USD28.2033

Як спадщина останнього голови Верховної Ради СРСР визначає наше життя

Як спадщина останнього голови Верховної Ради СРСР визначає наше життя

Смерть останнього голови Верховної Ради СРСР Анатолія Лук'янова є непоміченою подією для більшості українських громадян.

Найближчий соратник Михайла Горбачова, який зрадив свого благодійника у серпні 1991 року заради союзу із членами ГКЧП – але так і не наважився увійти до складу комітету путчистів, Лук'янов не видається яскравою політичною фігурою. Але при цьому всі ми живемо в умовах, які створені його політичними розрахунками. І це не перебільшення.

Саме Лук'янов є автором концепції, згідно з якою утримання радянських республік має відбуватися шляхом провокування розколу та міжнаціональних конфліктів у них. Цю концепцію активно підхопили чекісти, які домагалися посилення своєї ролі в умовах нової нестабільності. Але її спонсором був саме союзний центр – “16-а республіка”, за влучним визначенням одного з радянських журналістів-чекістів. Анатолій Лук'янов був не просто головою парламенту цієї “16-ї республіки”, він був архітектором її виживання і, як зараз кажуть, “куратором” її сепаратистських проектів.

Із Литвою – першою зі збунтуваних республік – розправитися за допомогою національних конфліктів не виходило. Росіян там було не дуже багато, й хоча союзний центр намагався активувати польський національний рух, полякам він традиційно не довіряв. Однак уже в Латвії та Естонії шовіністи продемонстрували свої можливості: на противагу Народним фронтах, які виступали за самостійність республік, створили інтерфронти, стали говорити про “російську Ригу” й “російську Нарву”. Але справжня катастрофа сталася, коли взялися за Грузію та Молдову. Конфлікти в Абхазії, “Південній Осетії”, Придністров'ї не врегульовані досі, й мало хто пам'ятає, що починалися вони ще тоді, коли існував Радянський Союз.

Читайте также:

Навіщо був потрібен візит Тимошенко до США?

За допомогою аналогічного інструменту намагалися підірвати і владу Єльцина в РРФСР. Відповіддю союзного центру на суверенітет Росії стала суверенізація російських автономій – цей процес тоді активно підтримували у Кремлі. Наслідки цієї суверенізації стануть очевидні вже після краху СРСР. Жодна автономна республіка союзною так і не стала просто тому, що зник Радянський Союз. Ба більше – готовність Єльцина погодитися з його зникненням була пов'язана не тільки з бажанням позбутися Горбачова, а й із прагненням позбавити російські автономії можливість виходу зі складу Росії. Однак самі процеси суверенізації не зупинилися, їхнім результатом стали дві російсько-чеченські війни й остаточне оформлення в самій Росії авторитарного чекістського режиму.

Читайте также:

Украина закрепит курс на НАТО и ЕС в следующем году – Порошенко

Чому концепція Лук'янова не застосовувалася тоді до України, пояснити просто. Після перемоги Єльцина на виборах голови Верховної Ради РРФСР, а потім і президента Росії саме Україна стала головною надією “16-ої республіки”. Однак уже після краху Радянського Союзу, коли Лук'янов перетворився на політичного пенсіонера, його підходи повністю успадковало нове російське керівництво. Якщо у своїй країні новий Кремль безжально придушував спроби відокремитися від Росії, то в сусідів він допомагав сепаратистам, підтримував їх, створював нові конфлікти. Віце-президент Росії Олександр Руцькой особисто приїхав до Тирасполя підтримати “владу” Придністров'я – незважаючи на те, що керівництво цієї вигаданої в Москві “республіки” підтримало ГКЧП, а президент Молдови Іон Снігур підтримав Єльцина. “Суверенітет” Придністров'я стала забезпечувати російська армія. З Абхазією та Осетією Єльцин обдурив і першого грузинського президента Звіада Гамсахурдіа, і його наступника Едуарда Шеварднадзе.

Але найважливіше – так це те, що у Кремлі вирішили випробувати “інструмент стримування” на Україні, якщо вже ця країна не хоче будувати нову союзну державу. Так і дійшли до анексії Криму й окупації Донбасу. І в результаті не тільки грузини з молдаванами, а й ми з вами стали жити у країні Лук'янова, країні, яка не контролює власних кордонів. Спадщина колишнього голови Верховної Ради СРСР виявилася довговічнішою за його довге життя.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В управлении государством главное – соблюдать все формальности, а на мораль можно и не обращать внимания. "

© Марк Твен

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Facebook зачистил сотни российских страниц с новостями об Украине

Конституційний суд Польщі ухвалив рішення щодо скандального “антибандерівського закону”

В СБУ рассказали о предотвращенных диверсиях в Украине

Расследование убийства “Сармата”. Покушение и подкуп суда и ГПУ

Рада разрешила Минобороны прямую закупку импортных вооружений

Порошенко – единственный неудобный для Кремля. Вот тезис, которым нас кормят последние дни

«Эффективность Ляшко в парламенте – хорошая основа для эффективности в должности Президента», – эксперт

Нардеп: Ахметов, Кернес и Труханов подчищают “хвосты”, пока их компаньон и сообщник сидит на Банковой

Вакарчук имеет козырь, которого нет ни у кого: «раскрыто главное преимущество»

К адвокату Вышинского пришли с обысками

Новый закон для водителей таит важный нюанс: «штрафы можно не платить»

Украинским военным на передовой показали фильм «Позывной “Бандерас”»

Завершено расследование дела Арбузова

Христусу Рошеновичу надо определиться с дресс-кодом – Лиза Богуцкая

В Кабмине рассказали о пенсиях в 2019 году: “есть проблемы”

Порошенко ввел в действие тайный указ об оружии: когда вступает в силу

УПЦ МП: По церковным канонам, Крым – это Украина

Монетизація субсидій – чому це сталося саме зараз і саме так

Путин уничтожит Украину: “будет полное подчинение”, тревожный прогноз

Маас летит говорить с Лавровым о ядерных ракетах, затем — в Киев