USD28.2033

Які небезпеки несе Україні продаж “Мотор-Січі”

Які небезпеки несе Україні продаж "Мотор-Січі"

До першого засідання оновленої Верховної ради американські колеги підготували неприємний “подарунок”.

Президент Трамп призупинив виділення коштів на військову допомогу Україні у розмірі 250 млн доларів США, пояснюючи це необхідністю вивчити ефективність використання тієї американської допомоги, що вже надавалася.

І хоча новина про замороження коштів саме зараз пролунала як грім серед ясного неба, та повною несподіванкою вона не стала. Зрештою, схожі проблеми має не лише Україна – раніше Трамп оголосив про зупинку виплати 4 млрд доларів США на міжнародну допомогу та доручив держсекретарю Майку Помпео, керівнику Пентагону Марку Есперу і раднику з національної безпеки Джону Болтону проаналізувати можливий перелік програм допомоги, що підпаде під скорочення для економії коштів у бюджеті.

Про можливе замороження коштів для України з іншого боку Атлантики обережно говорили ще напередодні саміту G7 – тоді це було подано як реакція на скандал в “Укроборонпромі” та як бажання впевнитися в ефективності витрат.

А Болтон у Києві, намагаючись заспокоїти українську владу, наголосив, що йдеться не про скасування, а саме про замороження і аудит.

Що ж стало реальною причиною заморозки?

Заявлений зв’язок зі скандалами в українському ОПК – дуже сумнівний.

Річ у тім, що допомога США йшла на закупівлю американської військової техніки та навчання американських інструкторів для подальшої роботи в Україні (тобто кошти витрачали самі американці). А отже, корупційну складову як підґрунття цього рішення можна виключити.

До слова, рішення Трампа у США критикують: навіть у Держдепі та Пентагоні натякнули, що аудит потрібний, але не виділяти кошти – неправильно.

Тим часом, в українському інформпросторі точаться дискусії про те, чи сприяла замороженню військової допомоги історія з продажем “Мотор-Січі” китайській компанії Beijing Skyrizon Aviation.

Читайте также:

Які небезпеки несе Україні продаж “Мотор-Січі”

Хоча прямо ці події не пов’язані, ці домисли не такі вже й безпідставні.

Відомо, що Вашингтон вже тривалий час закликає Україну блокувати контракт як такий, що несе загрозу національній безпеці. Та й Болтон приїхав до Києва з чітким завданням вплинути на процес та зупинити продаж корпорації.

І це не лише прагнення США протидіяти китайцям там, де це можливо. Є реальні підстави для занепокоєння: доступ до технологій та патентів, які використовує “Мотор-Січ” у виробництві двигунів, дозволить китайцям розвинути виробництво власних військових гвинтокрилів.

Варто зауважити, що Китай не вперше користується моделлю інвестування/купівлі елементів ОПК чи високотехнологічного виробництва з метою присвоєння технологій (згадати хоча б спільне підприємство з Airbus та пізніше виробництво китайцями літаків, які дуже нагадують французькі А320). Немає жодної впевненості, що українські розробки не потраплять до конструкторських бюро китайських колег, це навіть може бути прямо прописано у договорі.

Читайте также:

“Вирішимо питання”, або Корупційні ризики в бізнесі

Ба більше, раніше в ЗМІ вже потрапляли дані про те, що цей план Китай не приховує.

Адже історія продажу “Мотор-Січі” зовсім не нова.

Минулої осені йшлося навіть про переміщення до Китаю деяких потужностей спільного підприємства та ключових фахівців. А оскільки американські партнери ще тоді слідкували за оборудкою та застерігали Київ від неї – можна припустити, що ця історія також вплинула на рішення про замороження траншів, хоч і опосередковано.

Тепер українська влада стоїть перед непростим вибором.

В команді Зеленського прагнули налагодити співпрацю не тільки з Європою та США, але також із Китаєм.

Однак тісна взаємодія Києва з Пекіном, особливо у високотехнологічних галузях, ніяк не узгоджується з безпековими та економічними інтересами США. У Вашингтоні неодноразово наголошували, і не лише у діалозі з Україною, що держави, які потрапляють у безпекову архітектуру Китаю, не можуть зберігати старе місце у безпековій архітектурі США.

Читайте также:

Почему доллар падает?

Це, зокрема, означає, що якщо Україна залучає Китай до спільних розробок в частині ОПК, то може поставити хрест на і без того не легкодосяжній перспективі вступу до НАТО.

Це питання з категорії стратегічних пріоритетів, які Київ повинен визначити заздалегідь, щоб уникати будь-яких подібних ситуацій і можливих спекуляцій.

Зараз м’яч на боці України.

Болтон у Києві прозоро натякнув, що партнер Штатів мав би заблокувати цю оборудку, і навів як приклад американську систему затвердження міжнародних операцій у чутливих секторах, яка нізащо не схвалила би продаж Китаю таких технологій.

І якщо Україна вирішить зупинити продаж “Мотор-Січі”, то для США не важливо, як саме вона це робитиме.

Зараз угоду про купівлю та перерозподіл акцій компанії розглядає Антимонопольний комітет України і про нього часто згадують як про того, хто поставить останню крапку.

Але ці очікування – завищені.

Купівля акцій китайцями “Мотор-Січі” вже відбулася, і рішення АМКУ не зробить цю операцію недійсною. Максимально можна очікувати на штраф у зв’язку з відсутністю рішення АМКУ до фактичного укладення угоди.

25% акцій за угодою має відійти державному “Укроборонпрому”, що за задумкою мало би гарантувати контроль операцій. Але цей запобіжник не знімає ризики, які непокоять США, і не сприймається як достатній.

Ще один шлях – Україна може частково заблокувати угоду, розпочавши детальні перевірки юридичних осіб, які купили підприємство, оскільки продаж відбувався із порушеннями законодавства в частині концентрації (навесні 2018 року суд вже арештовував 9,99% акцій заводу, які купила кіпрська компанія Likatron Enterprises Limited, і 5% громадянина Китаю Ван Цзина).

Зрештою, за великого бажання Київ може піти на якісь неочевидні кроки, обґрунтувавши дії міркуваннями національної безпеки. Так, це несе ризики позовів з боку покупця – але, як вже зазначено вище, Києву доведеться робити вибір. І він цього разу буде дуже непростим.

Що робити, якщо продаж все ж відбудеться?

Перш за все, Україна у цьому разі має сформувати жорсткі вимоги для мажоритарного власника стосовно виробництва: розташування потужностей, передачі технологій за кордон тощо.

І треба бути готовими до негативної реакції з боку наших західних партнерів, якщо ми не зможемо обґрунтувати, що їхні інтереси захищені. Приклад того, якою ця реакція може бути, ми вже побачили у вказівках Дональда Трампа щодо безпекової допомоги.

Повну версію статті читайте на ЄвроПравді

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Вы знаете когда врет политик – когда у него шевелятся губы."

“Цап-царап” как инвестиционная стратегия Путина

Це були дні щирості. Майдан показує, яке це велике щастя – бути справжніми

Twitter начал тестировать функцию запланированных постов

Чехия распродаст свой парк ударных вертолетов Ми-24

Іноземцям хочуть спростити всиновлення українських дітей

РФ передала Польше материалы “чеченского дела” против Мазура

Ученые NASA нашли молекулы сахаров в метеоритах

Портников: Біда нашої політики не в тому, що вона – цирк

В ОП обсудили проблемы поиска пропавших без вести на Донбассе

Терористи з “МГБ ЛНР” завербували українського держслужбовця. ФОТО

Основатель Telegram советует удалить WhatsApp со смартфонов

Зеленському справді кортить мати інший парламент – журналіст

ВСП внесет Зеленскому представление о назначении 40 судей

“Російський тюнінг”: як виглядають українські військові кораблі після мародерства росіян. ФОТО

Джамала записала клип к фильму о Голодоморе

Во время испытаний взорвался прототип новой ракеты SpaceX

ОРДЛО сейчас не в лучшем состоянии, чем разграбленные россиянами корабли – Казанский

Суд допрашивает Парубия как свидетеля в деле расстрела Майдана

Україна видала ФБР литовського хакера, який жив у одному із найдорожчих готелів Києва

Компания Karma презентовала электрический гиперкар