USD28.2033

Тваринна ферма громадянської освіти

Тваринна ферма громадянської освіти

Теплого погожого дня 31 березня 2002 року вже яскраво світило весняне сонечко. Саме того дня, у 18 річному віці, я вперше переступив поріг рідної школи №3 міста Нетішин Хмельницької області в якості виборця!

Вперше зі шкільного випускного вдягнув костюм та краватку, тому що батьки сказали, що сьогодні важливий день і так треба, пише Ярослав Коваленко спеціально для УП.Життя.

Дорогою до школи бачив багато інших людей, що немов на Паску, теж йшли красиво вдягнені та щасливі. Лише не до церкви, а до школи, і не вночі, а вдень.

Це були вибори депутатів до Верховної Ради України, обласної ради, місцевої ради та мера міста.

Прийшовши до школи, побачив весь її перший поверх геть завішаний плакатами з портретами незнайомих мені людей та купою мілкого тексту під ними.

– Ну, роби свій вибір, – демократично сказала мені мама. Я глянув на неї порожнім поглядом, не зрозумівши вказівки.

Тато розсміявся і терпляче пояснив, що зараз я маю прийняти дуже важливі рішення стосовно майбутнього власного міста, області та країни, обравши людей, які будуть ними керувати.

– Але ж я вперше бачу ці обличчя і зовсім не знаю нікого з цих людей, окрім того, що когось я часто бачив по телевізору! – сказав я.

Батьки знизали плечима та відправились робити власний вибір. Сподіваюсь, він був свідоміше мого. Тож я залишився наодинці зі своєю задачею, дещо розгублений.

Рішення ж потрібно було таки приймати, і не одне, а цілих чотири, адже саме стільки папірців з різноманітними прізвищами та партіями вручили.

Читайте также:

Дистанция, маски, антисептики: Степанов призывает не пренебрегать карантинными правилами

Тоді я вперше вирішив скористатися практикою, яку успішно застосовую зараз принаймні вчителів до власної школи, а саме – обирати по фотографіях тих, хто мені подобається.

Тоді ж ця практика вперше дала збій, адже, якимось дивним та незрозумілим чином, кількість приємних облич виявилась вдвічі меншою потрібних чотирьох кандидатів.

Одне з них належало чинному меру, який був знайомим моїх батьків, а інше – сусіду, який балотувався в депутати міської ради.

Приємні люди, певно, не йдуть в політику, подумав тоді, значить, потрібно йти аналітичним шляхом та проаналізувати виборчі програми. Тож я став читати мілкий шрифт під фотографіями.

Читайте также:

Замглавы МВД рассказал о свидетелях по делу МН17

Попри високу техніку читання, що може підтвердити моя вчителька молодших класів Юлія Юріївна, вже на середині другої програми з близько сорока, батьки сказали, що моя політична ґрунтовність може зірвати всі плани родини на вихідний.

Тож, попри власну готовність зробити усвідомлений вибір, я став жертвою батьківської тиранії і був вимушений направитися до кабінки прийняття рішень без жодного ясного розуміння, що ж я буду там робити…

Роздумуючи над цим досвідом 18-річної давнини, я розумію, що система громадянської освіти в Україні явно писалась з відомого твору Джорджа Оруела.

В країні – демократія, в кожного – право самостійного вибору, робіть, що хочете, та що вважаєте за потрібне, громадянське суспільство!

А насправді – повний симулякр, в постмодерністській філософії – зображення того, чого насправді не існує.

Читайте также:

Правди про затриманого генерал-майора СБУ Шайтанова ми ніколи не дізнаємось, – експерт

Ніхто не вчить демократії в нашій країні. Не нам вирішувати, чи це локальна теорія змови, чи просто всім байдуже до виховання громадян.

Громадян з великої букви – відповідальних та свідомих, здатних робити правильний вибір та розуміти систему управління країни, в якій вони живуть.

В школах панує режим, близький до кріпосного права, де діти не мають можливості управління власним життям, не кажучи вже про участь в управлінні дещо вищого рівня – власним класом, чи, не дай Боже, всією школою.

Ніхто не розуміє нічого про демократію, не знає про власні права, не розуміє політичного устрою в країні, та, очевидно, не може користуватися можливістю управління нею після досягнення 18 років.

І цілком зрозумілі стають такі явища, як продаж своїх приватизаційних ваучерів за пакет гречки, і вибори популістів та тих, хто голосніше кричить. Тому що немає освіти.

І ніхто не вважає Україну по-справжньому Своєю країною. Її вважають лише країною, в якій їм довелося жити. Без прав. Без свобод. Де все вирішують за них.

Україна, звичайно, не унікальна в тому, що в школах панує монархічний режим та в них не приділяють належну увагу громадянській освіті.

Проте в країнах Західної Європи та Сполучених Штатів громадяни пролили таке море крові за власну свободу, за право самостійно управляти своїм власним життя, починаючи від Олівера Кромвеля 400 років тому і закінчуючи Північною Ірландією, яка все ще бореться наразі, що громадянське суспільство надзвичайно міцно вкарбувалось в тіло бойовими шрамами. І передається з покоління в покоління.

Український же шлях до незалежності був порівняно легким останні 100 років, так що шрамів не позалишалось.

Так само, як і пам'яті про те, чого ж варта ця свобода, і як нею розпоряджатися.

Як на мене, чи не єдиний шлях – це відкривати демократичні школи з повним самоуправлінням дітей, як в Ізраїлі, що теж був позбавлений досвіду власної державності.

Досягнути того, щоб досвід справжнього самоуправління, управління чимось своїм та відчуття школи, як власної відповідальності пронизував дитинство та юність.

І можливо тоді, майбутній 18-річний юнак, прийшовши до виборчої дільниці, зробить кращий вибір, ніж зробив його я.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Политики как пелёнки. Их надо менять регулярно; причём по той же самой причине."

© Автор неизвестен

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

В Европе не видят условий для снятия санкций с России – Ермак

Подрыв Газели Укрпочты: Геращенко сообщил о задержании подозреваемых

Бізнес-ризики 2020 в Україні: універсальний рецепт захисту

Украинский кинопроект выиграл финансирование от фонда HBF+Europe

Университет в смартфоне: презентовали приложение “KNU online”

На встрече в нормандском формате договорились о продолжении обмена

Романенко: Порошенко проиграл власть, потому что на публику кричал, что война, а в кулуарах решал свои делишки

У Вінницькій області поліціянти виявили 64 факти продажу алкогольних напоїв та цигарок неповнолітнім

Законопроект “О медиа” критикуют руководители российских дискурсов — Потураев

Война на Донбассе. Гражданин Чили воевал против Украины: открыли дело

У Вінниці 15 липня в мікрорайоні Замостя та Вишенька тимчасово буде відсутнє водопостачання: перелік адрес

Украинским водителям хотят разрешить превышать скорость на 50 км/ч

NASA готовит полет к астероиду, который стоит больше экономики Земли

У Вінниці по вулиці Шевченка встановлюють антипаркувальні стовпчики

У Вінниці вносять деякі зміни до руху маршрутних автобусів

Скандал с ВККС. Послы G7 обратились к властям Украины

Постернак: Между прочим, фирменную фразу “Да хрен его знает” Путин произносил и ранее

Как сейчас выглядит Луганская область после масштабных пожаров – фото, видео

СБУ провела антитерористичні навчання у морській акваторії південних регіонів України: з’явилися яскраві фото та відео

Все цвета радуги: в Швейцарии создали светящийся шоколад