USD28.2033

Випробування на адекватність і єдність

Випробування на адекватність і єдність

Психічно нормальній людині не повинна подобатися влада країни, в якій вона живе. Влада – це не кохана людина, та й до коханої людини накопичуються претензії.

Але психічно нормальна людина має хоча б інстинктивно прагнути до виживання держави, в якій вона живе. Тому що держава – це вона.

Обстріл і захоплення українських військових кораблів росіянами став іще одним випробуванням країни на адекватність. І випробуванням самої єдності нації. За реакцією в соціальних мережах неважко було переконатися, скільки в нашій країні безумців і наскільки байдужі вони до майбутнього Батьківщини, наскільки теперішня політична кон’юнктура замилює очі.

Вважати, що власна влада “організувала” разом із Путіним обстріл власних кораблів або просто спровокувала бідних росіян, і ті змушені були стріляти – це діагноз. Діагноз не просто недовіри до власної влади, діагноз неповаги до власної країни. Зараз, коли в України нарешті з’явився шанс звинуватити Росію у прямому військовому нападі, коли більше немає ніяких “іхтамнєтов”, ми продовжуємо дискутувати про те, чому не запровадили воєний стан раніше і як це відіб’ється на виборах. І продовжуємо брехати самим собі.

Читайте также:

Карта России скоро изменится: Путину сделали резкий намек в Японии

Тому що питання не в тому, коли відбудуться вибори й чи відбудуться вони взагалі. Ми всі розуміємо, що відбудуться. Ті, хто із прихильників воєнного стану раптом став його супротивником, почали побоюватися не непроведення виборів, а перемоги на них чинного президента. Ті, хто роками вимагав від Порошенка рішучих дій, побоюються того, що ці рішучі дії будуть. Ті, хто говорив, що нам не потрібні ніякі гроші МВФ, тепер стверджують, що без цих грошей нам кінець.

Так що ж із нами, співвітчизники? Невже розмови про примарну перемогу або примарну поразку Порошенка на виборах для нас важливіші, ніж чинити опір актові неприхованої агресії та мати змогу засудити його на міжнародному рівні? Невже ми не повинні діяти, щоби протистояти новим агресивним нападам? Або, якщо Порошенко раптом переможе, так і Україна нам не потрібна? Може, наша Україна – це Тимошенко? Зеленський? Вакарчук?

Читайте также:

Совок на глиняных ногах и показательное российское молчание

Ні, шановні співвітчизники. Тимошенко – це не Україна. І Порошенко – це не Україна. Україна – це ми з вами. І поки ми не навчимося об’єднуватися у хвилини небезпеки, ми так і залишимося архаїчною спільнотою, здатною переходити від повстання до анархії, від анархії до апатії, від апатії до повстання – і так замкненим колом. Живим музеєм революції, підручником для сусідніх народів – але не державою.

А держава – це єдність нації та довіра до інституцій. Якщо люди, які очолюють інституції, нам не подобаються, їх потрібно міняти. Але поки вони їх очолюють, не потрібно знищувати інституції та державу разом із ними. Потрібно навчитися у важкий момент об’єднуватися навіть навколо тих, від послуг кого ти плануєш відмовитися.

Ізраїльські ліві та праві політики ворогували між собою серйозніше, ніж прихильники Порошенка й Тимошенко, навіть перестрілки та смерті були – й не раз. Але коли починалася війна, вони формували уряд національної єдності. Тому що розуміли, що вони — не Ізраїль, що Ізраїль – ця країна, яка повинна виграти війну.

“І ти колись боролась, мов Ізраїль,

Україно моя! Сам бог поставив

супроти тебе силу невблаганну

сліпої долі. Оточив тебе

народами, що, мов леви в пустині,

рикали, прагнучи твоєї крові,

послав на тебе тьму таку, що в ній

брати братів не пізнавали рідних.”

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (голосов: 1, в среднем: 5,00 из 5)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Все политики делятся на два класса: те кто прикрываясь добром творят зло, и тех кто творит зло не прикрываясь ничем."

Госсекретарь США поздравил Епифания с созданием Православной церкви Украины

В Братиславе состоялась премьера “Киборгов”

На Херсонщині продовжуються напади на активістів – політик

Насиров требует 1 млн морального ущерба от врача — Супрун

Повернення Піховшека: він знову заходить “із іншого боку”

Аннексия Крыма: в Минюсте сказали, чем будут доказывать вину РФ

Така журналістика: замість української правди – маніпуляції

«Каждый атом Шепелева изучен»: Матиос подал в суд на Денисову

РФ провела военные учения в Крыму с применением ЗРК С-400 Триумф

Порошенко поздравил украинцев с Днем ​​Святого Николая

“Слабкість і нездатність протистояти примітивній залежності”. Експерт розповів про держави, з якими безглуздо домовлятись

Відсіч морській агресії Росії потребує нестандартних рішень

Воєнний кабінет: внутрішні секрети

Штаб ООС: окупанти 13 разів порушили режим припинення вогню

“В трубу пустоты”: Матиос рассказал, сколько дел передаст в ГБР

Необратимые изменения для Украины

В трастовые фонды НАТО сделали дополнительные взносы для Украины

Венгрия решила открыть в Закарпатье бесплатные курсы украинского

Путин ведет войну не с реальным Западом, а с его параноидным образом, который существует только у него в голове

Чому справа Гандзюк досі висить в повітрі, а Порошенко ухиляється від запитань