USD28.2033

Україні – 23. Залежний у Незалежній. Політологи про український парламентаризм

15 травня 1990 року українці обрали Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки XII скликання. Після прийняття Акта проголошення незалежності 24 серпня 1991 року законодавчий орган трансформувався у Верховну Раду України І скликання.

Внаслідок проведеної при “помаранчевій революції” конституційної реформи з 2006 року президентсько-парламентську форму правління змінила парламентсько-президентська. Однак в 2010 році за допомогою скандального рішення Конституційного суду тоді ще легітимний Президент Віктор Янукович узяв собі більше повноважень, ніж ті, під якими він був обраний, залишивши парламенту другу роль у державному будівництві. Втім, щастя Віктора Федоровича тривало тривало, і вже в лютому 2014 року він цих повноважень був позбавлений, а Україна знову стала парламентсько-президентською республікою.

Нинішній склад Верховної Ради, однак, майже так само неугодний суспільству, як і колишній “гарант Конституції”. 24 липня партії, які бажають не розгубити залишки рейтингів, вольовим рішенням залишили парламентську коаліцію, дозволивши діючому Президентові Петру Порошенку достроково припинити повноваження Ради VII скликання. Переформатувати парламент українці зможуть уже в жовтні. Разом з тим, райдужних перспектив майбутні вибори не обіцяють, з огляду на очевидне небажання депутатів змінювати виборчу систему або хоча б знизити прохідний бар’єр для політичних партій.

“Українські Новини” опитали політологів, щоб дізнатись їхню думку щодо досягнень і проблем Верховної Ради протягом 23 років, а також парламентських перспектив.

Тарас Березовець

– Основна проблема українського парламентаризму полягає в корупції й у тому, що за останні 20 років у Раду майже не приходять нові політики, а ті, хто приходить, швидко розчиняються й стають її частиною. У парламенті немає оновлень, відповідно депутати живуть як Кощії Безсмертні. Наприклад, є в нас такі активісти-рекордсмени, які змінили вже близько 10 партій або фракцій за той час, що вони були в парламенті різних скликань.

Ще одна проблема – це відсутність професіоналізму. Спочатку в парламенті були колишні партійні діячі, потім туди масово пішли олігархи, а пізніше й взагалі непрофесійні люди – співаки, такі як Таїсія Повалій, спортсмени й т.ін., і як наслідок, тепер нікому писати закони. Якщо подивитися депутатський склад, то кілька десятків парламентаріїв за час свого депутатства жодного разу не виступали із трибуни, не мають жодного свого законопроекту, тобто вони не виконують свого прямого обов’язку.

Читайте также:

“РФ прячется в кустах”: в МИД объяснили решение Гааги по Крыму

Сьогоднішній парламент залежний від президентської влади й від влади олігархів, він не відображає інтересів простих людей, оскільки навіть в ефективних партіях значний відсоток ставлеників великого капіталу.

Я думаю, на жаль, що в наступному парламенті буде істотний вплив і значна кількість ставлеників олігархів. Втім, я також переконаний, що наступне скликання Ради стане останнім, у якому олігархи матимуть такий вплив і велику кількість підконтрольних нардепів.

Після позачергових жовтневих виборів у парламент, незалежно від того, хто конкретно зайде в новий склад, Україна, безперечно, буде рухатися у бік Європейського Союзу й у кожному разі проросійські сили в Раді стануть меншини.

Читайте также:

У РФ нет ни экономических ни военных ресурсов на войну против всего мира

Віталій Бала

Проблемою сучасного парламентаризму є відсутність політичної еліти, що не дає можливості ставити інтереси держави вище від особистих. На початку український парламентаризм був певним мотором руху до розвитку держави. Сучасний же парламентаризм став в останні роки відігравати роль органу освячення тих дій, які призвели до нинішньої трагічної ситуації в країні. Тому парламентаризм, який мав бути площадкою для вироблення порядку денного держави, таким, на жаль, поки не став.

Головною ж проблемою українського парламентаризму є безвідповідальність. Саме наслідком безвідповідальності стали всі ті, проблеми, які в нас сьогодні є. Для українського парламентаризму як мінімум, крім того, що треба змінювати виборчу систему на регіональні відкриті списки, потрібний інструмент для відкликання депутата виборцями й позбавлення його мандата. Я думаю, коли така реальна можливість існуватиме, відповідальності політиків буде трошки більше.

Читайте также:

Криминальная война коалиционных антагонистов

Про сьогоднішній парламент можна сказати, що він незалежний, тому що від нього нічого не залежить. Останні 4 роки це фактично був орган, що легітимував ті чи інші примхи тодішнього керівництва країни. Спроби робити подібне є й зараз. Для мене зовсім очевидно, що в парламенті не може бути жодної пропрезидентської більшості, там має бути продержавна більшість, Рада повинна бути елементом балансу влади. Дуже хотілося б, щоб наш парламент став відігравати роль лабораторії вироблення алгоритмів для рішення викликів і проблем, що існують у країні. Сьогодні наш парламент цього не робить, оскільки він надзвичайно залежний. Тільки подивіться, як тільки хтось стає новим Президентом, всі депутати відразу ж намагаються йому присягнути.

Щодо яких-небудь змін після дострокових парламентських виборів у жовтні я є песимістом. Разом з тим громадяни України показали, що вони здатні творити реальні чудеса, тому є надія, що війна, яка є трагедією в історії будь-якої держави, стане мотивацією для різких змін у країні й кращою люстрацією як для державних інститутів, так і для звичайних громадян. Я сподіваюся, що громадяни, незважаючи закон про вибори, що буде одним із запобіжників, щоб не прийшли інші люди й щоб законсервувалася ситуація, пройдуть люстрацію й виберуть людей з іншим світоглядом, підходами й баченням розвитку країни. У душі я на це сподіваюся, але песиміст у мені бере гору.

Володимир Цибулько

Основна проблема українського парламентаризму – це певна система фільтрів, що не дає змоги оновлюватися парламенту. Як правило, у нас парламент обновлюється не більше ніж на 30% у кожному скликанні. При цьому також не відбувається зміни політичних еліт, політичного класу. Фактично, у нас існує закостеніла спадкоємність парламенту, що не дає змоги молоді приходити на державну службу, у вищій політичній лізі залишаються гравці, чий світогляд сформувався ще наприкінці Радянського Союзу.

Щодо діючої Ради важливо зазначити, що сам по собі парламент ніколи не буває незалежним, він залежний від волі виборця, але останнє скликання умудрилося існувати тривалий час без урахування волі виборців, і в цьому сенсі він дійсно незалежний. Водночас мені здається, що це останнє скликання парламенту в Україні, якому усе ще щастить не зважати на волю свого виборця.

Мені здається, що особливо новою якістю парламенту VIII скликання буде відсутність відверто проросійських сил. Проросійське лобі якщо й буде, то буде дуже делікатним і, по суті, орієнтованим виключно на економічний компонент, а не на політичний. Також мені здається, що новий парламент буде більш радикальним, ніж попередній, а можливо, навіть буде революційним настільки, наскільки був революційним парламент І скликання, що проголосив незалежність України. Справа в тому, що суспільство очікує від парламенту зміни Конституції й моделі держави, і якщо новий парламент не піде на це, то йому доведеться відповідати не тільки за свої помилки, а й за помилки парламентів попередніх скликань, зокрема, останнього, котрий працював не стільки в інтересах держави, скільки в інтересах сім’ї Януковича.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

Работа мечты: топ самых высокооплачиваемых профессий Украины

Греки избавляются от российского влияния

В НБУ объяснили, почему “скачет” гривна

Зачем нам военный парад?

Как купить авиабилет со скидкой по акции

Погода на 22 августа: солнце сделает из украинцев краснокожих

Глава благотворительной организации украл 109 автомобилей, раскрыта схема

Понимает, что может умереть: Правозащитница о встрече с Сенцовым

Мы так близки, что встреч не надо

В Киеве автоледи играла с костром и проиграла: эпичные фото

Наказание за Сирию и Украину: в США были заморожены сотни миллионов долларов россиян

Джемилев-Земану: Украина никогда не согласится с оккупацией Крыма

Россия всё глубже уходит в лагерь “мировых изгоев”

Субсидии 2018: тысячи украинцев остались “за бортом”

Британия готовит новый удар по России, у Путина заистерили

В НАБУ показали как 23 страны участвуют в украинской коррупции

“Дипломатичні дії” Путіна під час зустрічі з Меркель

Правительство готовит пенсионерам очередную порцию “покращень”

Луценко заявил, что в деле Манафорта могут появиться новые лица

На парад прийдуть громадяни. Радісні і піднесені. Атмосфера буде чудовою – думка