USD28.2033

Украина в НАТО: мифы и правда о членстве в Альянсе

Питання вступу України до НАТО – чи не одна з найперших дискусій у політичних колах

Втім, досі незрозуміло, які перспективи обіцяє нам членство в Альянсі та що взагалі для цього потрібно зробити. Намагалися пролити світло на ці питання експерти Громадського руху Миколи Томенка “Рідна країна”. Про це повідомляє Знай.юа.

На їх думку, курс влади повинен керуватися виключно положеннями, прописаними у Конституції України. Противники вступу та проросійські опоненти, в свою чергу, наполягають на встановлені Конституцією обмеження щодо вступу до будь яких блоків чи альянсів.

Загалом до НАТО на даний час входять 29 країн, а саме:

• Чехія (рік вступу – 1999);
• Угорщина (1999);
• Польща (1999);
• Словенія (2004);
• Словаччина (2004);
• Румунія (2004);
• Литва (2004);
• Латвія (2004);
• Естонія (2004);
• Болгарія (2004);
• Албанія (2009);
• Хорватія (2009);
• Чорногорія (2016).

Вперше уряд України почав розглядати перспективу вступу до Альянсу ще на початку російського вторгнення на Схід, але чомусь політичний вектор постійно змінювався, зазначають у «Рідній країні».

Приміром, якщо чотири роки тому президент стверджував, що питання вступу до НАТО буде вирішуватись на референдумі, то вже в 2015 -2016 роках Президент почав нас переконувати, що Україна ще не готова бути членом НАТО та і в самому Альянсі немає спільної згоди на членство України.

Порядок вступу до НАТО:

Співпраця країни-претендента з НАТО та подання заявки на членство.
За згоди країн учасниць – затвердження та підписання Плану дій по підготовці членства в НАТО (ПДПЧ).
Після виконання ПДПЧ – ратифікація Договору про членство в НАТО та підписання його Президентом України.

Якщо уважно переглянути Конституцію, помітимо, що заборон стосовно членства у військових організаціях такого типу там не прописано. Наша держава офіційно не наділена ні позаблоковим статусом, ні нейтральним (див. Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, розділ IX «Зовнішній і внутрішній суверенітет»).

Читайте также:

Сенцова не помилуют: комиссия в РФ отклонила ходатайство матери

У ст.17 КУ згадується заборона розміщення на території України іноземних військових баз, про що постійно натякають противники вступу України до Альянсу. Але тимчасове перебування військових баз інших країн на наших територіях законно і можливо, в умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

«Необхідно також пам’ятати про те, що членство в НАТО не обов’язково припускає наявність іноземних військових баз на території країни – учасниці, тобто таке членство можливе і без наявності військових баз на території країни, що передбачено статтею 10 Північноатлантичного договору від 04.04.1949 на підставі якого діє Альянс. Таким чином, діюча Конституція не містить будь-яких заборон, щодо членства України у військових блоках, в тому числі і в НАТО, тобто Україна може вступити до Альянсу без внесення будь-яких змін до Конституції», — додали у ГР «Рідна країна».

Читайте также:

В МИД назвали условия заключения нового договора о дружбе с РФ

Часто піднімають і питання референдуму, зокрема можливість внести зміни до Конституції, на яких наполягає чинна влада. З однієї сторони, як згадувалось вище, Конституція не вимагає проведення референдуму з питань вступу України до військових чи будь-яких інших блоків. Також необхідно зважити на досвід країн, що вступали до НАТО та про які згадувалось вище.

Нагальної потреби у цьому немає, тим паче, що представники Альянсу нас до цього не зобов’язують. Взяти для прикладу хоча б ту ж Литовську Республіку.
Там документ уважно вивчили і зробили висновок, що посилання на Конституцію Литви, як приклад для наслідування, є або «намаганням ввести в оману аудиторію, або наслідком неуважного вивчення документу та всього, що пов’язано з ним».

Цікаво, що сама Конституція Литви, що була прийнята на референдумі 25.10.1992 року, до 2004 року взагалі не містила жодної згадки про європейський вектор розвитку, вступ до ЄС чи НАТО. Лише після референдуму та ратифікації у 2003 році Договору про вступ Литви до ЄС 13 липня 2004 року Сейм Литовської Республіки прийняв Конституційний Акт про членство в Європейському Союзі. Виходить: спочатку референдум, потім підписання угоди про вступ, і лише потім – Конституційний Акт про членство в ЄС (не в якості змін до Конституції, а як доповнення до Конституції).

Читайте также:

Московские попы предали Путина и внезапно полюбили Украину

Згадки про Альянс у ключову документі республіки не було до 2004 року, якщо не рахувати зроблену Сеймом заяву ще у 1996 році. (стаття 7 Глави IV
«Народне господарство та праця», де визначаються критерії європейської інтеграції. )

Обговорювалася можливість передавати у власність несільськогосподарські земельні ділянки, необхідні для будівництва та експлуатації будівель та споруд, необхідних для здійснення їх безпосередньої діяльності; порядок придбання таких ділянок визначається конституційним законом.

Тобто, вказаною нормою Литва лише вирішила питання формування ринку землі та вказала в розділі Конституції, який регулює питання народного господарства та праці на те, що країною вже обрані критерії європейської та трансатлантичної інтеграції.

«Виходячи з цього, можна констатувати, що влада країн, які дійсно мали бажання вступити до ЄС чи НАТО, спочатку здійснила дієві кроки щодо реалізації запланованого, і лише потім, після досягнення результату, привела нормативні документи у відповідність до реального стану речей», — впевнені експерти.

Фахівці «Рідної країни» натякають – попередні вчинки української влади можна розцінити виключно як «творення міфів», які не мають нічого спільного із фінансовими та організаційними факторами, тобто процедури декларування намірів України щодо вступу у НАТО.

Крім цього, однозначних законодавчих перепон в українському законодавстві, в тому числі й передбачених Конституцією України, для вступу України до НАТО немає. Для того, щоб стати членом НАТО в Україні немає необхідності проводити референдум та вносити зміни до діючої Конституції України. Для цього потрібна лише політична воля та дійсне бажання влади реалізувати та послідовно виконувати взяті на себе зобов`язання перед НАТО

Цікаво, що саме такі зобов’язання містяться в щорічних програмах співробітництва Україна-НАТО, зокрема нині діє Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік, що містить 5 розділів викладених на 76 сторінках та 2 додатки.

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

Варфоломей открестился от церковного “престола” Украины: у вас своих хватает

Нацполиция завела уголовные дела против сотрудников НАПК

Bloomberg: Очередное поприще войны между НАТО и Россией за сферы влияния – глубоко разделенное балканское государство

Украинский десантник извинился за символику СС: не знал, что нельзя

Канада планирует продолжить тренировку бойцов ВСУ

Нам брешуть, що ворог не в Москві, а в Парижі – письменник

Украинцев предупредили об изменениях на валютном рынке: что важно знать

В УПЦ МП ответили СБУ: Срывать объединительный собор не будем

Российский цирк в Венесуэле закончился, так толком и не начавшись

У Вінниці шукають, що заважає розвитку бізнесу

Субсидий не будет: украинцы начали “стучать” на соседей в лучших традициях СССР

Три телеканала оштрафованы: мало украинского языка в эфире

Варфомоломей отправил подкрепление: “правая рука” патриарха уже в Украине

У Порошенко отказываются раскрывать списки посетителей – Схемы

Порожній ринг: чому нам потрібні дебати кандидатів у президенти

Ветеран АТО жестко поставил на место Усика: “Кличко уже пытался”

Згубна забаганка автономії: Європа тяжіє до безпорадності

В киевской гимназии школьник жестко отчитал учительницу: “Как ты так можешь говорить?”

Матрос “Никополя” сидит в камере с бывшим кавказским министром

Європа також помиляється. Британський і французький уроки для України