USD28.2033

Соціальні тренди найближчого майбутнього

Соціальні тренди найближчого майбутнього

Розказувати про наукові та технологічні тренди найближчого майбутнього легко і приємно. Це робота вдячна з точки зору слухачів та оплатна з точки зору державних та корпоративних замовлень.

Розказувати про соціальні тренди найближчого майбутнього справа важка і невдячна.

Адже мало хто готовий всерйоз дискутувати в питанні різниці між 3d-копіюванням та аддитивними технологіями 4d-копіювання (створення матеріалів зі змінною формою) і 5d-копіювання (створенням 3d- і 4d- матеріалів на рівні структури – молекулярної, атомарної і т.д.).

А от щодо питання соціальних трендів найближчого майбутнього існує дуже багато претендентів на футурознання.

Фактично половина соціально активних людей думають, що вони є спеціалістами в соціальних технологіях.

Великий соціальний експеримент архаїзаційного агресування, що відбувається зараз в Росії, піддається обивательським оціночним судженням доволі часто.

Згодом вочевидь так само піддаватиметься обивательським оціночним судженням охлократично-ізоляціоністський волюнтаризм як соціальний проект нинішнього американського президента.

А от чи можливі позитивні соціальні зрушення майбутнього? Якими вони будуть та як їх оцінювати?

Давайте зафіксуємо важливу зміну за останні буквально 2-3 роки. На місце розчарування від стагнації впродовж останніх 20-ти років (1991-2011) прийшла стурбованість від того, що процеси наукових та технолог-інженерний проривів не супроводжуються соціальними інноваціями.

Гуманітарна деградація відбувається повсюдно в світі. Десь це дійшло до архаїзації (як от в Росі чи Ісламському світі), десь це знаходиться в стані нестійкого балансу (як от в Європі та Китаї), а десь деградація помітна лише на фоні науково-технологічних успіхів (як от в США).

Виникає фундаментальна проблема і таке ж глибоке запитання? Чому повсякчас в цивілізаційних кризах дуже часто лірики програють фізикам, тобто чому гуманітаристика зазвичай відстає від природничих науково-технологічних інновацій?

З точки зору сучасності можна побачити декілька причин цього явища? По-перше, науково-технологічні інновації завжди значно більш корпоратизовані, тобто віддалені від держави і від обивательської здебільшого громади, а значить більш вільні і водночас достатньо ресурсно забезпечені. По-друге, більшість гуманітаріїв зазвичай доволі сильно заангажовані (пропаганда в ЗМІ та підтримка наявних політиків), якщо не сказати різкіше –  соціально корумповані. По-третє, громада слабко розбирається в науці та технологіях, а от щодо гуманітарних питань завжди існує стійка суспільна думка, що являє собою доксичний бар’єр (набір соціальних шаблонів, упереджень та міфів), який важко подолати гуманітаріям-новаторам. Тобто, по-четверте, гуманітарії-новатори завжди маргінальні –  їм не дають лабораторій чи інвестицій, як науковцям чи інженерам-технологам. Зрештою, по-п’яте, в нових концепціях гуманітаріїв-новаторів правлячі класи бачать безпосередню загрозу, хоча насправді таку загрозу становлять саме наукові відкриття та технологічні винаходи без відповідного гуманітарного забезпечення.

Саме зараз ми можемо це спостерігати –  на фоні наукових відкриттів та технологічних інновацій гуманітарні досягнення виглядають дуже скромно. Тобто соціальна футурологія зараз породжується скоріше уявленнями про наслідки від науково-технологічних змін, а не соціальними проектами на основі складних теоретичних концептів.

Читайте также:

Это животное сознательно уничтожает государство: украинцы в ярости из-за «ультиматума» Новинского

Прості соціальні концепти у правлячих класів користуються широкою підтримкою, як от концепт архаїзації, локальної націоналізації (фашизації) чи територіальних імперій (неоколоніалізм) з масованим агресуванням суспільної думки.

Окрім того, можна вказати на три великі недоліки некерованих соціальних змін у світі:

1) відсутність процесу моніторингу соціальних інновацій в різних частинах світу;

2) відсутність процесу аналізу та дослідження цих соціальних інновацій та випрацювання соціальної політики щодо них;

3) відсутність процесу реалізації нової політики на рівні держави, корпорацій та громади.

В частині другій свого інтерв’ю «Под видом стратегий развития стали разрабатывать всякую туфту» Петро Щедровицький говорить, що такий інтегральний інструмент державних та муніципальних політики та управління як стратегія не працює в Росії. Можна сказати, що цей інструмент зараз не працює ніде –  навіть у Європі та США.

Це означає, що соціальний розвиток світу віддано на поталу стихії. І все, що ми можемо поки що робити, це вивчати цю стихію.
Отже один з напрямків соціальної футурології –  це моніторинг соціальних інновацій, що виникають в різних частинах світу. Ці соціальні інновації мають різне походження –  геополітичне, суспільно-конфліктне, технологічне, цивілізаційне і т.д.

Але у цих інновацій є цікава особливість –  коли вони з’являються, то вони не обов’язково помічаються ЗМІ, наукою, політиками. Але вони помічаються в повсякденності мережами громади, які транслюють їх різними способами в різні куточки планети, де вони в різних ситуаціях розповсюджуються і стають новою соціальною практикою.

Читайте также:

Юг Украины за год поменял мнение о миротворцах в Донбассе: опрос

Ще один напрямок соціальної футурології це віднайдення різних масштабних соціальних процесів, у яких час від часу з’являються помітні суб’єкти, що творять зміни світу. Це водночас Ілон Маск як масштабний інноватор останнього десятиліття, президенти Путін та Трамп в актуальний час як руйнівники існуючого світового порядку, українська громада (2014-2015), Китай та Ісламський світ зі своєю діаспорною стратегією впродовж останніх десятиліть.

Нарешті останній напрямок соціальної футурології – реалізація нової політики –  відбувається винятково у вигляді революцій та війн. Правлячі класи принципово не бажають нічого змінювати. І якщо відбувається руйнування соціального простору, вони просто тікають, ховаються і використовують заощаджені резерви для власного перечікування важких часів.

Всі ці соціальні процеси так чи інакше дозволяють говорити про соціальні тренди найближчого майбутнього.

1. Поява орбітальної економіки (Ілон Маск), та колонізація Марсу (США, Росія, можливо Китай і Європа), яка призведе до виходу людства за межі планети Земля і до появи єдиного людства та його позапланетних діаспор. Вперше має з’явитися аутсайт людства (погляд на себе ззовні, іншопланетна рефлексія земної цивілізації).

2. Вступ людства у відносини (і у конфлікт) зі штучним інтелектом, включаючи появу тілесно-мозкових імплантів, що призведе до двох взаємопов’язаних процесів –  поява нелюдського вільного агента (штучного інтелекту) та поява зміненої людини (транслюдини з імплантами та вбудованим у мозок штучним інтелектом, що робить можливим нові технології сприйняття зовнішньої реальності та доповнену реальність, нові технології мисленнєвої комунікації).

Читайте также:

“Россия исчезнет”: в Чонгаре волонтеры провели акцию

3. 3d-, 4d-, 5d-друк, який буде доповнювати постіндустріальне автоматичне масове виробництво індивідуальним трансіндустріальним виробництвом, що принципово змінить соціальну структуру виробництва, структуру робочого часу та принципи роботи та дозвілля.

4. Поява трансструктурних технологій (не тільки нанотехнологій, але і фемтотехнологій, квантових технологій), що значно змінить способи сприйняття реальності і наблизить Сингулярність як таку.

5. Заміна домінуючих вуглеводних джерел енергії на інші джерела, яка призведе до перерозподілу власності та влади у світі і відповідно змінить політичну карту світу.

6. Поява трансіндустріальних міст, яка змінить роль та функції міст як таких, що буде означати в тому числі появу нового типу міст (орбітальних, іншопланетних, розосереджених (мережевих)).

7. Роботизація виробництва, що робить значну частину людей непотрібними для індустріального і навіть для постіндустріального виробництва. Реальність роботів значно змінить саме суспільство – з’явиться роботична етика, право, економіка, політика і т.д.

8. Поєднання світу завдяки соціальним мережам Інтернет, що призведе до великих соціальних наслідків (посилення ролі мережевих громад). Самодостатні мережеві громади поступово стають все більш потужними і співставними за своїм впливом з державами та корпораціями. Водночас, будучи поєднані лише мережевим чином вони будуть існувати в світі державних та корпоративних системних ієрархій. Тобто в ідеалі потрібно разом з ООН (об’єднання держав), Давоського форуму (об’єднання корпорацій) створити і об’єднання самодостатніх громад.

Зверніть увагу, що всі ці технологічні інновації сформульовані разом з відповідними соціальними інноваціями, викликів яких правлячі класи просто не сприймають.

Більше того, можна впевнено стверджувати, що самі ці інновації стануть можливими лише там (в тій країні чи в тому середовищі), де для цього будуть готові відповідні соціальні умови. І решта країн (середовищ) змушені будуть відставати від країн-інноваторів не тільки в плані науково-технологічному, але і в плані соціальному.

Це можна побачити зараз на прикладі Інтернет. Сам по собі Інтернет з’явився і динамічно розвивається там, де соціальні умови готові до його використання найбільш ефективно (в США та в Європі). І навпаки, в Росії, в Китаї та тим більше в Ісламському світі ця технологія стримується, блокується та архаїзується, бо суспільство та держава до цього виявилися не готові.

Основні негативні ознаки кризового світу ми можемо бачити вже.

1. Деградація світових правлячих класів (їх нездатність прийняти соціальні виклики, запропонувати масштабні реформи не тільки на рівні держав, але і на рівні ООН, міжнародних корпорацій та мережевих громад).

2. Поява у світі гігантських тіньових капіталів, які існують завдяки офшорам та банківській таємниці, співмірні з ВВП багатьох держав світу і не можуть бути зліквідовані за існуючих міжнародних правил.

3. Наростання злиденності більшості громадян по світу в так званих нерозвинених країнах, руйнування середніх класів як опори розвинутих держав.

4. Актуалізація архаїчних форм соціальних організацій (націоналістична держава, імперія, родові, кланові чи мафіозні угрупування, нелегальні збройні формування та терористичні організації, бандитські угруповання та організована злочинність).

5. Агресування міжнародної політики і підвищення імовірності Великої Війни.

Відтак в світі виник не просто цифровий розрив, як це іноді пишуть. В світі виник саме цивілізаційний розрив.

Отже, відповідь на питання «чи науково-технологічні тренди майбутнього призведуть до позитивних змін?» невтішна. Без відповідних соціальних інновацій, звичайно ні. І нинішня світова криза є чудовою ілюстрацією цієї тези.

Основна проблема найближчого майбутнього

Сергій Переслєгін вважає, що соціальна адаптація і виробництво відповідних соціальних інновацій буде значно відставати від наукково-технологічних інновацій.

Головна проблема, яку бачить Переслєгін, це втрата смислу життя більшості людей. Тобто в рамках наявних і трансльованих ЗМІ та масовою освітою смислів життя більшість людей у світі вже є і ще більше стануть непотрібними.

Більше того, уявлення більшості представників правлячих класів теж вже давно не відповідають новій реальності, яка створюється на наших очах. Відтак правлячі класи все більше і більше наближаються до процесу примусової і жорсткої їх люстрації шляхом відсторонення від влади, маргіналізації і навіть фізичного знищення.

Тому в найближчому майбутньому найбільш затребуваною професією буде –  смислоконструктор, тобто професіонал, що здатен генерувати нові смисли життя в ситуації змінених уявлень про світ, про реальність, про людину та генерувати соціальні форми існування цих смислів. Це те, чого найбільше не вистачає сьогодні у світі.

Але головна технологічна проблема –  це створення центрів соціальних інновацій. Це неможливо зробити на державному рівні і всередині якої-небудь держави. Можливо це могли би бути гуманітарно-інтелектуальні середовища, виведені за межі власних держав-країн, у який-небудь анклав чи декілька анклавів.

Тому корпоратизації науково-технологічних інновацій має бути співставлений процес анклавізації гуманітарних інновацій. Можливо так вдасться обійтися без війни.

Сергій ДАЦЮК для UAINFO

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

В разі участі у виборах Вакарчук і Зеленський можуть допомогти Порошенку вийти у другий тур – політтехнолог

Запеченную семгу с грушей заказывали «на шару»: обновленное меню в столовой Рады шокирует ценами

Стерва консервированная: пропагандисты Кремля активно пиарят Тимошенко, в соцсетях заговорили о предательстве

Соседство с Охмадетом оказалось опасным: Холодницкий в ужасе от того, что нашли в помещении САП

Вінничанин здобув “Металеве серце України”

Заняться больше нечем: Шахов резко высказался о декоммунизации, указав на главный недостаток

Вакарчуку нельзя больше уворачиваться, неприлично – журналист

В России партия власти впервые за многие годы не сумела набрать решительного большинства

Вбивство Павла Шеремета. Слідство стоїть на місці. Відчуття небажання та необізнаності – журналіст

Сенат США схвалив виділення Україні 250 мільйонів доларів на потреби ВСУ

Роскошные наряды и дорогие украшения: в чем женщины-депутаты Рады ходят на «мужскую» работу

НАБУ против “НФ”: Попытка Сытника построить себе политическую карьеру

Начальника автодора Днепра поймали на мошенничестве на сумму более 1 млн грн

Отличный выбор: Известная журналистка стала пресс-секретарем Гриценко

На подогрев задниц нардепов: в Раде придумали, на что спустить деньги украинцев

Очередная “медвежья услуга” Путину от Шойгу и ГРУ

Блогер: Эрдоган остановил наступление на Идлиб – Россия сдалась

Донбасские псевдореспублики ярко доказали свою оккупационную сущность

Депутатом бути не зміг, а президентом – залюбки?

15 сентября может войти в историю украинской юриспруденции как день правовой капитуляции Украины перед Россией, – юрист