Однією з найсильніших рис команди, яка прийшла до керівництва Україною 2014 року, була масштабна комунікація із Заходом.
Прем’єр-міністр України міг оперативно переговорити із президентом або віцепрезидентом Сполучених Штатів, канцлеркою Німеччини або директоркою МВФ. Невідкладно й безпосередньо.
Готовність світових лідерів підтримувати такий контакт була наслідком багатьох причин і насамперед довіри.
Порівнювати рівень нашого міжнародного діалогу навесні 2014-го й те, що бачимо зараз, нема сенсу. Нема що порівнювати. Хоч тут не обходиться й без об’єктивних обставин.
Але очевидним є той факт, що за теперішньої кризи потреба в масштабному й надійному діалозі із Заходом стала не меншою, а більшою.
Тим часом я не чув про жоден міжнародний телефонний контакт президента за останній час. Скандал навколо його реального зовнішньополітичного представника може істотно обмежити його контакти та їхню ефективність. Міністрові закордонних справ відведено роль речника епідеміологічного штабу.
Уряд не може легковажити таким станом справ. Кабмін повинен сформувати серйозну команду для кризової взаємодії з головними західними столицями.
Зрештою, хоч хтось повинен про це подбати.
Найгірша криза завжди в головах.
