USD28.2033

Україно наша феодальна

Україно наша феодальна

Колись перший секретар ЦК КП України Петро Юхимович Шелест написав (чи йому написали) книжку “Україно наша радянська”. Одразу ж за давньою малоросійською традицією до Москви пішов потік доносів. Як там у Пушкіна: “Донос на гетмана-злодея царю Петру от Кочубея…”, пише для “Тижня” Ігор Лосєв

Звісно, звинувачували в “УБН” – “українському буржуазному націоналізмі”, ідеалізації реакційної української минувшини, а найпильніші радили московським цензорам прочитати назву книжки за першими літерами й тоді виходило взагалі жахливе – “УНР”. Проте Шелест написав правду, Україна тоді справді була радянською, дуже радянською…

Якби сьогодні хтось вирішив написати щось узагальнювальне про Україну, то, напевно, назва так би й звучала “Україно наша феодальна…”, адже закономірно-парадоксальним чином у промислову епоху тут відродилося надзвичайно багато архетипів східноєвропейського феодалізму вже з новим культурно-соціальним антуражем. Значною мірою це наслідок неподоланої радянщини, адже СРСР ніс багато феодальних рис азійського типу: деспотизм центральної влади, система “удільних князів” – перших секретарів (“персеків”, як їх тоді називали), гранична забюрократизованість і на цьому тлі велика роль людей-посередників, які добре орієнтувалися в лабіринтах влади й могли “розрулити” бюрократичний глухий кут завдяки особистим зв’язкам (у СРСР побутувало багатозначне поняття “блат”), антагонізм між верхівкою та низами й погана комунікація між ними тощо.

У сучасній Україні все це збереглося під іншими назвами плюс додалося дещо нове, але також із виразними феодальними ознаками. Тут діє не закон, а воля олігархічних фінансово-промислових груп, що вкорінені в суспільстві та мають свої розгалужені системи корупційної, інформаційної, псевдоправової та політичної підтримки. Офіційна влада де-факто виступає комітетом з управління справами олігархів різного рівня й афільованої з ними вищої бюрократії. Ця влада покликана узгоджувати інтереси різних груп олігархату і встановлювати певний баланс між ними.

Читайте также:

В Украине будут делать ударные БПЛА и корветы по технологии Турции – соглашение

Різні загони олігархів через квотно-партійну кадрову політику отримують ті чи інші райони, області, галузі в “кормлєніє”, як за часів феодальних монархій. Звісно, говорити про якусь прозорість тут не випадає… Це паралельна система громадського і державного життя їх, сказати б, справжній внутрішній зміст.

Головними елементами механізму узгодження інтересів у межах феодально-партійної “демократії” виступають “договорняки”. На поверхні це проявляється в розподілі посад, коли політологи починають з’ясовувати, який чиновник якому олігархові належить. Однією з найсуттєвіших ознак усіх цих процесів виступає їхня принципова непублічність. Незалежно від партійності, від перебування у владі чи в опозиції, верхівка добре усвідомлює свою корпоративно-касову спільність й особливий статус у суспільстві “по ту сторону добра і зла”, по той бік закону…

Читайте также:

КСУ капслоком ответил советнику Ермака: Не надо ПАНИКИ и АГОНИИ

Це віддзеркалюється у формі витворення для себе позазаконних практик правозастосування. Згадаймо численних діячів на кшталт Онищенка, Клюєва, Насірова та інших (ім’я їм – легіон), які мають імунітет від карної відповідальності. Йдеться, звісно, не про депутатський імунітет, а про значно ширший. І хоча формально він ніде не прописаний, але є доволі потужним, його правоохоронним органам не подолати навіть тоді, коли вони мають таке бажання. Це насамперед могутня кастова солідарність, що височіє над будь-якими політично-ідеологічними бар’єрами, інколи змушуючи людей із верхівки заплющувати очі навіть на ідеологічних ворогів. Тому, приміром, протистояння у Верховній Раді незрідка нагадує атракціон народів російської Півночі, що називається “боротьба двох нанайців”, коли тубільці жорстоко б’ють одне одного, а потім виявляється, що під двома “кухлянками” (національний одяг північних народів) приховувалася лише одна людина, що воювала сама проти себе…

Читайте также:

Ермак о санкциях США по Дубинскому: Госбюро расследований открыло дело, идет следствие

У гіршому разі привілейованих винуватців, навіть якщо вони скоїли загально-кримінальний злочин, можуть налякати, закидати болотом у ЗМІ, змусити втекти за кордон, проте до реального покарання справа здебільшого не доходить.

Всі ці обставини яскраво виявляються, наприклад у зв’язку зі скоєнням українськими новітніми “патриціями” чи їхніми дітьми-мажорами ДТП, що негайно набуває вимушеного розголосу через специфіку злочину. За рідкісними винятками ніякої відповідальності вони не несуть (усупереч чітким приписам закону), хіба що суто символічну вряди-годи… Одна журналістка навіть вигадала для цієї публіки спеціальну категорію – “VIP- порушники”. Себто такі порушники, на яких закон не поширюється (суто феодальний привілей) і для яких де-факто існує окрема система судочинства.

Але навіть із нею “патриції” часто-густо не бажають мати справу. Навіщо себе обтяжувати? Спецправосуддя олігархічно-феодальної України нагадує радянську систему номенклатурних особливих закладів: спецлікарні, спецмагазини, спецсанаторії, дитячі садки для спецдітей тощо. Хоча формально нічого цього в СРСР не було.

Олігарх Петро Димінський (власник футбольного клубу “Карпати” й телеканалу ZIK) скоївши ДТП зі смертю жінки, сів на приватний літак і чкурнув до Женеви у Швейцарії. “Гвардійці” Юрія Луценка в ефірах щось розгублено бурмотять… Це ж треба, така неповага до “дружнього” правосуддя…

Сумнівно, що відповість син нардепа Нестора Шуфрича, який також скоїв ДТП із важкими наслідками.

Отже, існують дві окремі системи судочинства, для верхівки й “бидла”, як у феодальні часи, коли ідальго, герцога, барона не могли судити так само, як селянина чи ремісника. Спеціальне правосуддя існувало для осіб духовного звання: кардиналів, єпископів, абатів тощо. Однак там усі ці особливості були законно-публічними. У нинішній Україні принцип рівності громадян перед законом на практиці ніяк не забезпечується. Українці разюче нерівні перед законом. Таким чином, Україна після всіх Майданів не виконала одне з головних завдань буржуазної антифеодальної революції, а це означає, що вона в неї ще попереду й обов’язково має статися.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Те, кто достаточно умен, чтобы не лезть в политику, наказываются тем, что ими правят люди глупее их самих."

    © Платон

    Учора був лагідний протест, та якщо влада далі дратуватиме людей, “жовті жилети” та штурм Капітолію здадуться їй різдвяними колядками – журналістка

    “Нічого було народжувати”: у Києві маршрутник не пустив у салон дідуся з двома онуками

    Як може змінитись вулиця Батозька після комплексної реконструкції

    Kia представила новый автомобиль

    Кабмин упорядочил использование средств на мероприятия по охране здоровья

    За минулу добу на території Вінницької області зафіксували 600 випадків COVID-19

    Зеленский – главе МИД Литвы: Украина должна быть членом ЕС, в перспективе – НАТО

    Фігурантка справи щодо вбивства Шеремета Юлія Кузьменко йде в Раду – подала документи до ЦВК. ФОТО

    Китайский зонд вышел на парковочную орбиту Марса

    Нацсовет просит аннулировать лицензию телеканала «112 Украина»

    СБУ вывесила под посольством России в Киеве билборд о Крыме – фото

    ОБСЄ виявила 15 “Градів” і вісім “Жаб” окупантів у заборонених місцях

    YouTube заблокировал популярный канал о шахматах из-за «расизма»

    ПЦУ заявляет, что не будет заставлять прихожан вакцинироваться

    В ОП увольнение из-за тюремного срока Стерненко: чиновник поддержал протест на Банковой

    Загарбники обстріляли Хутір Вільний і вбили мирного мешканця

    Офис после карантина: создали рабочее место, которому не страшен COVID-19

    Степанов сказал, поставки каких вакцин ожидают в Украине

    Донбасс. Оккупанты обстреляли из гранатометов хутор: погиб мирный житель

    Не брати та навіть не друзі. Чому “мирне співіснування” з Росією неможливе