У Раді пропонують запровадити «податок на бездітність»: подробиці
Валентин Курпяк
Законопроект із такою пропозицією зареєстровано у парламенті.
Нардеп пропонує запровадити в Україні «податок на бездітність» / УНІАН
В Україні пропонують запровадити «податок на бездітність». Відповідний законопроект №11264 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні» зареєстрував у Верховній Раді нардеп Сергій Гривко від партії «Слуга народу».
Платниками «демографічного збору» пропонують зробити всіх фізичних осіб – резидентів України віком від 21 до 58 років. Пропонується запровадити такі ставки збору:
1,5 відсотка від об’єкта оподаткування – для осіб, які не мають дітей;
1 відсоток від об’єкта оподаткування – для осіб, які мають одну дитину;
0,5 відсотка від об’єкта оподаткування – для осіб, які мають двох дітей.
Винятком стануть особи, які мають трьох або більше дітей; особи, які мають безпліддя або порушену репродуктивну функцію, що унеможливлює материнство (батьківство), з підтвердженням відповідних обставин належними медичними документами не рідше, ніж один раз на 2 роки; особи, які мають статус осіб з інвалідністю І групи.
Відео дня
У тексті законопроекту зазначається, що об’єктом оподаткування збором є всі доходи, отримані платником збору у грошовій формі з використанням безготівкових розрахунків, за винятком таких категорій доходів:
грошових коштів, отриманих фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на поточні банківські рахунки під час здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності;
доходів у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (у період дії на території України правового режиму воєнного стану).
грошових коштів, отриманих волонтерами, зареєстрованими у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, на рахунки, відкриті у банках на ім’я таких волонтерів, які використовуються виключно для здійснення благодійної діяльності;
грошових коштів, отриманих особою від погашення облігацій внутрішньої державної позики;
грошових коштів, виплачених особі у якості повернення банківського вкладу (депозиту);
грошових коштів, отриманих особою від продажу належних їй об’єктів нерухомого майна та транспортних засобів;
грошових коштів, отриманих особою від міжнародних громадських, благодійних та інших організацій, а також від представництв міжнародних організацій в Україні у якості благодійних пожертв та інших видів грошової допомоги.
Також це не стосуватиметься грошових коштів, отриманих фізичною особою у кредит від банку або іншої фінансової установи, а також грошових коштів, які зараховуються на рахунки у банківських та інших фінансових установах у якості погашення кредитних зобов’язань фізичної особи перед цими установами.
Інші відомі законопроекти
Наприкінці березня у Верховній Раді зареєстровано законопроект №11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, зокрема Telegram. Одним з аргументів для запровадження регулювання називали те, що платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресоркою.
Раніше у Верховній Раді було зареєстровано проект Постанови про припинення використання шрифтів російського походження в роботі парламенту, зокрема шрифту «Іжиця».
