фото: Getty Images
Очільник Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький заявляє, що його установа може розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин.
Деталі: На пресконференції в середу президент Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький нагадав, що ІНП «з 2017 року послідовно бореться за те, щоб усі результати ексгумацій та розкопок на Волині були правдою».
«У 2017 році ІНП надіслав перший запит на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Цей запит стосувався низки населених пунктів (…). У період з 2017 по 2024 рік ми надіслали дев’ять таких запитів. Жоден з цих запитів не був прийнятий українською стороною», – сказав він.
За словами Навроцького, якщо публічні декларації політиків – це не просто політичні декларації, то в Інституті національної пам’яті – єдиній установі, яка готова взятися за ексгумаційні роботи на Волині, – чекають на офіційне підтвердження і відповідь на запити.
Навроцький запевнив, що у розпорядженні ІНП є і люди, і техніка, тож якщо буде офіційне рішення з цього питання, а не просто декларація – на Волинь поїдуть підготовлені команди.
«Бюро розшуку та ідентифікації ІНП готове провести реальні пошуки на Волині протягом 24 годин. Тож ми чекаємо на офіційне підтвердження цієї інформації», – сказав він.
Президент ІНП також стверджує, що пошуки можуть розпочатися, незважаючи на війну, яка триває в Україні. Війна не має жодного впливу на ефективність діяльності працівників Інституту національної пам’яті, додав він.
У вівторок у Варшаві міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій, яке стало каменем спотикання у відносинах між двома державами.
Нагадаємо, у Варшаві говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.
Раніше Український інститут національної пам’яті заявив, що планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, реагуючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.
Про український погляд на ситуацію читайте у статті Тиск замість порозуміння: чому Польща не зацікавлена у компромісі з Україною щодо історії.