Вінницькі паралімпійці повернулись додому. Олександр Казік привіз два срібла, а Ірина Буй посіла два четвертих місця. Спортсменів на рідній землі вітали квітами та подарунками. Вони ж разом із тренерами ділились враженнями від змагань. Біатлоніст Олександр Казік цим видом спорту захоплюється з дитинства. І хоч у хлопця повністю відсутній зір, це не завадило йому здобути на Паралімпіаді дві срібні медалі.
“Все сталося дуже неочікувано. Ми їхали туди, щоб взяти участь. Ну зайняти хоча б одне третє місце. Але вийшло, як вийшло”, – каже Олександр Казік.
Очима Олександра на Паралімпіаді був його тренер Сергій Кучерявий. Він займається з хлопцем із 2013 року.
“Я до останнього не казав Саші, що він йде перший. Після третьої стрільби ми вигравали 1 хвилину 20 секунд. Відчуття не передати, аж мурашки по шкірі йшли”, – зізнається тренер.
Вистачило вражень від змагань і Ірині Буй. Дівчина двічі приходила до фінішу четвертою. Чим додала очок українській збірній у загальний залік. Каже, все пройшло, як у тумані.
“Зараз, наприклад, це важко усвідомлювати. Тому що кожен раз ти закриваєш очі і прокручуєш все. Тому що ця, як кажуть, дерев’яна медаль: ти не п’ята, не шоста, а четверта і тобі не вистачило зовсім трішки”, -каже Ірина.
Наразі учасники Паралімпіади відпочиватимуть. А їхні тренери міркуватимуть, як втілити у життя давню мрію – створення реабілітаційно-спортивного центру для людей із інвалідністю.
