Міністр закордонних справ України Павло Клімкін і його угорський колега Петер Сіярто
Перш ніж думати, як вирішити проблеми на Закарпатті, слід спочатку знайти першопричину, наголошує у своєму блозі на “Новому часі” колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. У діях України там не було нічого конфліктного.
Проблему почали роздувати з угорського боку з подачі нашого північно-східного сусіда, який спить і бачить, щоб у нас то тут, то там виникали проблеми на національному, міжетнічному й іншому ґрунті. Якщо замислитися, чому на деякі форуми ОБСЄ російська делегація привозить брошурки про проблеми на Закарпатті, то відповідь на те, кому це вигідно, довго шукати не доведеться.
Чому тоді ми повинні демонструвати якусь особливу швидкість прийняття якихось рішень? Я не знаю. Проблеми спровокувала Угорщина – вона ставить Україні питання, які в принципі не може ставити. Що дозволяє і яким чином виконується наше законодавство – це винятково українська справа. Для вирішення питання подвійного громадянства в нас є Конституційний суд, поважна структура – але аж ніяк не заступник, міністр чи прем’єр-міністр Угорщини. Це не їхня компетенція.
Як на мене, в такій ситуації ми повинні дуже спокійно, переконливо й укотре пояснювати угорському керівництву, що його позиція є неприйнятною ні з позицій двосторонніх відносин, ні з позицій того, що прийнято в ЄС. А заразом посилатися на численні подібні прецеденти в Європі. Хоча б закон про мови, який нещодавно прийняла Латвія.
По-друге, ми повинні дуже серйозно підключати сюди керівництво НАТО й таких його окремих членів як США, Німеччину, Велику Британію та Францію. У своєму внутрішньому колі вони можуть пояснити Угорщині, що насправді вона діяла не в інтересах українських громадян угорського походження, а в інтересах Москви. Чим швидше в Угорщині настане цей процес усвідомлення, тим легше буде нашим громадянам на Закарпатті. Чим швидше Україна стане членом ЄС і НАТО, тим швидше будуть вирішені всі надумані проблеми, які висовує зокрема Сіярто.
Зараз міжнародна ситуація навколо Угорщини не найкраща: німці на такі випадки мають хороший вислів: “Самі винні”. Бо коли провадиш таку політику, то розраховуй на відповідну реакцію. Якщо Угорщина не хоче опинитися в ізоляції всередині ЄС і НАТО, то треба подумати про свої нинішнікроки: критично переосмислити свою внутрішню та зовнішню політику і зробити висновки. Наразі з того, що чути від Орбана й Сіярто, в мене не складається враження, що вони серйозно замислилися. І це сумно, бо призведе якщо не до санкцій (у парі з Польщею вони рятуватимуть одне одного), то до дуже серйозного й дошкульного удару по її міжнародному іміджеві. Не думаю, що це в інтересах як Угорщини, так і Польщі.
За моїх часів на посаді я неодноразово бував на Закарпатті, коли там відбувалися різноманітні заходи як багатостороннього, так і двостороннього (з угорцями) характеру. Якось я був на зустрічі двох президентів із громадою. Тоді президент Угорщини, звертаючись до українських громадян угорського походження, сказав буквально таке: “Я закликаю вас активніше вивчати українську мову”. Це був період середини 2000-х.
І такий підхід є справді європейським. Адже жити у країні та не знати її мови, не бути здатним після школи скласти ЗНО – це те, що виходить за рамки здорового глузду. Тому очевидним є те, що наші громадяни угорського походження після завершення школи мають знати українську мову в обсязі, що дає їм можливість вільно інтегруватися в суспільство. Якщо цього не буде, й нам розповідатимуть, що цього не треба, то боюся, що проблеми так просто не зникнуть.
Не маю жодного сумніву: нам треба продовжувати стояти на своїй позиції. А оскільки ми базуємося на нашому законодавстві, яке повністю відповідає міжнародними нормам, то повинні чітко та зрозуміло говорити нашим угорським сусідам, що їхня позиція є неадекватною.
