USD28.2033

Як спадщина останнього голови Верховної Ради СРСР визначає наше життя

Як спадщина останнього голови Верховної Ради СРСР визначає наше життя

Смерть останнього голови Верховної Ради СРСР Анатолія Лук'янова є непоміченою подією для більшості українських громадян.

Найближчий соратник Михайла Горбачова, який зрадив свого благодійника у серпні 1991 року заради союзу із членами ГКЧП – але так і не наважився увійти до складу комітету путчистів, Лук'янов не видається яскравою політичною фігурою. Але при цьому всі ми живемо в умовах, які створені його політичними розрахунками. І це не перебільшення.

Саме Лук'янов є автором концепції, згідно з якою утримання радянських республік має відбуватися шляхом провокування розколу та міжнаціональних конфліктів у них. Цю концепцію активно підхопили чекісти, які домагалися посилення своєї ролі в умовах нової нестабільності. Але її спонсором був саме союзний центр – “16-а республіка”, за влучним визначенням одного з радянських журналістів-чекістів. Анатолій Лук'янов був не просто головою парламенту цієї “16-ї республіки”, він був архітектором її виживання і, як зараз кажуть, “куратором” її сепаратистських проектів.

Із Литвою – першою зі збунтуваних республік – розправитися за допомогою національних конфліктів не виходило. Росіян там було не дуже багато, й хоча союзний центр намагався активувати польський національний рух, полякам він традиційно не довіряв. Однак уже в Латвії та Естонії шовіністи продемонстрували свої можливості: на противагу Народним фронтах, які виступали за самостійність республік, створили інтерфронти, стали говорити про “російську Ригу” й “російську Нарву”. Але справжня катастрофа сталася, коли взялися за Грузію та Молдову. Конфлікти в Абхазії, “Південній Осетії”, Придністров'ї не врегульовані досі, й мало хто пам'ятає, що починалися вони ще тоді, коли існував Радянський Союз.

Читайте также:

Три варіанти для Зеленського: високий рейтинг швидко втратить у кожному разі

За допомогою аналогічного інструменту намагалися підірвати і владу Єльцина в РРФСР. Відповіддю союзного центру на суверенітет Росії стала суверенізація російських автономій – цей процес тоді активно підтримували у Кремлі. Наслідки цієї суверенізації стануть очевидні вже після краху СРСР. Жодна автономна республіка союзною так і не стала просто тому, що зник Радянський Союз. Ба більше – готовність Єльцина погодитися з його зникненням була пов'язана не тільки з бажанням позбутися Горбачова, а й із прагненням позбавити російські автономії можливість виходу зі складу Росії. Однак самі процеси суверенізації не зупинилися, їхнім результатом стали дві російсько-чеченські війни й остаточне оформлення в самій Росії авторитарного чекістського режиму.

Читайте также:

В США будут расследовать шпионаж Сытника по заявлению Луценко, – СМИ

Чому концепція Лук'янова не застосовувалася тоді до України, пояснити просто. Після перемоги Єльцина на виборах голови Верховної Ради РРФСР, а потім і президента Росії саме Україна стала головною надією “16-ої республіки”. Однак уже після краху Радянського Союзу, коли Лук'янов перетворився на політичного пенсіонера, його підходи повністю успадковало нове російське керівництво. Якщо у своїй країні новий Кремль безжально придушував спроби відокремитися від Росії, то в сусідів він допомагав сепаратистам, підтримував їх, створював нові конфлікти. Віце-президент Росії Олександр Руцькой особисто приїхав до Тирасполя підтримати “владу” Придністров'я – незважаючи на те, що керівництво цієї вигаданої в Москві “республіки” підтримало ГКЧП, а президент Молдови Іон Снігур підтримав Єльцина. “Суверенітет” Придністров'я стала забезпечувати російська армія. З Абхазією та Осетією Єльцин обдурив і першого грузинського президента Звіада Гамсахурдіа, і його наступника Едуарда Шеварднадзе.

Але найважливіше – так це те, що у Кремлі вирішили випробувати “інструмент стримування” на Україні, якщо вже ця країна не хоче будувати нову союзну державу. Так і дійшли до анексії Криму й окупації Донбасу. І в результаті не тільки грузини з молдаванами, а й ми з вами стали жити у країні Лук'янова, країні, яка не контролює власних кордонів. Спадщина колишнього голови Верховної Ради СРСР виявилася довговічнішою за його довге життя.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Власть чаще переходит из рук в руки, чем от головы к голове."

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Новая волна самоубийств начнется после выборов и смены генпрокурора – прогноз

МИД пояснил, чем грозит России игнорирование международных судов

С ныне действующими санкциями Украина никогда не увидит Крым в своей обители – Обухов

Портнова поновили на посаді професора Київського університету Шевченка

США отреагировали на оглашение первых имен фигурантов в деле MH17

Конгресс США призвал Facebook притормозить с запуском криптовалюты

Останні події на Донбасі свідчать, що Росія готується до наступу – журналіст

Настав час підняти Будапештський меморандум на найвищий рівень, – Івченко. ВІДЕО

MH17: Британия призвала РФ сотрудничать с Нидерландами

Зеленського запросили в Донецьк. А Путіна покликали?

Выборы. ЦИК зарегистрировала списки еще четырех партий

Зеленский признался, что уже встречался с Ахметовым

В полиции рассказали, что заявил близкий к погибшему депутату Тымчуку человек

Все более досадным выглядит откровенный промах Украины на молдавском направлении

УПЦ МП просит Окружной админсуд Киева отменить регистрацию ПЦУ

Ученые нашли две новые планеты, пригодные для жизни

В списках “Слуги народа” оказался участник антимайдана 2014 года – СМИ

Власти России отреагировали на выводы следствия по делу MH17

Разрушители Совета Европы: как остановить западные столицы за шаг до рокового подарка Кремлю

Портнов восстановился в КНУ: в сети анонсировали акцию протеста