USD28.2033

Внутрішня суперечність марксизму, що призвела до катастрофи

Внутрішня суперечність марксизму, що призвела до катастрофи

Запитуючи, чи має марксист підозрювати сам себе, я питаю про те, наскільки критичний пафос марксизму стосується самої філософії марксизму. Чи може марксистська критика ідеології бути скерована проти самої марксистської ідеології, а чи не є остання теоретичним покручем, що зумовлює соціально-політичні збочення? Чи не забракло самому марксизмові самокритичності й чи не призвело це до тих жахливих наслідків, які ми пережили, – наше й попередні покоління, покоління наших батьків і дідів, – на території Совєтського Союзу? Аби відповісти на ці питання, я спробую зробити деконструкцію одного сюжету в марксизмі, який пов’язаний із поняттями “інституціалізація” та “інститут”, не стверджуючи, що в самого Маркса є ці концепти.

У чому полягає внутрішня суперечність марксизму, яка й призвела (не лише, але насамперед вона) до наслідків, які ми пережили, а може, переживаємо ще й дотепер? Якщо дуже спрощувати, то можна сказати, що для Маркса соціальні інститути – це, зрештою, механізми відчуження. Отже, вони мають бути подолані й знищені. І ось тут виникає питання: а чи не перетворюється, власне, марксизм на соціальний інститут уже в Маркса? І я сказав би, що так. Тут я беру для цієї деконструкції не найтеоретичніший його текст, але дуже показовий, – це “Маніфест Комуністичної партії”. І ось там, як на мене, відбувається інституціалізація марксизму, причому у двох вимірах:

1. Упартійщення – створення Комуністичної партії, адже партія – це соціальний інститут. Створення Комуністичної партії – це інституціалізація марксизму. Маркс пише: “Настав час комуністам відкрито викласти перед усім світом власний спосіб споглядання, власні цілі, власні тенденції та самим протиставити казкам про привід комунізму маніфест партії”. Тож “Маніфест Комуністичної партії” – це документ, який засвідчує створення такого інституту, як Комуністична партія. Але Комуністична партія як інститут – це форма відчуження. Ось внутрішня суперечність. Ось де Маркс сам, так би мовити, зраджує філософію підозри. Із критика відчуження, яке відбувається в економічній сфері, він перетворюється на творця відчуження в політиці. Підозрюючи те, що за всіма людськими діями, зокрема політичними, криються економічні інтереси, Маркс наївно, а може, свідомо, створює потужний політичний механізм відчуження – Комуністичну партію.

Читайте также:

Підполковник Нацгвардії отримає 13 років тюрми за “злиті” Кремлю таємниці. ВІДЕО

Читайте также:

Иных способов управления, кроме незаконного силового давления и коррупции, Порошенко не знает – Речинский

2. Удержавлення – перетворення пролетаріату під орудою Комуністичної партії на панівний клас у державі:”Пролетаріат застосовуватиме власне політичне панування для того, щоб поступово відібрати в буржуазії весь капітал, централізувати всі засоби виробництва в руках держави, тобто організованого як панівний клас пролетаріату, і якомога швидше збільшити масу продуктивних сил”.

Тож маємо два продукти інституалізації марксизму – партію комуністів і державу пролетарів. Як на мене, тут виникає внутрішня суперечність марксизму, яка зрештою й призводить до всіх жахів Совєтського Союзу. Адже саме цей аспект марксизму російські більшовики, так би мовити, й узяли на озброєння. Вони довели інституціалізацію марксизму до логічного завершення, створивши потужну політичну партію, а направду зграю злочинців і дуже потужну злочинну державу. Але не треба казати, що в Маркса цього не було. У нього те саме прописано в “Маніфесті”, де він закладає умову знищення внутрішньої критичної потуги марксизму.

Читайте также:

Крупный европейский банк планирует внедрить собственную криптовалюту

До речі, в західній інтелектуальній традиції, як відомо, є дуже цікаве поєднання двох філософій підозри – марксизму та фройдизму. Одним із представників цього тренду був Герберт Маркузе, який у творі “Ерос і цивілізація” синтезує деякі ідеї Фройда та Маркса. Мені насамперед ідеться про його поняття доданої репресії, у якому він синтезує поняття доданої вартості Маркса та Фройдового поняття репресії, тобто витискання в несвідоме певних психічних переживань. Маркузе показує, що ми не можемо на рівні індивідуальної психотерапевтичної практики подолати репресію, поки живемо в репресивному суспільстві, де є не лише психічна, а й соціально-політична репресія. Ба більше, саме ця соціально-політична репресія зумовлює і психічну. Але умови тієї соціально-політичної репресії закладаються в “Маніфесті Комуністичної партії”, адже створення партії як інституту та перетворення пролетаріату на панівний клас у державі – це також створення репресивних інструментів. А диктатура пролетаріату є інструментом доданої репресії. Це не вигадав Ленін або Сталін, воно закладено в Маркса та є теоретичними передумовами жахливих практичних наслідків.

Я не вважаю, що будь-які соціальні інститути обов’язково є механізмами відчуження. Принаймні вони мають й інші функції. Але саме марксизм розглядає їх лише як такі механізми й, зазіхаючи на роль їхнього тотального анігілятора, створює умови для виникнення жахливого репресивного апарату – диктатури пролетаріату на чолі з комуністичною партією.

Тож можна стверджувати, що Марксова критика відчуження сама перетворюється на форму відчуження, а отже, зумовлює виникнення нового типу репресивної держави. Марксизм із діагнозу соціально-політичної хвороби перетворюється на її симптом. У творі “Після чесноти” Елесдер Макінтайр дуже влучно пише про марксистську критику ідеології: “…Загалом марксистська теорія ідеології та її численні нащадки самі є тільки ще одним набором симптомів, перевдягнених у маску діагнозу”.

Нездатність марксиста підозрювати самого себе веде до перетворення марксизму з філософії підозри на об’єкт підозри, із засобу лікування хворого суспільства на жахливу соціально-політичну хворобу. Аби вилікуватися від недуги марксизму, ми маємо застосувати до нього самого мистецтво підозри.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"«Когда у власти не хватает аргументов, она начинает втягивать в политику детей». "

Муженко сказал, сколько нужно в 2019 году на содержание армии

Воля, нація, капіталізм, республіка, демократія – здобути все це можна лише самотужки

Две банды титушек устроили экшн в центре Одессы: фото

Муженко назвал сферы ВСУ, куда пойдут $250 млн помощи США

Турчинов выведет на улицы Украины десятки тысяч военных

Авто депутата сожгли после угроз: фото атаки

Муженко: Мы готовимся к отражению полномасштабной агрессии России

Не хватает шоколадки Roshen: сеть в бешенстве от вида солдатской аптечки на пятом году войны

Узник Освенцима: сестра Сенцова рассказала о состоянии режиссера и единственном шансе на его освобождение

Побочные эффекты “крымского наркотика” в действии

“Закройте морды!”: скотство очередного маршрутчика прославило его на всю Украину

Олещук рассказал, в чем разница между ситуацией Сенцова и Савченко

Три партии покупают рекламу на ТВ на деньги налогоплательщиков

Молдовани на “Ягуарі” обікрали вінничанку

Китай осознает бесперспективность противостояния США в торговой войне

Історичних постатей, які розвивали Вінницю, намалюють на стінах

Доллар кошмарит: в украинских обменниках резко взвинтили курс

П’яний водій тікав від поліції та в’їхав у паркан

Вінницькі автомобілісти під час зливи розгубили номери

Рубли не пахнут: жена украинского “патриота” Омеляна строит бизнес в России