Особисту зустріч новообраного президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним в Штатах, схоже, розглядають як одну з можливостей зупинити війну в Україні. Та в українців (не безпідставно) є в цьому великі сумніви.
Вже кілька тижнів шириться інформація про те, що після інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа (20 січня) «дуже швидко» відбудеться його зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним. Ще у якості кандидата в президенти Трамп не переставав заявляти, що має гарні стосунки «з Володимиром», тож, на відміну від свого попередника Джо Байдена, зможе з ним домовитись.
Після обрання, на своїй першій прес-конференції, обраний президент США заявив, що знає: «Путін хотів би зустрітися». А за кілька днів, спілкуючись з губернаторами-республіканцями, додав: «Ми це організовуємо».
В Кремлі, своєю чергою, зазначили, що «Москва вітає бажання Трампа вести діалог». Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков також додав, що попередні умови для діалогу не потрібні, мовляв, все залежить від політичної волі США. А дії з організації контактів Трампа з Путіним почнуться, коли перший вступить на посаду президента після інавгурації.
Відео дня
До речі, коли йдеться про «контакт», вочевидь, мова не лише про зустріч тет-а-тет.
«Я очікую щонайменше дзвінка протягом найближчих днів або тижнів», — зазначив висунутий Трампом на посаду радника з нацбезпеки Майкл Волц.
В Кремлі, своєю чергою, зазначили, що «Москва вітає бажання Трампа вести діалог» / фото ua.depositphotos.com
Диктатору ніде не раді
З одного боку, Дональд Трамп ніколи не приховував свого захоплення Путіним й своєю можливістю «по-дружньому» з ним поговорити. З іншого боку, з останньої такої зустрічі минуло вже шість років, і за цей час багато чого змінилося. Зокрема, Путін став ізгоєм для цивілізованих країн через виданий щодо нього ордер Міжнародного кримінального суду. Тож, найперше питання — щодо майданчика для потенційної зустрічі лідера США з міжнародним злочинцем з РФ.
«Багато країн пропонують свої послуги як місця, де гіпотетично можна провести контакти. Але поки що про це говорити передчасно. Поки що ніякої предметної підготовки немає», — зазначив нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков.
Але в реальності «багато країн» — не так і багато. Одна з них – Сербія.
«Оскільки я бачу, що деякі люди пропонують своє місце для зустрічі Путіна і Трампа, я хотів би вперше офіційно сказати, що Сербія зацікавлена бути місцем такої зустрічі», — зауважив президент Сербії Александр Вучіч.
За його словами, Сербія є країною: де симпатизують обом лідерам; яка може гарантувати «повну безпеку» обом; і яка є незалежною, адже перебуває поза військовими блоками – НАТО та ОДКБ.
Друга країна, яка зголосилася організувати таку зустріч, є Швейцарія. Речник МЗС країни Ніколя Бідо заявив, що після проведення в Бюргенштоку першого Саміту миру (ініціатором якого була Україна, — УНІАН), Швейцарія регулярно давала зрозуміти Україні, Росії та США, що готова «підтримати будь-які дипломатичні зусилля, спрямовані на встановлення миру».
Але якщо йти за буквою закону, то на виконання ордера МКС Швейцарія мала би заарештувати Путіна (країна підписала Римський статут). Та речник МЗС пояснив: якщо візит клієнта Міжнародного кримінального суду стосується організації мирних перемовин, то уряд Швейцарії має право зробити виняток.
Путін став ізгоєм для цивілізованих країн через виданий щодо нього ордер МКС / скриншот
Миру – «мир»
Насправді тема миру, заради якого з Путіним все ще готові говорити на Заході, дуже зручна саме російському диктатору.
«Путін зараз не хоче результативних переговорів. На першому етапі йому важливо: зустрітися з Трампом і показати, що з ним говорять; спробувати зірвати перший раунд переговорів руками України. І він буде пробувати це робити», — зазначає політолог Вадим Денисенко.
Сигналів щодо справжніх намірів Кремля, останнім часом більше, ніж достатньо. Мова і про підписання угоди про стратегічне партнерство з Іраном, і про «неформальне» протистояння з НАТО в Балтійському морі, і про намагання отримати в Європі якомога більше проросійських політиків у владі.
Росія не соромиться озвучувати свої плани і прямим текстом. Чого тільки вартують одкровення очільника російського МЗС Сергія Лаврова чи колишнього секретаря Радбезу РФ, помічника Путіна Миколи Патрушева. Тут і бажання «закрити питання» НАТО в Україні (при цьому, дивує показова сліпота стосовно НАТО на Балтиці), і намагання «відновити права» росіян (включно з «канонічною церквою»), але головне – Росія не збирається повертати окуповані території України. Ба більше, й самої України не має існувати.
Річ у тім, що основна ціль Путіна – формування нового глобального порядку – не передбачає ніякої України чи переговорів з нею. Кремль не бажає говорити і з Європою чи Великою Британією – лише з Білим домом. Тож, якщо Путін зустрінеться з Трампом, він говоритиме саме про це.
«Умови (домовленостей з Трампом) будуть озвучені Путіним вже на самій зустрічі. І розпочне він не з України. Він говоритиме про розподіл «зон впливу» і принципи взаємодії між ними. А вже у цьому контексті згадає й про Україну», — наголошує політолог Володимир Горбач.
Умови домовленостей з Трампом будуть озвучені Путіним вже на самій зустрічі / скріншот
Чим тиснути на Росію
Найгірше для України в цій ситуації, що США, в намаганні зупинити російську агресію, більше готові тиснути на Київ, ніж на Москву. Україна, в уяві американських високопосадовців, має стабілізувати лінію фронту, зокрема, поповнивши армію шляхом зниження мобілізаційного віку, ймовірно, відмовитись від євроатлантичних перспектив, а також пошукати гарантій безпеки (читай – фінансування і зброю) в Європі.
Які ж «важелі впливу» при цьому будуть застосовуватись щодо Росії? Тут конкретики майже немає, більше здогадки.
Приміром, за словами політолога Вадима Денисенка, бажання домовлятися про припинення вогню може з’явитись у РФ після суттєвого зниження цін на нафту. А цього неможливо досягти швидко і, що найважливіше, необхідна підтримка головного гравця Організації країн-експортерів нафти – Саудівської Аравії.
Керівник моніторингової групи по санкціях та свободі судноплавства Андрій Клименко додає, що Росія, своєю чергою, веде геополітичну гру на підвищення світових цін на нафту. Він нагадав, що вже у вересні 2024 року у світових медіа з’явились перші повідомлення про можливу передачу Росією протикорабельних ракет хусістським екстремістам – для обстрілів суден в Червоному морі.
«Отже, можна прогнозувати, що хусітським партнерам російських агресорів поставлено завдання в потрібний час здійснити потужну серію атак на танкери в Червоному морі з метою створення панічних настроїв на біржах і підвищення світових цін на нафту», — зазначив він.
Допомогти втихомирити Путіна може й Китай. Але це можливо у разі домовленостей КНР з США. І ця версія зараз виглядає зовсім фантастично, з огляду на те, що Трамп планує відновити протистояння (торгівельну війну) між Вашингтоном і Пекіном. Зокрема до Конгресу США готуються внести законопроєкт, який передбачає підвищення мит на китайські товари…
Бажання домовлятися про припинення вогню може з’явитись у РФ після суттєвого зниження цін на нафту / Ілюстрація Reuters
Про Україну без України
Не можна виключати, що ніякої зустрічі Трампа з Путіним взагалі не відбудеться. За словами політолога Володимира Волі, це може вирішитись за підсумками європейського турне спецпредставника Трампа Кіта Келлога. Мовляв, якщо Путін і надалі наполягатиме на своїх старих ультиматумах, зокрема щодо виведення НАТО з країн, які стали членами Альянсу після 1997 року, то «навіщо Трампу така зустріч».
«Поки що ми маємо справу з баченням потенційної зустрічі від окремих представників команди Трампа. Мова про те, що, заради виконання обіцянок новообраного президента США про припинення війни, він повинен зробити відповідні пропозиції Зеленському та Путіну, а також зустрітися з ними», — розмірковує він.
Крім того, говорити про зустріч – це одне, а провести – зовсім інше. Приміром, під час попереднього президентського терміну Трампа, переговори з Путіним в Парижі у 2018 році зірвались на тлі виходу США з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. А від зустрічі з російським диктатором на саміті «Великої двадцятки» в Буенос-Айресі Дональд Трамп відмовився через затримання Росією українських моряків в Керченській протоці…
І навіть якщо не брати до уваги знамениту фразу про «цінність» домовленостей з Росією, яка ніколи їх не виконує, намагання США все ж знайти ключ до «загадкової руської душі» Володимира Путіна зовсім не означає, що після його гіпотетичної розмови з Трампом російська агресія нарешті припиниться. Три попередні зустрічі між ними відбувались на різноманітних міжнародних майданчиках: на саміті «Великої двадцятки» у Гамбурзі у 2017-му, на саміті «Росія-США» у Гельсінкі у 2018-му, та на саміті «Великої двадцятки» в Осаці у 2019-му. Кожен раз Україна була в переліку тем, які обговорювались. Та чи стали ці зустрічі «проривними»? Вочевидь, ні.
А намагання надати якісь гарантії безпеки не жертві, а агресорові, призвели до того, що Росія лише збільшила свої апетити – після безкарної анексії Криму та окупації частини Донбасу, замахнулася вже на всю країну. Тож усім, хто планує домовлятись з Путіним зараз, треба тримати в голові те, що одразу після переговорів РФ готуватиме нову версію вторгнення. І, ймовірно, зачепить не лише Україну.
Тетяна Урбанська, Ярослав Конощук