Виходить смішно: у вас вкрали машину, а через деякий час злодії під’їжджають на ній до вашого будинку і вимагають заправити паливом
Андрій Курков, спеціально для Радіо Свобода
Як нас полили водою?
Державні мужі, тобто політики, в кожній країні знають, що реакцію свого народу на будь-яке важливе рішення треба прораховувати заздалегідь. А ще краще з’ясувати, переформатувати і підготувати, щоб вона позитивно відповідала ухваленим рішенням! Чим більш пасивне суспільство, тим легше це робити! Чим активніше суспільство, тим важче.
Українське суспільство, зайняте агресивними суперечками про фейки і напівфейки, відвернути від старих, звичних суперечок важкувато. Потрібна пробна куля, тобто привід для нової суперечки, яка проявить і передбачить майбутню реакцію. Таку пробну кулю треба готувати ретельніше і вкидати рукою, що належить більш-менш помітному політику. При цьому треба обирати такого політика, якому і вірять, і не вірять.
В даному випадку, вірять через займану посаду, а не вірять через невиразність особистих поглядів і думок. Давид Арахамія, обраний цього разу, як вкидач теми суперечки, жодного разу не був поміченим у створенні власних політичних смислів та ідей. Він відомий тільки, як ретранслятор. Але він – глава фракції “Слуги Народу” в парламенті. І в Давосі Арахамія сказав, що Україні не варто поспішати з євроінтеграцією, повторивши вже призабуту думку Віктора Януковича.
Коротше кажучи, це людина, для якого гальмування процесу євроінтеграції та прискорення процесу подачі води в окупований Крим є ланками одного ланцюга і діями, спрямованими на досягнення однієї мети, – просування України до стану повного “спокою і гармонії”.
Картинка виходить досить кумедна: у вас вкрали машину, а потім злодії на вашій машині під’їжджають до вашого будинку і вимагають у вас гроші на бензин. Машина ж бо юридично ваша!
Посилення ролі активних перемовників із РФ, лідер яких став головою Офісу президента, дозволяє припустити, що під час численних зустрічей із російською стороною питання води для Криму піднімалося Росією неодноразово. Саме тому це питання і було зараз перекинуто українському суспільству.
Росія так само впевнена, що зможе домовитись з Україною щодо води, як Володимир Зеленський був упевнений, що зможе домовитися з тезкою Путіним про закінчення війни на Донбасі.
Для заощадження грошей окупанта
Якщо Росія домовиться, то заощадить величезну купу грошей, які тоді можна пустити на подальшу військову і політичну роботу з повернення України в своє лоно. Які гроші заощадить, запитаєте ви?
Так ті, які потрібні, щоб провести по дну Азовського моря потужний водопровід для доставки до Криму води з Дону. Упевнений, що проєкти такого водопроводу вже існують, але собівартість його лякає російське керівництво.
На тлі недобудованого Nordstream-2 починати будівництво водяного Nordstream-3 на Північний Крим призведе не тільки до матеріальних втрат, а й до репутаційних всередині самої РФ.
Хоча, звичайно, наявність Кримського мосту сама підказує, що провести такий підводний водопровід можна прямо під мостом. І тоді не треба буде створювати окремі водопровідно-захисні війська на випадок диверсій і саботажу.
Питання води в Криму – це питання десятків мільярдів доларів, з одного боку, і питання легалізації анексії Криму з іншого. При подачі води з української сторони в Крим у закордонних партнерів України, яких суверенітет України турбує, схоже, більше, ніж українське керівництво, обов’язково виникне питання: а чи варто продовжувати бойкот анексованого Криму? Чи варто і далі підраховувати не одержані прибутки через цей бойкот?
І тоді, зітхнувши з полегшенням, до Криму повернуться Visa, Mastercard та інші платіжні системи. “Сбербанк” РФ нарешті відкриє там свої відділення, а іноземні держави візьмуть в оренду “віджату” нерухомість для своїх консульств і торгових представництв. І знову запанує спокій і гармонія. Тільки не в Україні, а в анексованому Криму.
Одноразові політики
Україна за останній рік перейшла від системи політичних династій до системи одноразових політиків. Навіть президент пообіцяв бути “одноразовим” і вдруге не балотуватися. В системі одноразових політиків персоналії і прізвища не відіграють ніякої ролі.
Головне – тимчасова функція такого політика. Ними грають на шаховій дошці. Їм повідомляють наступний хід, і якщо хід виявився не вдалим, то винним буде той пішак, що зробив хід, який виявився хибним. Пішак і платить, опиняючись при необхідності за межами дошки.
Теоретично через таку політичну систему швидкісного “соціально-політичного ліфту”, який виносить вгору, а потім так само швидко може забрати вниз, можуть пройти стільки ж людей, скільки пройшло через АТО/ООС. Правда, ліфт може швидко зноситися і обірватися.
Я не здивуюся, якщо найближчим часом на закритому засіданні фракції “Слуги Народу” питання води для Криму буде обговорюватися вже серйозніше і з аналізом реакції суспільства на нинішнє вкидання.
З аналізом реакції і з пропозиціями щодо креативного переформатування цієї реакції під прийнятну за допомогою фейків, напівфейків і телеграм-каналів. Не забувайте, що зараз у владі представники креативних індустрій! Це не означає, що треба запасатись попкорном. Ви ж не будете спокійно їсти попкорн, споглядаючи пожежу у вашому будинку?
