USD28.2033

Шість років Революції гідності: шість висновків, які треба зафіксувати

Шість років Революції гідності: шість висновків, які треба зафіксувати

Шість років – не кругла дата, але достатня, щоб відсторонитися й оцінити події холодним розумом. Навіть якщо висновки здаватимуться банальними, є сенс виписати їх у стовпчик, пише для “Тижня” Юрій Макаров

Перше: Україна є. До 2013 року це не всім було зрозуміло. Була територія, було населення, був державний апарат із усіма атрибутами. Не було громадян і не було суб’єктності, а окремо взяті патріоти нічого не визначали. Тепер суб’єктність з’явилася, вона не збігається ні з регіоном, ні з верствою, ні з якоюсь політичною силою чи лідером і поготів. Вона, на жаль, ще не має органу, який її виражатиме, бо Майдан – інструмент надзвичайний, екстремальний. У щоденному режимі вона все ще безголоса, і це проблема.

Друге: ми маємо націю. Поняття політичної нації, таке поширене в країнах першого світу й таке нібито очевидне, до 2014 року в нас не було в активному вжитку. Нація етнічна в розумінні Донцова зі зрозумілих причин утратила актуальність, і навіть оратори “Свободи” з майданівської сцени уникали про неї згадувати. Натомість наявність у рядах протестувальників, окрім власне українців, ще й росіян, євреїв, вірмен, білорусів, кримських татар і представників інших меншин розширило уявлення про політичного українця: передусім як громадянина, але – увага! – як члена мультиетнічної спільноти, яка за замовчуванням визнає вирішальну роль української мовної та культурної компоненти. Це правда, що Євромайдан розмовляв кількома мовами (власне, двома), але чимало російськомовних вихідців зі Сходу, Півдня й самої столиці саме тут уперше заговорили українською або принаймні зробили таку спробу.

Третє: те, що нас об’єднує, значно важливіше й вагоміше за те, що нас відрізняє одне від одного. Євромайдан зібрав не лише посланців різних регіонів, а й носіїв різних типів свідомості – від дуже патріархальної, традиційної, навіть архаїчної до суперсучасної, просунутої, європоцентричної. В один із перших днів я з подивом побачив чималенький десант знайомих із досить віддаленого закарпатського села, які розповіли, що в неділю 1 грудня вирушили до столиці негайно після відправи в церкві. А ось поруч грудневий анекдот: якщо ви бачите людину в шоломі зі щитом, найімовірніше, вона має два магістерські дипломи та швидку англійську. Я чудово пам’ятаю, як знайомі ЛҐБТ-активісти дружньо займалися набиванням снігом щойно доставлених лантухів разом із футбольними фанами, що нібито не відрізняються надмірною толерантністю.

Читайте также:

Епіфаній: Отримання Томосу можна порівняти з Актом проголошення незалежності України

Четверте: у рішучі моменти ми діємо всупереч розрекламованому гаслу “Моя хата скраю”. Цінності безпеки, інстинкт самозбереження відступає, коли йдеться про стратегічні потреби спільноти як такої. Масова жертовність, яка проявилася впродовж подальших років війни, а надто в перші її місяці, позначилася саме тут. Ось чому важко порівнювати помаранчевий Майдан із європейським: тоді було холодно, але весело. Цього разу було передусім страшно, але через це змістовніше. Усі розуміли, навіщо вони тут, які цінності захищають, що намагаються зупинити. Як російська агресія почалася задовго до війни, із газового зашморгу, із купівлі п’ятої колони, із шантажу й безплатного сиру в обмін на Севастополь, так і масовий опір, зокрема зі зброєю в руках, почався до безпосереднього вторгнення ворога. Він почався тут.

Читайте также:

Станцію столичного метро “Дорогожичі” пропонують перейменувати на “Бабин Яр”

П’яте: українське повстання нічим не нагадує “русскій бунт, бєссмислєнний і бєспощадний”. На Майдані відчувалася дивовижна самодисципліна, і її не можна пояснити лише надлишком якогось гормону в крові, що нібито змушував кожного поводитися підкреслено обережно й чемно. Це було свідоме самообмеження: барикади без потрощених шибок – це, хай там як, українське ноу-хау. Відлуння саме таких раціональної зосередженості, самоконтролю й відсутності найменшої істерики, запалу, жесту я потім бачив у солдатів на передовій. Тепер знаю, якими ми вміємо й можемо бути. Не завжди є, але можемо.

Шосте: захисники свободи завжди виграють естетично. Майдан навіть у найстрашніші хвилини був красивим, люди на ньому були гарними у прямому розумінні слова. Вочевидь, діяв специфічний добір, бо антимайданівці в Маріїнському парку, яких я бачив лише раз мигцем, навпаки, вразили мене своєю антропологічною потворністю. І це не вплив моменту, те саме через роки доводить холодна камера. Потім я в цьому переконувався кілька разів на фронті й у тилу: люди, які перебувають на світлому боці сили, привабливіші від емісарів пекла. Ти можеш довіряти своїм першим враженням. Правда красива.

Для мене Майдан – це передусім інструмент пізнання себе для України й українців. Інструмент випадковий, у чомусь вимушений, але досконалий. Тодішні відривчасті враження підтверджуються сьогодні. Кращої нагороди не треба.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"У нас начинается тяжелый период жизни: парламентские, затем еще страшнее - президентские выборы"

© А.Лукашенко

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Украинцы на карантине стали чаще смотреть новости и готовить

“Нагнути” світ. Путін може використати світову пандемію у війні з Україною

Секс рік по тому: чи змінилось наше життя з новим законом про статеву свободу

На Донбасі бойовики 13 разів обстріляли позиції ЗСУ, один захисник України зазнав поранення

В селе под Одессой устроили травлю женщине из-за вернувшегося с Чехии сына. ВИДЕО

Зеленський не тільки не припинив війну, але й погіршив ситуацію, – волонтер

Прикордонники перехопили українців, які втекли з обсервації та намагалися виїхати за кордон

В Украине зафиксировали уже 1308 случаев коронавируса, 37 – летальных

В Австрии запустили приложение Stopp Corona

Державний переворот, якого ми не помітили

Или жизнь, или смерть: почему Украине необходим жесткий карантин

Ракета SpaceX в третий раз взорвалась во время испытаний

Книжный питчинг для экранизаций продлил прием заявок

Віталій Портников: Козак змусив Єрмака зіграти в улюблену гру маніпуляторів

Кличко розповів, як “витіснить” зі столиці маршрутки

В столице Туниса нарушителей карантина “разыскивают” работы

Кинофестиваль в Карловых Варах открыл прием заявок на конкурс Eastern Promises

Зеленский такой же подельник Ермака, как и те, кто брал деньги за назначения, – мнение

Провайдеры в Крыму блокируют доступ к 20 украинским информационным сайтам, в том числе к UAinfo

Фонд Порошенко закупил сто тысяч защитных костюмов для медиков – Геращенко