні внутрішні демократичні реформи, спрямовані на досягнення критеріїв, необхідних для членства в НАТО.

Читайте также:

Богомолець: Очільники МОЗ виписали собі чергову премію у 4,3 мільйона гривень

Ми сьогодні вперше налагодили “дорослий” та взаємовигідний діалог з НАТО. За останні півтора-два роки ми відновили інституційні основи співробітництва з НАТО і повністю оновили підходи до співпраці. Сотні українських держслужбовців, пройшовши навчання у рамках Програми професійного розвитку Україна-НАТО, готові вести співпрацю з Альянсом на якісно новому рівні. Ми кардинально змінили підхід до формування Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО (РНП). Завдяки багатомісячній тісній роботі з нашими західними партнерами, ми розробили “дорожню карту” прискореної підготовки держави до членства в НАТО. Ми зробили справжню революцію, не побоюся цього слова, у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Сьогодні жінки можуть служити в армії нарівні з чоловіками. Євроатлантична інтеграція – це той самий випадок, коли процес, якщо і не важливіший за результат, то принаймні так само важливий.

Україна не вимагає негайного членства, але прагне до поглиблення співпраці з Альянсом, що є взаємовигідним для обох сторін. Ми не йдемо в НАТО прохачами. Ми говоримо про партнерство, а не захист. Україна вже сьогодні робить важливий внесок у європейську безпеку, який буде лише збільшуватися із збільшенням нашої сумісності з Альянсом як у політичному плані, так і військовому.

Ми маємо всі можливості стати східним флангом НАТО, маючи армію, силу і досвід, які зміцнюються щодня. Українська армія є єдиною в Європі і однією з небагатьох у світі, яка веде сухопутну війну і має унікальний бойовий досвід протистояння одній із найпотужніших армій світу – російській армії. Окрім того, на жаль, маємо унікальний досвід протистояння гібридним атакам. Останні чотири роки наша держава стала справжнім полігоном для випробувань Кремлем різних інструментів гібридної війни.

На початку року на сайті НАТО Україну включили до переліку “країн-аспірантів”. Таким чином Альянс визнав, що Україна прагне набути членства в НАТО. Здавалося б, досить технічна річ, однак в дипломатії слова, як і їхня відсутність, мають значення. Підтвердженням зміни політичного підходу стала декларація саміту НАТО в Брюсселі, у якій держави-члени Альянсу засвідчили рішення, ухвалені на саміті в Бухаресті 2008 року, про те, що двері до НАТО для України відкриті.

Сьогодні Україна не лише на словах бажає вступити в Альянс, а й робить конкретні кроки для досягнення сумісності з НАТО. І хоча зроблено вже чимало, попереду ще дуже багато роботи. Вибори зі спалахом “сезонного популізму” у жодному разі не повинні загальмувати розпочаті реформи.

На порядку денному – імплементація закону “Про національну безпеку”, розробленого разом з іноземними експертами, що продовжує реформу силових відомств. Необхідно, зокрема, ухвалити законопроекти щодо діяльності СБУ, розвідувальних органів, посилити парламентський контроль над сектором безпеки та оборони та ін. Маємо також розробити Стратегію громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегію воєнної безпеки, Стратегію кібербезпеки та інше.

Ці обставини, стратегічні цілі та трансформаційні процеси вимагають одного: зробити євроатлантичну інтеграцію України зоною, вільною від популізму, винести питання зближення з НАТО і ЄС за межі будь-яких політичних або електоральних ігор. Імплементація натівських і європейських стандартів дає достатньо простору для подальшої політичної боротьби, для дискусій про шляхи і методи розвитку, навіть для перерозподілу влади і конкуренцію за симпатії електорату. Але якщо інтеграція до ЄС і НАТО буде уповільнена чи навіть призупинена, жодні подальші дискусії та політична боротьба не матимуть сенсу. Бо домінувати в Україні – прямо чи опосередковано – буде країна, де парламент – “не місце для дискусій”, а у виборах беруть участь 146% населення. Упевнена: навіть нашим популістам цей сценарій не дуже до вподоби.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"К сожалению, понятия хороший человек и хороший политик далеко не одно и то же."

© Антон Савин

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Расследование убийства “Сармата”. Покушение и подкуп суда и ГПУ

Рада разрешила Минобороны прямую закупку импортных вооружений

Порошенко – единственный неудобный для Кремля. Вот тезис, которым нас кормят последние дни

«Эффективность Ляшко в парламенте – хорошая основа для эффективности в должности Президента», – эксперт

Нардеп: Ахметов, Кернес и Труханов подчищают “хвосты”, пока их компаньон и сообщник сидит на Банковой

Вакарчук имеет козырь, которого нет ни у кого: «раскрыто главное преимущество»

К адвокату Вышинского пришли с обысками

Новый закон для водителей таит важный нюанс: «штрафы можно не платить»

Украинским военным на передовой показали фильм «Позывной “Бандерас”»

Завершено расследование дела Арбузова

Христусу Рошеновичу надо определиться с дресс-кодом – Лиза Богуцкая

В Кабмине рассказали о пенсиях в 2019 году: “есть проблемы”

Порошенко ввел в действие тайный указ об оружии: когда вступает в силу

УПЦ МП: По церковным канонам, Крым – это Украина

Монетизація субсидій – чому це сталося саме зараз і саме так

Путин уничтожит Украину: “будет полное подчинение”, тревожный прогноз

Маас летит говорить с Лавровым о ядерных ракетах, затем — в Киев

Зимбабве и Венесуэла: убыточное поле игры Кремля

Политолог: если Парубий хамит Новинскому, значит Новинский все делает правильно

Майже 14 тисяч правопорушень виявили у Вінницькому Ситуаційному центрі