Site icon News Online 24

Вороги держави. Як ФСБ вербує агентів в Україні і що на них чекає за держзраду


Вороги держави. Як ФСБ вербує агентів в Україні і що на них чекає за держзраду

Агенти ФСБ в Україні (фото: колаж РБК-Україна) Автор: Юлія Акимова

За два роки великої війни в Україні затримали та посадили сотні людей, які так чи інакше допомагали окупантам. Багато хто з них безпосередньо працював із російськими спецслужбами. Хто ці агенти, яка їхня мотивація і що загрожує за держзраду, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

При написанні матеріалу було використано інформацію з відкритих джерел, коментарі співрозмовників РБК-Україна зі спецслужб, а також коментарі офіційних осіб СБУ.

З початку повномасштабної війни співробітники СБУ відкрили понад 2,5 тисячі справ на українців, які зрадили свою країну, та майже 500 справ на так званих “коригувальників”, хто передає дані про ЗСУ росіянам. І ті, й інші «зливають» переміщення наших військових, відправляють «кураторам» з РФ геометки з військовими базами та частинами, корегують ракетні удари по своїх містах. Спектр «послуг» зрадників великий. За наведення злочинці одержують гроші і, якщо не пощастить, тюремний термін.

Мотивація зрадників різноманітна – одні хочуть заробити, а тому про морально-етичний бік питання вважають за краще не думати, іншими рухають виключно ідейні міркування чи бажання «застовбити» за собою місце в окупаційній владі. Найчастіше злочинців «вербують» російські структури, переважно, ФСБ і ГРУ. Спецслужби РФ знаходять їх у соціальних мережах, рідше зрадники виходять на них самі.

«Викриття коригувальників, які допомагають ворогові, – це один із ключових напрямків СБУ. Ми системно працюємо над тим, щоб вичистити таку агентуру з усіх галузей. Тому що розуміємо, наскільки важливою є ця робота для нашої перемоги», – зазначає голова СБУ Василь Малюк.

Ексрегіонал та шанувальник СРСР

Чоловік прокинувся від повідомлення куратора з ФСБ. За завданням треба було сходити і поки що просто оглянути один із військових об’єктів недалеко від межі міста. Він поснідав, узяв із собою телефон і пішов. Йдучи вздовж паркану, який огорожував військову будівлю, вирішив не обмежуватись простим оглядом та зробив кілька фотографій. Коли чоловік відкрив секретний чат із куратором, він почув шарудіння позаду себе. «Стояти, працює СБУ!» Все сталося швидко – через секунду після вигуку недбалий агент уже лежав обличчям у траві, поки співробітник Служби безпеки застібав кайданки.

Сценарій затримання в переважній більшості випадків той самий – злочинців найчастіше ловлять «при виконанні» – таким чином матеріал для затримання вже є, але результату для росіян немає. Так само сталося і з екс-регіоналом із Сумської області.

56-річний Сергій Холщов народився у місті Тростянець. Ще в 90-х чоловік проходив службу в лавах радянської армії, де, мабуть, і перейнявся ідеями «русского мира» та СРСР. Після служби він повернувся до Сум і почав будувати політичну кар’єру, ставши одним із функціонерів місцевого осередку «Партії Регіонів», що досить примітно. Холщова завербували агенти ФСБ після того, як українські війська звільнили регіон від окупантів. Спочатку з ним налагодили зв’язок, потім пояснили, що від нього потрібно. Чоловік ретельно виконував поставлені задачі.

Кадри затримання Сергія Холщова (фото: сайт СБУ)

На жаль, частину завдань Холщову вдалося довести до кінця – за його координатами росіяни скидали авіабомби. Якщо удар був неточним, зрадник особисто доповідав про це куратору Telegram і коригував наведення.

«Він пересувався громадським транспортом прикордонним Охтирським районом, розпитував і розвідував про місця дислокації військових об’єктів. Також він особисто перевіряв зібрану інформацію, фотографував і скидав геолокацію військових об’єктів», — розповідає співрозмовник у силових структурах.

Співробітники СБУ затримали Холщова прямо під час виконання одного із завдань ФСБ – у ході однієї з вилазок він хотів встановити точні координати військового об’єкта. Холщова звинуватили у державній зраді, йому загрожує довічне ув’язнення.

«Вони мріяли служити в ФСБ»

5 квітня на Одещині затримали двох вірмен – 29-річного Гагіка та 25-річного Гору Данеляна. Один працював у кафе шашличником, інший – будівельником. З ФСБ чоловіки стали співпрацювати через власні амбіції – обидва хотіли бути агентами Федеральної служби і таким чином сподівалися зарекомендувати себе.

«Вони мріяли «служити» у ФСБ, тому не лише фотографували та відзначали на картах військові об’єкти, а й створили громадську організацію з легалізації іноземців в Україні. Їх вони планували використовувати як своїх інформаторів», — зазначає джерело РБК-Україна у силових структурах.

Данеляни дуже намагалися проявити себе – вони знімали військові об’єкти не тільки за завданням кураторів, а й з власної ініціативи. Координати будівель зрадники відзначали на картах Google. Після цього вони збирали максимум інформації про той чи інший військовий об’єкт – наявність військових, їх кількість, яка на місці військова техніка, графік переміщень тощо.

Брати Данеляни зав’язували різні знайомства з місцевими та використовували їх «у темну», вивідуючи важливу інформацію. Уся ця робота робилася з однією метою – дати ФСБ необхідні координати для ракетних ударів. Поки двоє чоловіків стежили за військовими, співробітники СБУ стежили за ними. У результаті всі переміщення російських агентів було зафіксовано.

Данелянів затримали, коли ті проводили «дорозвідку». Обом загрожує до 12 років ув’язнення. На допитах Гагік і Гор не стали заперечувати свою провину, але й не каялися. Загалом існує кілька ліній поведінки «агентів» ФСБ та ГРУ, зазначає речник СБУ Артем Дехтяренко.

«Поведінка затриманих СБУ російських агентів залежить від лінії захисту, яку вони обрали. Більшість кається і йде на співпрацю зі слідством, щоб пом’якшити покарання. А хтось запевняє суд, що не підозрював про наслідки своїх дій та масштаби злочину. Але є й такі , хто навіть у в’язниці підтримує «русский мир», щиро ненавидить Україну та хоче обміну в РФ», — зазначає Дехтяренко.

Позивний «Акела»

49-річний різноробчий Віталій Куц із Кропивницького почав співпрацювати з ФСБ у травні 2023 року. Одного дня він відправив зі свого телефону повідомлення на російський номер: «Бос, це Віталік, я готовий працювати». Куцу провели інструктаж з «техніки конспірації та безпеки» і вже наступного дня Віталій виконав своє перше завдання – скинув повідомлення з графіками роботи та координатами військкоматів. Не забув і про себе, прикріпивши до повідомлень номер своєї банківської картки.

За координати, фото та відео, коригування та наведення Віталій Куц отримував від 500 до 1300 гривень у криптовалюті. Оскільки кураторів найбільше цікавила інформація про військову авіацію, якось Куц навіть переліз через паркан місцевого аеродрому, щоб зробити фото та відео літаків. Всю інформацію він передавав кадровому співробітнику п’ятої служби ФСБ, яка знаходиться в окупованому Криму.

Віталій Куц у суді (фото: dostyp.com.ua)

Мабуть Куц так перейнявся своєю «агентурною» діяльністю, що, окрім одноразових паролів, кодових слів і секретних чатів, використовував псевдонім, в якості якого вибрав своє дитяче прізвисько — Акела. Акелу спіймали на початку літа біля секретної військової частини, де він проводив дорозвідку для ФСБ.

На суді Куц вибрав стратегію заперечення – розповідав про те, що його підставили, телефон він знайшов випадково, відео військових частин та аеродромів знімав собі «на згадку», а взагалі багато не пам’ятає, бо колись отримав черепно-мозкову травму.

Незважаючи на те, що російські спецслужби знайшли Віталія у соцмережах, де він висловлювався на підтримку «русского мира», співрозмовники РБК-Україна зазначають, що назвати його ідейним не можна.

«Він наркозалежний, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за статтями за зберігання та збут наркотиків. Тому головною мотивацією його дій були гроші через його наркозалежність», — зазначає джерело у спецслужбах.

Віталій Куц отримав 15 років ув’язнення. Коли його визнали винним у державній зраді, на запитання журналістів він відповів коротко: «Це несправедливо».

Шкідники

Українські спецслужби регулярно ловлять зрадників абсолютно різних соціальних положень та «рангів». Різноробочий Віталій Куц хотів заробити грошей, пенсіонер Сергій Холщов не сумнівався у правильності дій «радянської армії» РФ, а брати Данеляни, очевидно, загралися в агентів. Усі вони наводили та коригували, отримуючи за це максимум 1,5 тисячі гривень.

Однак є і більш «велика риба» — люди, які обіймають впливові посади, мають доступ до важливої інформації, державної таємниці. Таких важко купити, а сам по собі «русский мир» нехай і досить привабливий для них, але має запропонувати їм щось більше, ніж голу концепцію. Їхня мотивація – статус.

Минулого літа в Одесі засудили до довічного ув’язнення голову Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа. Він не фотографував військові частини та переміщення техніки, його сфера послуг була дещо ширшою. Герман доповідав росіянам про обстановку в Миколаєві та області, передавав їм інформацію про загиблих, про місця утримання полонених російських військових, «зливав» паролі блокпостів та розповідав про результати обстрілів.

Геннадій Герман (фото: Nikcenter.org)

З діяльністю Германа пов’язують одні з наймасштабніших ударів по Миколаєву – у військову частину, де перебували українські бійці, та в обласну державну адміністрацію. Внаслідок цих атак загинули та постраждали сотні людей.

Ідеологічні симпатії — далеко не все, чим керувався чиновник. Його головним чином цікавили перспективи. Тому, в обмін на інформацію, Герман вимагав керівну посаду у разі окупації Миколаєва. У листуванні з посередником він розповідав про те, що має настільки значний вплив на місцевих правоохоронців, що після захоплення міста може переконати їх зрадити присязі.

Переважну більшість російських «агентів» затримують, випереджаючи їхню діяльність, тобто на тому етапі, коли вони ще не встигли завдати шкоди. Крім того, найчастіше за одним зрадником ховається ціла сітка, зазначає у коментарі РБК-Україна голова СБУ Василь Малюк.

«Маркером нашої результативності є, у тому числі й те, що лише за минулий рік СБУ викрила 47 агентурних мереж, а з початку цього року – ще 11. Це були різнокаліберні мережі за участю різних осіб: від тих, де діяли народні депутати, до тих, де залучалися окремі представники сил оборони. Серед іншого ці мережі займалися і коригуванням російських обстрілів у різних регіонах», — зазначає Малюк.

За навідником якийсь час стежать, йому можуть «згодувати» явно неправдиву інформацію, як це було у випадку з миколаївським прокурором. Це потрібно не тільки для збирання доказової бази, а й для того, щоб розкрити мережу, якщо вона існує.

Василь Малюк (фото: Facebook СБУ)

«Для збору та аналізу інформації СБУ використовує безліч методів, починаючи від моніторингу відкритих даних, інформації від наших власних оперативних джерел та закінчуючи свідченнями, які отримуємо від викритих навідників. Ми вживаємо й інших контррозвідувальних заходів, але розголошувати їх не будемо», – зазначив Артем Дехтяренко.

Немає нічого дивного в тому, що в Україні навіть на етапі активної повномасштабної війни з Росією продовжують знаходити ідеологів «русского мира». Кремлівська пропаганда – це багаторівневий комплекс дій, який працює як прес, утискуючи шари дезінформації, поки ті буквально не скам’яніють до стану моноліту.

Коригувальники, навідники та «кроти» бачать те саме, що й інші – ракетні удари, смерті та розруху, яку несе за собою «русский мир», але сприймають це все інакше. Тому якоюсь мірою для суспільства навіть корисно, що вони «розкриваються» і виявляють себе – то їх можна ізолювати. Головне, щоб це сталося до того, як вони встигнуть завершити розпочате.

«Кожен зрадник, навідник чи коригувальник повинен відповідати за скоєні злочини. І ми робимо це неминучим», – додав Василь Малюк.

www.rbc.ua

Exit mobile version