Ідея телемосту невипадкова. Це не передвиборчий епізод, а нова російська стратегія.
Із 2014 року Росія програвала інформаційну війну на двох із трьох важливих для неї фронтах: в Україні та світі. Її послання – “адіннарод”, “переворот” і “захоплення влади фашистською хунтою” – спрацьовували лише на внутрішньоросійському просторі.
Натомість український наратив про війну як захист рідної землі від агресорів та окупантів домінував в Україні та світі. Тому вдавалося тримати високий рівень мобілізації громадян країни й утримувати міжнародну солідарність проти Росії.
Кремль зрозумів це й пішов на зміну наративу.
Новий зазвучав по-іншому: “війни немає”, “нормальні люди зможуть домовитися”, “треба усунути від впливу радикалів, зацікавлених у війні”.
І він починає спрацьовувати не лише в Росії, але й на двох інших важливих фронтах. Українці обирають президентом речника (свідомого чи ні, немає значення) нового російського наративу. Європа та світ готові скористатися нагодою, аби зупинити економічно незручне для них протистояння з Росією.
Тому знов нагадаю – виграти цю війну можна тільки усвідомивши, що вона триває. Так ми побачимо: міст через наш оборонний рів будують не друзі, які просяться в гості.
