USD28.2033

Як гроші шкодять нашій безпеці

Як гроші шкодять нашій безпеці

Зовнішня торгівля й інвестиції сприяють процвітанню в країні та зменшують ризик війни. Чи не так? Не зовсім, пише для “Тижня” Едвард Лукас

Економічна діяльність не тільки не запобігає конфліктам, а навіть може бути їхнім складником. Ворожі зовнішні сили використовують гроші як зброю, таємно купуючи політичний вплив, відкрито налагоджуючи корисні бізнесові та фінансові зв’язки й послаблюючи економіки противників.

Наприклад, Фінляндія зазвичай намагається підтримувати з Росією ділові відносини та сприяти взаємовигідному бізнесові. Проте нещодавно сотні працівників тамтешніх органів безпеки вчинили облаву на приміщення агенції нерухомості Ariston Helmi й навіть на деякий час закрили для польотів зону над частиною прибережного архіпелагу на південному заході. Пов’язана з РФ таємнича фірма роками привертає увагу журналістів через загадкові будівництва й іншу сумнівну діяльність, зокрема придбання старих кораблів фінського флоту. Нарешті владі Фінляндії увірвався терпець і вона взялася за передовий загін російської військової розвідки, яким, як підозрюють обурені фіни, була компанія Ariston Helmi. Затримано трьох підозрюваних.

За морем, в Естонії, російські гроші теж роблять шкоду. Те, що сталося тут, називають найбільшим у фінансовій історії скандалом із відмиванням коштів. Талліннська філія Danske Bank за дев’ять років відмила €200 млрд ($235 млрд) від імені кількох тисяч підозрілих клієнтів-нерезидентів. Естонський персонал бив на сполох протягом п’яти років. Та в топ-менеджерів не було часу відповідати на незручні запитання. Голова Danske Bank подав у відставку. Скоро полетять й інші голови.

Читайте также:

Фельгенгауэр: Россия не будет подтверждать или опровергать наличие ядерного оружия в Крыму. Но оно там есть, можно не сомневаться

Найбільше запитань у Лондоні, де зареєстрована Lantana Trade LLP – компанія, що посідає центральне місце в розслідуванні. Британські можновладці кажуть, що запроваджують суворіші заходи в боротьбі з потоками брудних грошей. Уже не один десяток років я пишу на цю тему. Тож повірю в жорсткіші заходи лише тоді, коли побачу, що банкіри, юристи та бухгалтери перевдягаються в смугасті тюремні форми замість елегантних костюмів.

Як роз’яснює Олівер Баллоу у своїй новій блискучій книжці “Земля грошей” (“Moneyland”, 2018), офшорні потоки грошей з анонімних джерел – це не романтичний побічний ефект злочинного прикордонного капіталізму. За допомогою цих лазівок клептократи й мафіозі – найгірші люди у світі – ховають плоди злочинів, а також частенько купують респектабельність і захист у юрисдикціях, що мають бути для них зонами найбільшого ризику.

Читайте также:

Господин Пушилин – надежный гарант выборов в “ДНР”

На недавньому форумі “Ініціатива трьох морів” у Бухаресті йшлося про схожу, хоч і менш драматичну історію. Країни, розташовані між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями, обговорювали інфраструктурні проекти й регіональний та економічний розвиток. Здається, це ніби очевидні речі, але ні. Китай у форматі “16+1”, схожому на конкурс краси, використовує інфраструктурні проекти з політичним навантаженням, намагаючись знайти собі друзів і впливати на людей у меншому та біднішому східному регіоні Європи. Я наполягав, що країни цього краю мають визначити власні правила взаємодії з КНР. Зокрема, можна вимагати відкритих тендерів, використання місцевої робочої сили та підрядників замість китайських компаній, а також прозорості фінансів. Якщо в Піднебесної справді такі добрі наміри, як запевняють Пекін і його “чирлідери”, ці вимоги не матимуть значення.

Відтак я подався до Одеси, де обговорював енергетику на Українському фінансовому форумі. Енергетика – це не просто бізнес. В енергетичних компаній завжди монополістські й рентоорієнтовані нахили. Необмежений імпорт дешевого блакитного палива через газопроводи призводить до того, що диверсифікація поставок (наприклад, через будівництво терміналів скрапленого газу) ніколи не буває економічно виправданою. Невигідно також розвивати місцеві газові ресурси. Отже, повинна долучатися державна влада, щоб захищати споживачів і дбати про національну безпеку.

Після повного краху комунізму 1991 року багато хто вирішив, що вільний ринок є не лише кращою системою, а й дає правильні відповіді завжди і всюди. Варто замислитися, чи справді це так.

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политике приходится делать много такого, чего не следует делать."

© Теодор Рузвельт

Кілька цікавинок про скандального Семочка

Погода на 19 октября: тепло начинает убегать с Украины

Курс гривны на 2019 год может остаться стабильным, но есть одно “но”

Мы все время обсуждаем сроки распада России, а полураспад уже произошел – Портников

Попали в ДТП: юристы подробно объяснили, как правильно действовать

Рада почтила память “жертв безумия русского мира” в Керчи

Развитие событий в Грузии обещает интересные президентские выборы

Цены на электричество пересчитают по-новому: чего ждать украинцам

В ВСУ подтвердили информацию о предложении США по фрегатам

Вся трагикомичная безысходность российской политики в одной новости

200 человек с битами: бурштыновая мафия вышла из под контроля, полиция бессильна

Запорожский митрополит УПЦ МП о Варфоломее: Они никто, однозначно

Як УПЦ МП незграбно намагається приховати свою залежність від РПЦ. ДОКУМЕНТ

Максакову выкинут на улицу из киевской квартиры: подробности

Через две недели заработает безвиз с Катаром – МИД

Тестирование “армовира” на ZIKe прошло неудачно, и Порошенко, кажется, по ходу выступления понял это сам, – журналист

Платья-футляры и пышные воротнички Елизаветовской эпохи: в чем женщины-депутаты пришли в Раду принимать бюджет

Выступление Стинга в Киеве: требования легендарного музыканта шокируют поклонников

У Балуха ослаблено здоровье, но держится он бодро – жена

Вінниця у лідерах рейтингу прозорості інвестиційного клімату