USD28.2033

Стара коаліція, новий уряд: мемо, як далі працювати з Німеччиною

Стара коаліція, новий уряд: мемо, як далі працювати з Німеччиною

Німецькі соціал-демократи переконливою більшістю таки схвалили коаліцію з ХДС. Тобто, нас чекає стара велика коаліція, але з новими обличчями в уряді. Зокрема й обличчями, які не лише здатні акомпанувати канцлеру Меркель, але й опонувати їй (як-то її відомий партійний опонент Єнс Шпан, якого було номіновано на пост міністра охорони здоров”я). Здавалось би, Україні можна було й далі рухатись за принципом: “Меркель залишається – все добре”. Але, на наш погляд, це було б хибною стратегією. Насправді, в України є два-три роки, щоб користаючись політичним покровительством Меркель навчитись, поміж тим, системно взаємодіяти з Берліном.

З огляду на потребу вибудувати більш всеохопний, а не персоналізований, Меркель-центричний діалог з Берліном, Центр “Нова Європа” розробив мемо для українського керівництва, рекомендації з якого змогли б втримувати наші відносини на певному рівні і за відходу (цілком ймовірно дострокового) Ангели Меркель з посту лідера партії ХДС та офісу федерального канцлера.

Щодо співпраці з Бундестагом:

– Суттєво посилити співпрацю з Бундестагом. Після того, як депутати, які традиційно опікувалися відносинами з Україною (Марілуїзе Бек, Франц Йозеф Юнг, Карл Георг Вельман, Гернот Ерлер, Франц Тьоннес, Віола фон Крамон-Тойбаде) не брали участь у виборах, Україні потрібно здобувати нових друзів у німецькому парламенті та активізувати міжпарламентську співпрацю, яка і раніше була слабкою ланкою двосторонніх відносин. Серед нових імен німецького Бундестагу, які вестимуть українське портфоліо, називають імена Франка Штеффеля (Frank Steffel, ХДС/ХСС), Нільса Шміда (Nils Schmid, СДП, член комітету у закордонних справах), Фрітца Фельгентроя (Fritz Felgentreu, СДП, речник з питань безпеки та оборони), Мануеля Заррацина (Manuel Sarrazin (Cоюз 90/Зелені)). Українській стороні міжпарламентської групи дружби варто виступити з ініціативою візиту до України німецьких парламентаріїв, які відповідатимуть за зв’язки з Україною. З українського боку склад міжпарламентської групи варто переглянути, включивши до неї найбільш мотивованих та спроможних посилити двосторонні відносини депутатів.

– З огляду на велику кількість нових представників Бундестагу, доречно запровадити Дні України в Бундестазі: брифінги та обговорення для зацікавлених депутатів з колегами з України, представниками українського уряду, аналітичних центрів, громадськими активістами, відомими у Німеччині культурними діячами.

– Депутати Верховної Ради мають ініціювати діалог з депутатами Європейського Парламенту від Німеччини, які відповідають за відносини з Україною та Східною Європою, оскільки між партійними “сім’ями” Європейського Парламенту та німецькими партіями існують тісні зв’язки. Це особливо стосується Європейської народної партії, соціальних демократів, зелених та лібералів.

Щодо співпраці з урядом та позаурядовими політичними силами:

– Відразу після формування уряду в Німеччині ініціювати третій візит держсекретарів німецьких відомств до України. Цей формат вже продемонстрував свою ефектвність на рівні співпраці між окремими відомствами, але має значно потужніший потенціал. Повинен бути продемонстрований інтерес зовсім іншого рівня з боку українських міністерств до подібних візитів і співпраці.

Читайте также:

Мы на вашей стороне: появилось решение, которое сильно расстроит Путина

– Розробити і погодити із новим німецьким урядом чіткий набір індикаторів щодо проведення реформ у ключових сферах, передусім у сфері антикорупції, для вимірювання прогресу України (можливо, у формі інфографіки). Для Німеччини особливо важливі такі сфери реформ: юстиція та верховенство права (реформа судів, прокуратури та правоохоронних органів) та боротька з корупцією.

– Українським політикам, дипломатам варто поглиблювати свою співпрацю з позаурядовими політичними силами Німеччини – в першу чергу йдеться про Вільних демократів та Зелених. Представникам України важливо проводити зустрічі з лідерами цих партій під час візитів до Берліна. У діалозі з Вільними демократами особливо важливо робити наголос на можливостях для бізнесу, які може запропонувати Україна. Щодо Партії зелених, їм варто нагадувати про важливість їхньої ролі промоутерів східно-європейських демократій та посилатися на їхню власну історію “прямих демократів” (“Вasisdemokraten”)

– Німецькі політичні фонди (Фонд Конрада Аденауера, Фонд Фрідріха Еберта, Фонд Генріха Бьолля, тощо) усі мають представництва в Україні і відкриті до співпраці з представниками української влади та громадянського суспільства з багатьох питань двостороннього порядку денного. Вони можуть стати місточками до німецького політикуму, який українські представники можуть використовувати, навіть знаходячись у себе вдома. Окрім того, політичні фундацї на кшталт Федеральної агенції з громадянської освіти (Bundeszentral fuer politische Bildung) можуть бути партнерами для проектів у німецьких землях.

Читайте также:

Украина стратегически важна для ЕС из-за влияния Китая – Польша

– Надавати більше ресурсів українському дипломатичному персоналу, який відповідає за двосторонні відносини. Беручи до уваги стратегічну важливість Німеччини для України, кількість дипломатів має бути більшою, ніж в інших країнах Західної Європи.

– Україна завоює більше друзів у Німеччини, якщо розробить та презентує Візію з реінтеграції Донбасу, яка охоплювала б, зокрема питання взаємодії з українськими громадянами, що живуть на окупованих територіях, як основу для реінтеграції після того, як Росія покине цю територію. Одним з пунктів двостороннього порядку денного також може бути відбудова Донбасу (на підконтрольних уряду територіях). Частково німецька допомога може надходити через Німецьку агенцію з міжнародної співпраці (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ)), якщо тільки вона матиме відповідний мандат. Важливість надання їй такого мандату новим парламентом може бути підкреслена українськими членами парламенту у діалозі з німецькими колегами.

Щодо взаємодії з німецькими землями:

– “Децентралізувати” взаємодію з німецькими землями, особливо східними, де рівень підтримки України є нижчим, ніж у центральному уряді. Включати столиці земель у візити українських делегацій. Запросити лідерів земель приїхати до України для ознайомлення з потенціалом співпраці, а також на Донбас. Рекомендації колишнього прем’єра Саксонії, спеціального представника Уряду Німеччини з питань реформи децентралізації Георга Мільбрадта мають бути враховані. Його досвід залучення до реформ в Україні важливо позиціонувати як лише початок залучення колишніх керівників східних земель до реформ в Україні, а не як кінець подібного експерименту.

Читайте также:

Когда Рада запустит Антикоррупционый суд: прогноз Парубия

– Важливо запровадити взаємні поїздки українських та німецьких депутатів на виборчі округи. Це є важливою можливістю донести інформацію про ситуацію в Україні у німецькі регіони (землі).

– Не варто забувати про партнерство між містами. Чимало парламентаріїв із обох сторін обрані на виборчих округах, до яких входять міста із більш-менш розвинутими міжміськими партнерствами. Для прикладу, Нільс Шмід походить із Фільдерштадта, який має встановлені партнерські відносини з Полтавою – він навіть провів частину своєї молодості в Полтаві. Рідні міста німецьких і українських депутатів можуть стати острівками співпраці, якщо з обох сторін промоцією цих партнерств займатимуться віддані люди.

– Разом із німецькими аналітичними центрами слід розробити пояснювальну записку (коментар) щодо того, чому санкції щодо Росії мають залишатися і навіть посилюватися. Опублікувати документ в провідних локальних мас-медіа східних земель (Бранденбург, Мекленбург-Передня Померанія, Саксонія, Саксонія-Ангальт і Тюрингія), чиї лідери недавно виступили зі зверненням скасувати санкції щодо Росії. Аналогічний документ для поширення у Німеччині варто підготувати і щодо Північного потоку-2.

Щодо бізнес-зв’язків:

– Україні варто надати максимального сприяння німецькому бізнесу для здійснення інвестицій за принципом “нуль перешкод для кожного німецького інвестора”. Зокрема, уряд повинен і надалі сприяти роботі Німецько-української торговельної палати.

Щодо безпекової співпраці:

– Україні варто продовжувати співпрацю з Німеччиною у безпеко¬вій сфері, не фокусуючись на темі інтеграції до НАТО. Українська і німецька армії, проходячи процес модернізації, можуть знайти чимало сфер для кооперації, щонайменше гуманітарного спрямування. Інша справа співпраці – діалог щодо створення миротворчої місії ООН на окупованих територіях східної України.

Щодо співпраці між громадянським суспільством та культурної дипломатії:

– Запуск Українського Інституту як кращого місця для промоції України в Німеччині – давно очікувана подія. Такий простір має також бути пов’язаним із уже наявними ініціативами, які стосуються України.

– Україна повинна брати до уваги високий вплив позаурядового сектору на прийняття рішень у Німеччини – журналістів, аналітичних центрів. Українські політики, дипломати мають продовжувати активну співпрацю з провідними мас-медіа, а також мозковими центрами (набуває ваги у формуванні двостороннього порядку денного Українсько-німецький експертний діалог, започаткований у червні 2017 року Німецькою Радою Зовнішньої Політики (DGAP) і Міжнародним Фондом “Відродження”). “Український Хаб” в Інституті європейської політики також активний і просуванні України в Німеччині. Zentrum Liberale Moderne запустив проект “Ukraine verstehen” (“Зрозуміти Україну”), мета якого полягає в публікуванні статей про Україну – він дозволяє робити свій внесок і українським авторам. Потрібно розвивати зв’язки між неурядовими організаціями, організовуючи навчальні візити до України із залученням представників німецької академічної сфери, де досі бракує авторів по Україні.

– Залучати українських письменників та інтелектуалів, популярних та знаних у Німеччині (наприклад, Сергія Жадана, Катю Петровську, Андрія Портнова, тощо) як “народних послів України” і запрошувати їх виступати на публічних заходах у Німеччині. Особливо важливо проводити такі заходи у німецьких землях, а не тільки у столиці.

– Для посилення двосторонніх контактів між молоддю, Україна могла б запропонувати створення українсько-німецької молодіжної організації (“Jugendwerk”), на кшталт аналогічної польсько-німецької молодіжної структури

– Переважна більшість німецьких газет та ТБ-каналів досі не мають власних кореспондентів в Україні, а новини по Україні пишуться з Варшави або Москви. Україна має лобіювати відкриття постійних корпунктів ключових німецьких ЗМІ в Україні.

– Варто використати потенціал Фіналу Ліги Чемпіонів 2018 для промоції туристичного потенціалу та культури України серед німецьких десижн- та опініонлідерів, особливо в ситуації виходу у фінал Ліги німецької команди. Деякі з яких вже планують свої візити до України саме у дати фіналу Ліги чемпіонів.

Центр “Нова Європа” висловлює вдячність Йоргу Форбрігу, Марселю Рьотігу, Вілфріду Їльге, Сюзанн Стюарт, а також іншим німецьким співрозмовникам, які хотіли зберегти анонімність, за їхній внесок у підготовку цього мемо.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

Кто вместо Кучмы: на заседание в Минск поехал советник президента

Россия на правильном пути. Осталось выйти еще из ООН и других мировых организаций

Главное за ночь: адская авария украинского самолета и безработный Илон Маск

Кулеба: Страшилки России в адрес Совета Европы – баян

Для яких цілей Москва пішла на розрив з Константинополем

Украинцы смогут менять оператора и оставлять прежний номер: стало известно, когда

Ветеран АТО принес присягу народного депутата в Верховной Раде

Кремль открыл новый фронт в противостоянии с США

Пожар в Ичне и не только: сколько миллиардов украинцы заплатили за халатность на арсеналах

За 2,6 млрд: Минобороны показало новые общежития для военных

Кто на самом деле виноват в историческом поражении ХСС в Баварии

Ерофеев день 17 октября: история и традиции праздника

Рада не сдала Вилкула

Азовское противодействие российским угрозам со стороны оккупированного Крыма

На 94 млрд грн менше: чи вистачить українцям бюджету на пенсії і зарплати

Россия направила в Азовское море два боевых корабля

“Треба визнати правду – націоналізму в Україні не існує”, – політолог

Все свое носите с собой: в киевском супермаркете наладили схему воровства, охрана бессильна

Порошенко высказался о передаче Андреевской церкви

Промовиста арифметика провального голосування за зняття недоторканності з Вілкула