Враження російського туриста від поїздки в Київ: «Україна сильніша і добріша»

Злітав вперше за довгий час до Києва. Відразу зазначу: я – неодружений, родичів, друзів, на яких можна посилатися при в’їзді там немає, хоч і написав ім’я одне, але без телефону, навіть не запитували і не перевіряли вже там на в’їзді.

На вильоті, на паспортному контролі наша фсб-шна вівчарка крізь зуби з шипінням і слиною процідила: «зачччем в-в Кі-иїв?» І довго крутила мою паспортину, просвічувала сторінки, потім кликала ще когось, і вони разом звіряли мене живого з фото.

Після приземлення в Жулянах тільки заповнив папірець якийсь формальний. Квиток назад був, правда, відразу з собою. Митник тільки поцікавився, скільки років віскі, який віз в подарунок з дьюті-фрі. Запропонував відкоркувати і разом перевірити. Той посміхнувся і пропустив.

Що я можу сказати … Київ живий і гордий. Таксисти відразу розпізнавали в мені москаля. Але ні грама агресії. Більше цікавилися вартістю у нас комуналки, настроєм людей і побутовими речами. Повезли мене по місцях Майдану. Зупинялися біля імпровізованих стін пам’яті з іменами і фото загиблих.

Зайшов у «Сільпо». Постарався пробігтися побіжно уздовж прилавків, хоча потрібен був лише сік і цукерки. Мінімум, я це стверджую, мінімум половина продуктів, а за деякими позиціями, наприклад, соки, пиво, цукерки так взагалі 2/3 – місцевого виробництва. І дуже-дуже якісно упаковані і зроблені. Україна не залежить так від імпорту, як «вічно встающая». А значить, легше все перенесе. Підозрюю, нижні межі кризи у нас у всіх будуть однаково низькими і важкими. Але Україна швидше піде вгору.

Читайте также:

Двоє сирійців за тис. намагалися незаконно потрапити в Україну, сховавшись серед вантажу на теплоході. Їх відправили назад до Туреччини, – Держприкордонслужба. ВІДЕО

Російський газ, кажете? Я не знаю, звідки він, але в готелі тепло, світло, гаряча вода. Ніхто навіть не замислюється про якусь газову кризу. Навіщо взагалі їм потрібно було когось шантажувати на державному рівні? Господиня міні-готелю впізнала мене по говору, але паспорт навіть не запитала. Відвела в кращу вільну кімнату. Ні натяку на агресію.

На касі в магазині дівчина щось почала мене питати українською, я розгубився, відповів російською, що не все зрозумів, що вона мені каже. Але українську вчу і в наступний візит вже зможу висловлюватися краще. Та чемно сказала, що я дав зайвого. Ні натяку на агресію.

Читайте также:

Наїзди на омбудсмана й залякування бабусь: як міністр Ткаченко намагається “нівелювати всі зусилля на українізацію”

Вночі абсолютно спокійно купив в якомусь ларьку місцеву сімку. Без паспорта. Ау, фсб)

Всю ніч проспав під дивовижно красиві українські мелодії по супутнику.

Часу було дуже мало, на наступний день назад. На українській митниці тільки запитали, везу чи ні назад якісь цінності культурні, показав браслетик, подарунок доньки товариша. Пропустили з посмішкою.

Вже тут, після паспортного контролю, по дорозі на вихід, співробітники фсб зупиняли 3 рази. З проханням показати знову паспорт. І кожен раз довго його вивчали, знову питання про мету візиту до Києва. Відповідав «51ст.Конституції РФ». Їхні обличчя треба було бачити … «чому зовсім без багажу?» – «51ст.Констітуції», «у кого зупинялися?» – «51ст.Констітуції». Пасажири з усіх рейсів встигли змішатися. Тобто мене цілеспрямовано висмикували з натовпу. Цілком очевидно, що вели по камерах спостереження. Браслетик весь час був на мені.

Що вони очікували почути? Як Росія до такого дожила?

Вийшов, закурив, читаю новини. А між тим, офіційний курс 58,35. Поки летів, звідти теж повідомили, що 24, і вже не купити.

Пригадую полиці магазинів … там і тут. Прибираємо все імпортне там і у нас.

Україна сильніша. Добріша. І ми вже скоро почнемо імпортувати звідти їжу, як і з Білорусі. І піде цей Росспоживнагляд в анус. Фсб вже там.

І це буде єдиний шанс вижити.

Кримваш? Розпишіться і отримаєте.

Дмитро Нагієв