USD28.2033

Війна за “спадщину”

Війна за "спадщину"

Нещодавно з’явилася інформація про можливий розпад «Опозиційного блоку» та розподіл його спадщини між основними «бенефеціарами» даного політичного проекту – Сергієм Льовочкіним (у парі з Дмитром Фірташем) та Рінатом Ахметовим.

Якщо це відбудеться, то це буде не перший «поділ» партії, що виступила ідейним спадкоємцем Партії регіонів. Зокрема, не так давно від неї відкололася партія «За життя» на чолі з Вадимом Рабіновичем.

Подібні рухи в сегменті умовно «проросійського» електорату свідчать про:

– початок підготовки до дострокових виборів,

– наявність певних серйозних суперечностей між колишніми політичними партнерами,

– бажання кожного з серйозних гравців «застовпити» за собою пост-регіональну електоральну нішу.

Пропоную поміркувати про гіпотетичні шанси, сильні та слабкі сторони кожного із політичних проектів, що претендують на спадщину Партії регіонів.

В якості основи для цих міркувань виступатиме визначення сильних і слабких сторін кожного з політичних суб’єктів, а також тієї політичної позиції, на яку вони можуть претендувати, і потенційний образ політичної сили в очах електорату.

«Український вибір»

Віктор Медведчук, який сьогодні очолює громадський рух «Український вибір – Право народу», зараз відкрито не декларує політичні амбіції. Водночас, він і не пропадає з інформаційного простору, беручи активну участь у переговорному процесі в Мінську, що надає йому можливість регулярно виступати з заявами щодо перспектив «мирного врегулювання» на Донбасі – а це дуже непогана стартова позиція для ведення власної політичної гри.

Читайте также:

У Путина ответили матери Сенцова о помиловании

В очах колишнього електорату Партії регіонів Медведчук може мати ряд переваг порівняно з іншими претендентами:

– він не асоціюється з «регіоналами» та Януковичем (тим більше, чимала кількість колишніх прихильників вважає екс-президента «зрадником»), оскільки за часів правління «легітимного» не обіймав державних посад та декларував опозиційність;

– він демонструє стабільність у поглядах та політичній програмі, яка є, по суті, незмінною вже понад десятиліття (на відміну від колишніх «регіоналів», котрі встигли змінити вже не одну «платформу»);

– на відміну від потенційних політичних конкурентів, які теж декларують необхідність «примирення» у війні на Донбасі, він має відповідні політичні ресурси для її реалізації. Мова про особисті контакти з керівництвом Росії. Це робить заяви Медведчука з даних питань більш вагомими в очах його потенційних виборців.

Читайте также:

В Кремле думают на место Захарченко поставить Гиркина – разведка

Слабкою стороною гіпотетичного «проекту Медведчука» можна вважати на даний момент менш потужний інформаційний ресурс у порівнянні з конкурентами. Крім того, явні асоціації з часами президентства Л. Кучми, коли Медведчук займав серйозні державні посади, з точки зору його потенційного виборця може бути як позитивом, так і негативом, адже викликає як певні позитивні, так і негативні асоціації.

Перспективи «перегонів»

Коли ми говоримо про певний електоральний сегмент, не слід забувати про такий варіант як технічні проекти, які неодмінно будуть запускатися по мірі наближення до виборів.

Технічні проекти на кшталт того ж київського «Руху за реформи» на чолі з С. Думчевим, якій забезпечив реалізацію технології з передачі голосів на виборах мера Києва та Київради в жовтні 2015 року в інтересах «партії влади».

Але технічні проекти влади, які маскуються під опозицію – це тема окремого блогу.

Важко робити якісь чіткі прогнози на старті, однак вже зараз виглядає очевидним, що електоральне поле «Опозиційного блоку» на найближчих виборах розподілять між собою кілька політичних проектів, які будуть конкурувати між собою.

Колишні «партнери» або «союзники» будуть активно протистояти у боротьбі за виборця.

І це буде принципово новим явищем для української політики, де всі вже звикли лише до активного протистояння «пост-майданівських» політичних сил у вигляді БПП, «Народного фронту», Радикальної партії Олега Ляшка тощо. Тепер, швидше за все, у не менш безкомпромісне протистояння вступлять і «пост-регіонали».

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (2)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В управлении государством главное – соблюдать все формальности, а на мораль можно и не обращать внимания. "

© Марк Твен

Множинне громадянство: загроза, реальність чи вимушена необхідність?

Ад на Донбассе: боевики превратили в руины десятки домов, люди оказались на улице

В Брюсселе Порошенко сказал, чего боится Путин

Поки “насірови” не будуть саджатись пачками, народ буде виїжджати з України – думка

Первый шаг: Газпром проиграл Нафтогазу в суде Нью-Йорка

Большая часть архиепископов УПЦ МП отказалась от участия в соборе

Отказ Чумака баллотироваться и поддержка им Гриценко – лишь ещё одно свидетельство потери Гриценко симпатий электората

“Я Иван Пантелеевич. Мне скоро 80 и да, я выживаю как могу в этой стране”: настоящая жизнь украинских бездомных, истории которых заденут каждого

Оккупанты наградили грамотами захватчиков кораблей ВМС Украины

Восемь причин, почему приватизация ”Центрэнерго” – это аферизм

Украинцы массово бегут из армии, страна теряет миллионы: подробности скандала

Атака на море: МИД Германии против новых санкций для России

Спасти российского горе-шпиона: миссия выполнима?

Снимайте деньги сейчас: банки подготовили украинцам неприятный новогдний “сюрприз”

Россия собирается устроить кровавые провокации под собор — СБУ

Історичне рішення Конгресу США для України

Украинское телевидение “потухнет” после выборов

МИД РФ вбросил фейк о “стремительном наступлении” ВСУ в Донбассе

Илларионов: Отключение SWIFT не остановит российские танки, их могут остановить только другие танки или иные средства

Непогода в Украине: почти две сотни городов и сел остались без электричества