24 українських військовополонених залишаються під російським арештом ось уже 100 днів після нападу Росії на українські морські судна поблизу Криму
Міжнародна спільнота засудила поведінку РФ, але досі санкції були для країни все одно що «голка для слона», за словами Миколи Полозова, координатора адвокатів, які представляють інтереси 24-х військовополонених.
Моряків утримують у слідчому ізоляторі Лефертово в Москві, де «слідчі» ФСБ стоять на заваді організації візитів чи телефонних дзвінків. Це, вочевидь, є частиною безперервного психологічного тиску.
Як повідомлялось, ФСБ застосовувало свої стандартні (й незаконні) методи від самого початку, і змусило трьох моряків заявити на камеру, що вони «нелегально перетнули російський державний кордон». Українське керівництво відповіло повідомленням про підтримку, натякнувши, що методи, використані для здобуття таких «зізнань», очевидні.
Найважливіше, що протягом 15 днів із часу затримання була організована команда адвокатів – по одному на кожного. Полозов пояснює, що першим завданням було запобігти заплутуванню та дезорієнтації моряків з боку російської влади та офіцерів ФСБ, особливо враховуючи «жорстку психологічну обробку», якій піддають арештованих. ФСБ проводило «переговори» з кожним, вибиваючи зізнання у злочині чи свідчень проти інших. У деяких випадках у камери підсаджували спеціально навчених людей.
«Наші адвокати спроміглись пояснити всім військовополоненим, що їхня позиція опирається на Третю Женевську конвенцію (щодо поводження з військовополоненими). Всі моряки заявили і слідчим, і судам, що вони знаходяться під захистом положень цієї Конвенції та є військовополоненими». Протягом «слідчих дій» та слухань у суді адвокати також додали важливу резолюцію, прийняту Парламентською асамблеєю Ради Європи, яка не тільки вимагає негайного звільнення, а й констатує, що з моряками мусять поводитись відповідно до Женевських конвенцій, включно з тією, що містить положення щодо військовополонених.
Величезних зусиль коштувало забезпечити пораненим військовополоненим належне медичне лікування, що, як каже Полозов, насамкінець виявились успішними. Поранених мають розмістити в цивільну лікарню для огляду, і Полозов сподівається, що їхнє лікування продовжиться.
Адвокати також працюють над першим пакетом документів для індивідуальних скарг до міжнародних інстанцій, включаючи Європейський суд з прав людини. Документи передадуть команді українських юристів, які працюють у цьому напрямку.
Моряки тримаються добре, але величезний тиск здійснюється на них та їхні сім’ї, так само як і у випадку з усе більшою кількістю українських політв’язнів, затриманих в окупованому Криму та Росії.
Якщо Росія досі намагається робити вигляд, що політв’язні винні чи під арештом за підозрою в скоєнні «злочинів», будь-яке протиправне витягування «зізнань» від затриманих моряків закінчиться нічим. Росія безсумнівно порушила міжнародне законодавство, протаранивши та обстрілявши українські морські судна 25 листопада, заразом ув’язнивши членів екіпажу.
Насправді, поведінка Росії була настільки категорично протиправною, що президент РФ Володимир Путін мав би шукати вихід із цієї кризи. Так вважає Ілля Пономарьов, екс-депутат Російської думи, якого почали переслідувати після того, як він проголосував проти анексії Криму.
«Мені здається, що ці моряки для Путіна швидше проблема. Якщо заручники для нього – це бізнес, і він цілком свідомо тримає людей в полоні, щоб торгуватися, то тут моряки – небажані бранці. Тепер весь світ, який збирався пом’якшувати санкції, натомість їх посилює», – каже Пономарьов.
Він вважає, що Путін сам загнав себе в пастку. Якщо він визнає моряків військовополоненими, що Росія наразі робити відмовляється, тоді такий же статус мають отримати й інші ув’язнені, а це вже визнання того, що між Росією і Україною йде війна. Якщо він просто звільнить їх, не визнавши як військовополонених, то чому ж йому не зробити те саме з іншими українськими політв’язнями? Оскільки Путін не може так ризикувати, Пономарьов вважає, що він муситиме чекати «суддівські рішення».
І хоча немає ніяких доказів того, що Путін має на думці будь-який інший план, цей видається явно провальним. Навіть якщо моряки знаходились у російських територіальних водах – а насправді судно зазнало неабияких ушкоджень від російського бомбардування майже напевне в міжнародних водах – виправданню російської поведінки і тоді не було б.
Всі коментатори, включаючи Полозова та кореспондента УНІАН у Москві Романа Цимбалюка, вважають, що тут безсумнівно має бути політичне рішення, і воно має іти від Путіна. Здається, вкрай малоймовірним, що це станеться перед президентськими виборами, так як Путін досить ясно дав знати, що не зробить нічого, що би зіграло на користь нинішньому президенту та одному з кандидатів, Петру Порошенку.
До того часу хлопці будуть в полоні майже рік. Майже рік – це надто багато, хоча й менше, ніж для більшості російських політв’язнів й українських солдат, ув’язнених контрольованими Росією бойовиками в окупованому Донбасу.
Повну версію колонки автора читайте на НВ
