USD28.2033

Складнопідрядна пропозиція: на яких умовах ГТС дістанеться Заходу

Верховна рада затвердила урядовий законопроект, який дозволяє закордонним компаніям орендувати вітчизняні магістральні газопроводи і підземні сховища газу, але без права їхнього відчуження. Тобто власником і оператором газотранспортної системи (ГТС) є держава Україна, яка володіє не менш як 51% акцій. А її партнерами зможуть бути лише компанії з країн Євросоюзу чи США. Остаточне рішення про участь такої компанії у статутному капіталі оператора ГТС ухвалюватиме Верховна рада. Аналогічну схему передбачено також для участі закордонних компаній у підприємстві на основі підземних газосховищ. Щоб реалізувати закон, на базі НАК «Нафтогаз України» мають створити два публічні акціонерні товариства – «Магістральні газопроводи» та «Підземні газові сховища України».

Головним лобістом ухвалення такого закону був прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він обґрунтовував свою ініціативу прагненням підвищити енергетичну безпеку країни і позбавити ГТС ризиків можливого переходу під контроль російського «Газпрому». За словами прем’єра, іноземні партнери будуть зобов’язані «розкрити всю інформацію щодо структури своєї власності й показати всіх бенефіціаріїв, які є власниками цієї компанії, а будь-яка зміна структури власності компанії, що виграла конкурс, можлива тільки за згоди української сторони».

Але найбільші нафтогазові компанії ЄС, на інтерес яких розраховує Кабмін, тісно співпрацюють із «Газпромом», маючи багаторічні чинні домовленості з російським монополістом на постачання газу (вони покривають близько 30% європейського ринку). Тому ймовірно, що впливу «Газпрому» на умови управління українською газотранспортною інфраструктурою не вдасться уникнути. Адже в ЄС досі не досягли мети щодо лібералізації енергоринку, задекларованої на початку 2000-х років. Єврочиновники без особливого успіху борються з експансією компаній-монополістів, що перешкоджають розвитку конкуренції, та шукають шляхи, як при цьому захистити свої інтереси.

«Газпром» широко використовує для цього механізм створення мережі дочірніх компаній на території Євросоюзу, що дає йому змогу оптимізувати оподаткування і спрощує ведення господарських операцій. Уже був прецедент, коли одну з таких структур український уряд намагався залучити до роботи на вітчизняному ринку, позиціонуючи її як європейську компанію.

2009 року Кабмін Юлії Тимошенко розпочав переговори із чеською фірмою Vemex про умови доступу до українських ПСГ та участі в проектах із модернізації ГТС, приховуючи, що це «дочка» «Газпрому». Таким перемовинам не завадила підписана також 2009 року у Брюсселі декларація з модернізації української ГТС. За її умовами, Київ взяв на себе зобов’язання з лібералізації газового сектору і, зокрема, виділення в самостійну господарську одиницю зі складу «Нафтогазу України» оператора ГТС, а також надання третім сторонам доступу до ПСГ «на прозорих комерційних умовах і під контролем органа-регулятора». Такі перетворення мали відкрити двері для припливу західних інвестицій в український газовий сектор. Передбачалося, що до 2010 року вони стануть реальністю.

Цьогоріч активізувати здійснення планів щодо лібералізації газового ринку й української влади підштовхнула політична й економічна криза у взаєминах із Росією. Одним із головних її наслідків стало припинення поставок російського газу за контрактом між «Газпромом» і «Нафтогазом». Щоб уникнути дефіциту палива, НАК взявся розвивати реверсні поставки з території ЄС. Для збільшення їхніх обсягів у суботу, 16 серпня, оператор магістральних газопроводів Словаччини – компанія Eustream – почне тестування газопроводу «Вояни – Ужгород», що дасть змогу визначити його реальну пропускну здатність і вже через два тижні, із вересня, приступити до його комерційної експлуатації. Щодо постачання за цим маршрутом «Нафтогаз» має домовленості з німецьким концерном RWE, який планує транспортувати 8,8 млн куб. м газу на добу. Такий же обсяг газу вже поставляють в Україну з Польщі та Угорщини. А в окремі дні червня поточного року реверсні поставки тільки з Угорщини перевищували 9 млн куб. м на добу.

Читайте также:

Мы исчезаем: Украина попала в черный список

Розвиток такої співпраці не лише дасть змогу задовольнити попит українських споживачів на газ і розширити коло його постачальників, а й підвищить інвестиційну привабливість української газотранспортної інфраструктури. Європейський бізнес цікавлять можливості українських ПСГ: їхні потужності готові прийняти на зберігання 15 млрд куб. м газу. В «Укртрансгазі» підрахували, що оренда ПСГ закордонними компаніями може збільшити надходження до держбюджету України на понад $60 млн. А після того, як Україна ратифікує Угоду про асоціацію з ЄС, на що очікують у вересні, доходи від надання послуг зі зберігання газу перевищать $1 млрд. Вони зростуть завдяки уніфікації принципів тарифоутворення в Україні та Євросоюзі, що дасть змогу підвищити вартість експлуатації ПСГ для контрагентів «Нафтогазу».

Експерти, яких опитав Forbes, вважають, що такі перспективи додають оптимізму нинішній українській владі та її прихильникам у реалізації планів з реформування газового ринку. Але в них немає цілковитої впевненості в тому, що у стислі терміни буде розв’язано поточні проблеми стабільного забезпечення внутрішнього ринку дефіцитним газом і гарантовано енергобезпеку країни. 

«Парламент не дає гарантій щодо порятунку ГТС, але створив інструмент»

Складнопідрядна пропозиція: на яких умовах ГТС дістанеться Заходу

Читайте также:

Месяц неопределенности: политические тенденции апреля

Ігор Єремєєв, уповноважений представник депутатської групи «Суверенна європейська Україна»

Наше завдання стосовно ГТС − зробити партнером могутню світову компанію, яка могла б на рівні вести переговори з «Газпромом» щодо ціноутворення на газ та умов його транзиту.

На жаль, НАК «Нафтогаз» і український уряд не можуть сьогодні розмовляти з російським постачальником на одному рівні, тому ми повинні додати собі ваги завдяки підтримці західних партнерів і посилити аргументи. У цьому є логіка, але чи отримаємо ми результат − я не впевнений.

Зміни, запропоновані урядом, були направлені на те, щоб уникнути такої ситуації, коли керівна компанія отримає можливість закритої, таємної приватизації ГТС і ПСГ. Наприклад, якщо вже виконано 25% реконструкції та ремонту, то компанія, яка керує підприємством, має першочергове право на приватизацію. Такі правки в підсумковому варіанті закону враховуються.

У мене лишилося занепокоєння, що Верховна Рада, за умовами закону, узгоджує рішення з приводу доступу тих чи інших компаній до участі в конкурсі на оренду ГТС і ПСГ.

Сьогодні ми дивимося на це питання з боку нинішнього складу парламенту. І що б не говорили, але цей склад збалансовано. У ньому є і провладна більшість, і опозиція, і позафракційні депутати. Це створює передумови для дискусії, обговорення. А значить, немає передумов для диктатури та узурпації влади. Але якщо будуть перевибори, і якась політична сила отримає в парламенті жорстку більшість, яка підтримуватиме єдину думку, без оглядки, за будь-яким законопроектом, тоді Верховна Рада зможе допустити до конкурсу непрозору компанію. Однак і при такому розкладі прихованої приватизації вдасться уникнути.

Будь-яке питання, що виноситиметься в зал парламенту, обговорюється публічно. Суспільство буде це контролювати, і в разі чого − збереться під стінами парламенту не одна тисяча людей, які не дадуть можливості тому ж «Газпрому» стати керівною компанією.

Читайте также:

Україна й НАТО: 10 років після Бухареста

Парламент не дає гарантій щодо порятунку ГТС. Прийнявши закон, парламент створив інструмент. І тепер Кабмін може діяти. Далі вже знадобиться талант уряду, вміння наводити аргументи для створення сприятливих інвестиційних умов, які зацікавлять великі міжнародні компанії брати участь в експлуатації ГТС. Але цього може й не статися.

Ми даємо можливість оператору орендувати газотранспортну інфраструктуру. При впорядкованій системі виконавчої влади 51% акцій, які залишаються у власності у держави, цього абсолютно достатньо. Але у нас є проблема − деякі наші чиновники за один долар можуть продати половину України. Такі питання не зникають за один день.

«Уряд діє неефективно і нераціонально»

Складнопідрядна пропозиція: на яких умовах ГТС дістанеться Заходу

Микола Рудьковський, член комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки

Верховна Рада багато разів приймала безглузді закони, але такого безвідповідального рішення я ще не бачив.

Прийнято закон, який має на увазі можливість передання української ГТС в управління зарубіжним компаніям без гарантій та умов забезпечення поставок газу для України. Також для України досі є ризик будівництва обхідних газопроводів для транспортування російського газу. Перш за все, це стосується проекту «Газпрому» «Південний потік».

Чи достатньо українській державі володіти 51% акцій, щоб контролювати підприємства-оператори ГТС і ПСГ? Для відповіді на це питання досить згадати про найбільшу державну компанію «Укрнафта», в капіталі якої 51% акцій також належить державі (близько 42% акцій перебуває у структур, афілійованих із групою «Приват», менеджмент якої управляє компанією і блокує проведення зборів акціонерів і прийняття рішень із виплати дивідендів − Forbes).

Думаю, уряду необхідно було провести переговори з Єврокомісією, а також безпосередньо з Болгарією, Румунією, Грецією, Австрією, Німеччиною, з усіма країнами, які зацікавлені у будівництві «Південного потоку», і запропонувати їм стати міноритарними акціонерами в компанії-операторі української ГТС, виконавши при цьому дві умови. По-перше, вони відмовляються від підтримки «Південного потоку». По-друге вони переходять на закупівлю російського газу на кордоні України з РФ. Завдяки такому підходу ми отримали б високу гарантію того, що Україна буде забезпечена газом і транзитними доходами.

Але Кабмін пішов іншим шляхом. Тому всім громадянам України я хочу сказати: закуповуйте дрова і вугілля. Тому що через непрофесійні рішення і пропозиції уряду цієї зими ми залишимося без тепла. Газ у підземних сховищах закінчиться наприкінці грудня, і в січні у нас в багатьох містах повториться історія міста Алчевська, який кілька років тому залишився в морози без опалення. Будуть сотні Алчевськів по всій Україні. Тому що уряд неефективно і нераціонально готується до зими. Газ, який Кабмін розраховує закачувати з вересня, потрібно було закачувати влітку, коли є надлишок ресурсу в Європі. З жовтня надлишку вже не буде.

«Умови прийнятого закону − загальносвітова практика»

Складнопідрядна пропозиція: на яких умовах ГТС дістанеться Заходу

Сергій Пашинський, член комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, заступник голови фракції ВО «Батьківщина»

Приватного оператора для управління українською ГТС не буде. У законі сказано, що створюється оператор ГТС, де 51% акцій залишається у власності держави Україна. А 49% буде у компанії, яка займається профільною діяльністю на території ЄС або США мінімум 3 роки. Це загальносвітова практика. Такими операторами можуть бути всі, хто відповідає кваліфікаційним вимогам.

У перспективі НАК «Нафтогаз України» розробить чіткі умови конкурсу, які передбачатимуть розкриття структури власності компанії. І якщо в цій структурі буде «Газпром», то Верховна Рада таку компанію не допустить.

Ми проголосували цей закон, і можливо, через кілька годин, наприклад, німецька компанія RWE захоче збільшити постачання газу в Україну. І це буде хороший сигнал, і я буду спокійним за цю зиму, як ми пройдемо майбутній опалювальний сезон.

Ми вступили в системні кризові відносини з Російською Федерацією. До цього моменту основну частину газу в Україну поставляла саме РФ. Починаючи з квітня, у нас іде не тільки збройне протистояння, війна з Росією, але й газова війна. Це війна відкрита: «Нафтогаз» у «Газпрому» газ не купує, «Газпром» «Нафтогазу» газ не постачає. Компанії ведуть розгляд у Стокгольмському арбітражі. У нас претензії до них, у них претензії до нас, ця ситуація заблокована. І з наближенням зими вона не розблокується.

Мова не йде про те, що історія Алчевська набуде масштабів усієї країни. Уряд докладає титанічних зусиль, щоб мати можливість інтегруватися з Євросоюзом не тільки на папері. Адже можна прийняти будь-які закони, підписати будь-які домовленості, але на практиці − робити все навпаки або взагалі нічого не робити.

За матеріалами Forbes.ua.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В управлении государством главное – соблюдать все формальности, а на мораль можно и не обращать внимания. "

© Марк Твен

Ситуация в Азовском море: Жебривский сказал, зачем давит Путин

Ющенко нагадав, який він політичний банкрут і негідник – юрист

Как в “Бригаде”: у владельцев евроблях начали законно “отжимать” автомобили

Свиньи в селах живут комфортнее: скандал с киевским общежитием получил неожиданное продолжение

СМИ узнали, кто второй год охраняет Холодницкого

Как победить контрабанду?

Под Киевом квартиру чиновника затопило фекалиями: фото

Новинский: если кто-то скажет, что выбор кандидата от партии уже сделан, это неправда

Генштаб собирается ввести пропуски в зону ООС для волонтеров

Я розумію, що хоче сказати Ющенко і чому він став проявляти активність – журналіст

Супрун уволила врача, которая отвернулась от ветерана АТО

Доба на фронті: Противник 41 раз відкривав вогонь по позиціях наших військ, двоє вояків ЗСУ поранено

Ненавистный сорняк открыл охоту на аллергиков: как уберечься

“Союзпечать” умышленно уничтожает прессу, ради табачной выгоды

Осенью снайперы ВСУ получат канадские винтовки LRT-3: видео

Погода на 14 августа: Жара поджарит бока украинцам

Стащить и наврать: беглый “крепкий хозяйственник” Азаров верен своему стилю. ФОТОФАКТ

Активисты накрыли тайную секту коммунистов под защитой прокуроров и судей

Отдыхающие на пляже устроили жесткий самосуд над вором: видео

Новые санкции США ускорят деградацию нефтедобывающей отрасли РФ